Справа № 291/949/24
Провадження №1-і/291/4/25
іменем України
18 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суду Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060480000695 від 13.07.2024, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060480000695 від 13.07.2024, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Ухвалою суду від 03.10.2024 застосовано примусовий привід в судове засідання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
06.11.2024 на адресу суду надійшла інформація з Відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області про неможливість виконання приводу ОСОБА_4 до суду у зв'язку з тим, що він відсутній за останнім місцем проживання. Зі слів батьків ОСОБА_4 перебуває за межами України.
14.11.2024 на адресу суду надійшла інформація Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_4 22.09.2024 о 13:43 год виїхав за межі території України через пункт пропуску «Шегині» на транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалами суду від 17.12.2024, 18.06.2025 ОСОБА_4 оголошувався в розшук, розгляд справи зупинявся до розшуку обвинуваченого та надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
18.12.2025 прокурором подано клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 у міжнародний розшук, яке обґрунтовано тим, що згідно даних ДПС України щодо перетину кордону ОСОБА_4 встановлено факт виїзду останнього за межі України 22.09.2024 через митний пункт пропуску «Шегині», тобто під час судового розгляду даного кримінального провадження. Крім того, прокурор просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що під час розгляду справи у суді обвинувачений не повідомив суд про зміну місця проживання, виїхав за межі України, на виклики до суду не з'являється , про своє місцезнаходження не повідомляє.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд.
За змістом ч. 2 ст. 318 КПК України явка обвинуваченого у судове засідання є обов'язковою.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду неодноразово не з'являвся в судові засідання, ухвала про застосування примусового приводу відносно ОСОБА_4 не виконувалася, тому ухвалами суду від 17.12.2024, 18.06.2025 ОСОБА_4 було оголошено в розшук.
Згідно даних ДПС України ОСОБА_4 22.09.2024 о 13:43 год виїхав за межі території України через пункт пропуску «Шегині» на транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається з інформації Головного управління Національної поліції в Житомирській області станом на 18.12.2025 ОСОБА_4 22.09.2024 о 13:43 год виїхав за межі території України через пункт пропуску «Шегині» на транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 , і назад на територію України в'їзд не здійснював.
18.12.2025 ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, а також у зв'язку з тим, що останнього оголошено у державний та міжнародний розшук.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом ст 335 КПК України, якщо у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
З загального аналізу діючого кримінально процесуального законодавства України, фактично дата винесення судом відповідної ухвали про оголошення в міжнародний розшук обвинуваченого і є початком оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні ст. 335 КПК України, що здійснено судом 18.12.2025 шляхом винесення ухвали про міжнародний розшук ОСОБА_4 .
У зв'язку з викладеним винесена судом ухвала про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 у міжнародний розшук є підставою для здійснення органу, якому доручено розшук обвинуваченого, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку, як державного так і міжнародного, тобто оголошення розшуку особи не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Також відповідна ухвала про міжнародний розшук обвинуваченого є підставою для підтвердження факту оголошення вказаної особи у міжнародний розшук, з метою подальшого винесення відповідної ухвали суду про тримання під вартою, - згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України.
До того відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України до клопотання про видачу особи (екстрадицію) обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо вона запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
У даному випадку постановлення ухвали про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави організації розшукових заходів на міжнародному рівні.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та за вчинення якого, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду провадження, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Крім того, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та перебування обвинуваченого ОСОБА_5 у міжнародному розшуку, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід стосовно підозрюваного, обвинуваченого стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст. ст.176-179,183-185,193,194,196,205,335 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати оголошеному у міжнародний розшук обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024060480000695 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Атбасар Казахстан, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця розгляду кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області ОСОБА_1