Справа№938/1025/25
Провадження № 2/938/315/25
18 грудня 2025 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника органу опіки та піклування Лабудяк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
позивач звернувся до Верховинського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач з 2016 року почав спільно проживати з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Офіційно шлюб між ними зареєстровано 06.06.2020. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дочка ОСОБА_4 . Позивач є військовослужбовцем ЗСУ та на даний час проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він фактично проживає в с.Буковець разом із сім'єю, матеріально забезпечує сім'ю та бере активну участь у вихованні дитини. Однак, незважаючи на спільне проживання, стосунки між сторонами погіршилися, виникли великі розбіжності у поглядах на сімейне життя. Відповідач з метою кар'єрного росту та особистої реалізації, бажає повернутися до м.Одеса, в той час як позивач категорично заперечує та зважаючи на події, що відбуваються в Україні, вважає проживання в м.Одеса, небезпечним.
Дитині виповнилося два роки, вона відвідує дошкільний заклад в с.Буковець, Верховинського району. Позивач, який має стабільний робочий графік, що дозволяє йому забезпечувати належний догляд за дитиною, включаючи його участь у її вихованні, побутовому забезпеченні та щоденній турботі. Між дитиною та батьком встановлений тісний психоемоційний зв'язок. Відповідач, переважно зосереджена на реалізації власних професійних амбіцій, натомість інтереси дитини, стабільність її життя та безпека не беруться до уваги.
Враховуючи наведене вважає, що шлюб фактично розпався і подальше його збереження не можливе, а тому такий слід розірвати. Крім того, позивач вважає, що за наведених обставин, постійне місце проживання малолітньої дитини, слід визначити з ним за адресою: АДРЕСА_1 . А тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2025 позов залишено без руху, надано позивачу семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача, адвокатом Муравською О.О. на виконання вимог ухвали судді від 22.07.2025, 25.07.2025 подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 30.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 18.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №938/1025/25 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі.
Ухвалою суду від 23.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні 09.12.2025 позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач додатково зазначив, що він з відповідачкою проживав сім'єю з 2014 року, раніше вони жили в Одесі та мали там декілька фірм. В 2023 році вони переїхали до с.Буковець Верховинського району, і з того часу в них різко почали погіршуватися стосунки та за рік взагалі сім'я розпалася. Дружина захотіла розвиватися, працювати та в кінці серпня - на початку вересня 2025 року переїхала в м.Одеса, де проживає в їхньому спільному будинку. Оскільки на даний час триває війна, дитині 3 роки і вона відвідує садочок в с.Криворівня, Верховинського району, вони вирішили, що дитині краще залишитися з ним і проживати тут. Вони з відповідачкою пів року до подання позову спільно проживали в будинку в с. Буковець, який відповідач придбала у власність під час шлюбу, однак спільний побут не вели, подружніх відносин не підтримували. На даний час вони спілкуються по відео, виключно для того, щоб відповідачка могла побачитися та поспілкуватися з дитиною, вирішити питання, пов'язані з вихованням та умовами проживання дитини. Вказав, що працює з 8.30 год до 19.00 год, однак його відпускають для того щоб забирати дитину з садочка, оскільки той працює до 17.30 год. З позовом про визначення місця проживання дитини, він звернувся не для того, щоб звільнитися з військової служби, а для того щоб більше часу проводити з дитиною.
Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, відзиву на позов не подала. В судове засідання, 09.12.2025 не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Попередньо, брала участь у підготовчих судових засіданнях 20.08.2025 та 11.09.2025, крім цього 20.08.2025 через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, оскільки вона переїжджає в Одеську область для подальшого проживання. Позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечила проти їх задоволення.
А тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.
Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області в судовому засіданні зазначила, що із заявою про визначення місця проживання з позивачем до них звернувся позивач. Органом опіки та піклування, двічі, за місцем проживання ОСОБА_1 , проводилося обстеження умов проживання, а саме 25.08.2025 та 23.09.2025. Під час обстеження 25.08.2025 в будинку також була відповідачка, однак вона пояснила, що приїхала в гості. Також зазначила, що не заперечує проти того, щоб дитина проживала з батьком, оскільки вона буде проживати в м.Одеса, а там постійні обстріли. Будинок - новобудова, в якому облаштовано тільки перший поверх, є три кімнати, в дитини своя облаштована кімната, дитина забезпечена всім необхідним. Під час обстеження, 23.09.2025, вони встановили відсутність відповідача, по поверхневому огляді будинку було видно, що її речі відсутні. При винесенні висновку, вони виходили із врахування якнайкращих інтересів дитини.
У відповідності до положень ч.2 ст.244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення у справі було відкладено на 18.12.2025 о 11год 00 хв.
Заслухавши пояснення сторони позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.06.2020, який зареєстровано виконавчим комітетом Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис №05 (а.с.10 зворот).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.08.2022, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11).
Витягами з реєстру територіальної громади Нерубайської територіальної громади №2025/012198471 від 25.08.2025 та №2025/011899058 від 20.08.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.76, 80).
З Витягу з реєстру територіальної громади Верховинської територіальної громади №2025/010503627 від 30.07.2025 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.83).
З довідки про склад сім'ї, виданої ОСОБА_3 , Буковецьким старостинським округом 27.11.2024 за №331 (а.с. 11 зворот) вбачається, що до складу її сім'ї входять чоловік ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 , які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , однак не зареєстровані.
Згідно довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 за №681 (а.с.12) ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 02.07.2024 по даний час (а.с.12).
Згідно довідки про доходи, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 18.08.2025 за №8349/соц. сума заробітку ОСОБА_1 , за липень 2025 року, склала 24311,71грн (а.с.85).
З характеристики Буковецького старостинського округу від 18.08.2025 №76 вбачається, що ОСОБА_1 , не зареєстрований, але фактично проживає в АДРЕСА_1 . По місцю зареєстрованого проживання характеризується позитивно (а.с.86).
З характеристики Буковецького старостинського округу від 18.08.2025 №75 виданої на ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 , зареєстрована і фактично проживає в АДРЕСА_1 . По місцю зареєстрованого проживання характеризується позитивно.
З довідки ФОП ОСОБА_5 №11/09/25 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі особисто поданої заяви була прийнята на роботу на підставі наказу №1 від 09.09.2025 з 10.09.2025 на посаду юриста із окладом відповідно до штатного розпису та на даний час працює на вказаній посаді (а.с.53).
Згідно з характеристикою на малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої Криворівнянським закладом дошкільної освіти (дитячий садок) «Червона шапочка» Верховинської селищної ради вбачається, що малолітня дитина відвідує дитячий садок з 2024 року. За період перебування в садку проявила себе як активна, уважна, життєрадісна та допитлива дитина. У спілкуванні з дітьми відкрита та доброзичлива, легко знаходить спільну мову з однолітками. Вихованням дитини займаються обоє батьків, які беруть активну участь у житті та розвитку дитини, дбають про її виховання, здоров'я та гармонійний розвиток, відвідують заходи дитячого садка та підтримують контакт з педагогами. Дитина забезпечена належними умовами виховання та розвитку, батьки виконують свої обов'язки в повному обсязі (а.с.92).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 звернулися до служби у справах дітей Верховинської селищної ради із заявами, в яких просили розглянути на засіданні з комісії питань захисту прав дитини питання про доцільність визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком дитини ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 68-69).
Висновком про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженим рішенням Виконавчого комітету Верховинської селищної ради №835 від 29.09.2025, встановлено за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 . Батькам дитини рекомендовано здійснювати свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, враховуючи її вік та психологічний стан, дотримання прав дитини на навчання, медичне обслуговування та соціальний захист (а.с. 66-67).
Даючи оцінку позовній вимозі про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони спільно не проживають з вересня 2025 року.
Позивач зазначає, що тривалий час подружніх відносин не підтримує із відповідачем, спільного господарства вони не ведуть, їхній шлюб носить формальний характер. Відповідач подала заяву, в якій не заперечила проти розірвання шлюбу.
Враховуючи наведені обставини, оскільки обоє сторін не виявили бажання вжити заходів для збереження їхньої сім'ї та подружні відносин, дали згоду на розірвання шлюбу між ними, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу між ними суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб слід розірвати.
При цьому, суд враховує, що незважаючи на відсутність спору між сторонами щодо розірвання шлюбу, вони позбавлені можливості розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки у них є спільна малолітня дитина, і таке розірвання шлюбу можливе виключно судом за наслідками розгляду справи у позовному провадженні.
Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами 2, 6, 8, 9 статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина друга, третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до частини першої статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Позивач звертаючись з позовом про визначення місця проживання дитини з ним посилається на те, що відповідач, переважно зосереджена на реалізації власних професійних амбіцій, а тому поїхала до Одеси де влаштувалася на роботу, натомість інтереси дитини, стабільність її життя та безпека відповідачем не беруться до уваги, а тому вважає, що слід визначити місце проживання дитини разом із ним, як батьком дитини.
Як вже встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.06.2020, у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_4 , яка на час розгляду справи є малолітньою та такою, що не досягла десяти років.
Відповідно до системного аналізу положень ст.ст. 160,161 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Тобто, першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, є спільна згода батьків, та тільки у випадку наявності спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Отже, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір, та вказані обставини підлягають перевірці судом.
Однак позивачем не надано жодних доказів, які б підвереджували дійсну наявність спору між ним та відповідачкою, з приводу визначення місця проживання їх спільної малолітньої дочки ОСОБА_4 . Не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.
Згідно наданих позивачем документів встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_4 , зареєстровані за однією і тією адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживають в житловому будинку відповідачки за адресою АДРЕСА_1 , де позивач і просить визначити місце проживання дочки з ним. В той же час, в судовому засіданні позивач вказав, що відповідачка переїхала проживати в будинок в Одеській області, який є подружнім майном сторін та в якому зареєстрований він та дочка.
З наведеного вбачається, що сторони дійшли певної згоди щодо місця та порядку свого роздільного проживання, а також щодо місця проживання дитини.
Не вбачається також спору щодо місця проживання малолітньої дочки сторін і зі змісту долученого до справи висновку Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Верховинської селищної ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зокрема зазначено, що матір ОСОБА_6 подала заяву від 25.08.2025, якою надала згоду на проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , з батьком ОСОБА_1 (а.с.66-67).
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування вказала, що органом опіки та піклування, двічі, за місцем проживання ОСОБА_1 , проводилося обстеження умов проживання, а саме 25.08.2025 та 23.09.2025. Під час обстеження 25.08.2025 в будинку також була відповідачка, однак вона пояснила, що приїхала в гості. Також зазначила, що не заперечує проти того, щоб дитина проживала з батьком, оскільки вона буде проживати в Одеса, а там постійні обстріли. Під час обстеження, 23.09.2025, вони встановили відсутність відповідача по поверхневому огляді будинку, оскільки було видно, що її речі відсутні.
При цьому, сторонами надано органу опіки та піклування Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 30.07.2025, посвідчений приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Кабин А.Р. (89). З даного договору вбачається, що сторони визначили, зокрема, місце проживання дитини - малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, ще задовго до звернення позивача із даним позовом до суду, на момент подання такого позову до суду, та на час розгляду справи, малолітня дочка позивача фактично проживала разом із ним, а відповідачка, яка є матір'ю дитини, з вересня 2025 проживає окремо.
Після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із нею, як матір'ю, суду не надала. Відповідач подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала повністю та не заперечила проти їх задоволення.
Таким чином, судом встановлено, що спір щодо місця проживання дитини ініційований батьком дитини, з яким, як вбачається із матеріалів справи та його пояснень, дитина і так фактично проживає, і від якого мати дитини не вимагає зміни її місця проживання.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Відтак, за відсутності між сторонами відповідного спору, суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.
З огляду на викладене, в суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, між батьками дитини існує спір саме щодо її місця проживання, а відтак суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем безпідставно. А тому в задоволенні позову в цій частині, слід відмовити у зв'язку з відсутністю між сторонами спору щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позов частково, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1211,20грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 06 червня 2020 року Виконавчим комітетом Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис №05.
В задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: селище Верховина, вул. І.Франка, 3, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04357294.
Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ