Справа № 291/774/25
Провадження №2/291/461/25
17 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Федорчук І.В.
за участю:
секретаря- Герасимчук Н.П.,
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Дмитрук К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду в селищі Ружин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ружинська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою порушень правил добросусідства, вчинення по усуненню перешкод необхідних дій,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом переносу пасіки з бджолами в інше місце, або облаштувати пасіку згідно встановлених ветеринарно-санітарних норм та правил, а також стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями з земельною ділянкою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
По сусідству з нею проживає відповідач ОСОБА_3 , яка не дотримується правил добросусідства, розмістивши на межі з її господарством вулики з бджолами, які постійно залітають до неї на подвір'я, в будинок та жалять її, онуків, друзів, від чого вона вимушена відчувати незручності в користуванні своєю власністю. На її прохання перенести пасіку в інше місце відповідач протягом двох років не реагує.
Декілька разів зверталась до місцевої влади, проводились перевірки, ОСОБА_3 попереджали про усунення даних перешкод, але указане не є дієвим.
ОСОБА_3 займаючись бджільництвом на належній їй присадибній ділянці порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл.
Відповідач порушення не усуває і не бажає цього робити, тому вона вимушена звернутись до суду з даною заявою і просити суд зобов'язати відповідача усунути данні порушення і перенести пасіку в інше більш пристосоване місце.
Ухвалою судді від 06.08.2025 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 08.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у ньому, а також поданій до суду відповідь на відзив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, 21.08.2025 направила до суду відзив у якому просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою порушень правил добросусідства, вчинення по усуненню перешкод необхідних дій відмовити, а також направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
В судовому засіданні представник третьої особи суду пояснила, що вони, як третя особа не можуть зобов'язати відповідача забрати вулики, рекомендували встановити загорожу. Робочих вулика у відповідача два. Сітка якою встановлено загорожу є недостатньою.
Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями з земельною ділянкою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ЖТ 05-23 №000161 убачається, що ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 на підставі рішення виконкому Ружинської селищної ради народних депутатів від 17 липня 1997 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 0.4210 гектарів. Землю передано для обслуговування житлового будинку 0,15 га ведення особистого підсобного господарства 0,2710 га (а.с.15-16).
Власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка межує із земельною ділянкою позивача є відповідач ОСОБА_2 , про що свідчать наявні правовстановлюючі документи: нотаріально посвідчені договори купівлі продажу будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.44-57).
Згідно відомостей наявних у відповідях Ружинської селищної ради на звернення позивача від 05.06.2024, від 19.05.2025, а також згідно протоколу робочої групи для розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2025, складеного робочою групою Ружинської селищної ради створеною Розпорядженням селищного голови від 08.05.2025 №59 було здійснено виїзд за місцем проживання заявниці АДРЕСА_1 , щодо розгляду звернення про перенесення пасіки,, убачається, що враховуючи вимоги щодо розміщення та облаштування пасік, Робочою групою встановлено факт подальшого розташування пасіки на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , яка межує із земельною ділянкою заявника. Власником земельної по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
Зафіксовано встановлення садової сітки для затінення на межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 поверх існуючого паркану (сітка «рябиця») на висоту 2,5 м. Зазначена сітка має щільну структуру, яка перешкоджає прямому льоту бджіл та сприяє його підвищенню на рівень висоти сітки.
Водночас встановлено, що садова сітка для затінення піднята у нижній частині на висоту до 0,5 м від землі, та прикріплена до паркану (сітка «рябиця»). Крім того, зі слів заявниці, довжина та ширина зазначеної сітки не перекриває можливі маршрути обльоту бджіл знизу та з боків.
Рекомендувати ОСОБА_2 завершити розпочату роботу щодо облаштування огорожі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 та приведенням даних робіт у відповідність до п.1.3 «Інструкції щодо попередження ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 №9 (а.с.138-139).
Судом також установлено, що реєстрації пасіки в Єдиному державному реєстрі не проведено, в справі відсутні дані, що відповідач відповідно до Закону отримав ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку.
Відповідно до медичних довідок від 28.08.2025 та 09.07.2024 позивач та її дочка ОСОБА_4 страждають на алергічну реакцію від укусів бджіл, в зв'язку з чим наявні звернення за медичною допомогою (а.с. 86, 135)
Так, відповідно до копії виписки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» із медичної картки хворого №612 від 28.08.2025 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повний діагноз «Алеогічна реакція на укус бджолами», звернулася зі скаргами на біль та набряк шкіри в нижній третині лівого передпліччя, свербіж, запаморочення та загальну слабкість. В нижній третині лівого передпліччя мається укушена рана бджоли, набряк шкіри навколо укусу (а.с.86).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав суду показання, що він є чоловіком позивача та підтвердив, що дійсно бджоли їм дуже заважають, оскільки кусають, жалять, вони не можуть спокійно вийти у двір. Це триває вже близько двох років. Пробували врегулювати це питання мирним шляхом, але відповідач не реагувала на них. Бджоли кусали його, дружину і дочку. У тому будинку де пасіка ніхто не проживає, тож вони не відчувають дискомфорту. ОСОБА_6 відповідачки обробляють її батьки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав суду показання, що він є сусідом обох сторін. У відповідачав дворі стоїть три вулики, йому вони не заважають, вважає, що бджоли і раніше літали навіть як і небуло вуликів. Ніколи не чув, що комусь бджоли заважали, вважає що - це природа. В тому господарстві де є вулики ніхто не проживає, доглядають господарство батьки відповідачки, більше п'яти років.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду показання, що відповідачка це її дочка. Проживає свідок в Ружині з 2007 року, будинок де розташована пасіка свідок купила для дочки, десь років шість тому. Дочка в будинку не проживає, але свідок займається доглядом будівлі та обробляє город. Пасіку облаштувала також свідок трьома робочимивуликами, а не робочі два чи три. Разом п'ять чи шість вуликів. Зробили пасіку у 2020 році. На бджоли ніхто не скаржився. Був у них конфлікт з позивачкою та її чоловіком за машину, що і є причиною звернення останньої до суду. Вважає скарги позивача безпідставними. До правоохоронних органів щодо наявного конфлікту не зверталася. Ні позивачка, ні її чоловік до неї не зверталися з будь-яким проханням чи розмовою, щодо врегулювання питання перенесення вуликів. Ділянка де стоять вулики огородженаналежно, сіткою п'ять метрів в довжину та три метри в ширину.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України-людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно статті 103 Земельного кодексу Українипередбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Стаття 104 Земельного кодексу України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексуУкраїни власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено обов'язки громадян, які пов'язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов'язків є непорушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.
Правовідносини у галузі бджільництва регулюються Законом України «Про бджільництво», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30 січня 2001 року, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, Порядком реєстрації пасік, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук №184/82 від 20 вересня 2000 року.
Так, згідно статей 11,12 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.
Відповідно ч.1 ст. 15 12 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (статті 15 Закону).
Відповідно до розділу І Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9 (далі - Інструкція) визначено, що територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім'ю потрібно 30 - 35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
Добросовісність включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Як установлено судом, за неодноразовими зверненнями позивача робочою групою створеною Розпорядженням селищного голови Ружинської селищної ради від 08.05.2025 №59, відповідачу - ОСОБА_2 було рекомендовано завершити розпочату роботу, щодо облаштування огорожі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 та приведенням даних робіт у відповідність до п.1.3 «Інструкції щодо попередження ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 №9, зокрема рекомендовано облаштувати пасіку огорожею заввишки не менше 2,5 м. для підвищення рівня льотку бджіл або здійснити переніс пасіки з бджолами в інше місце. Жодне з наведених рекомендацій відповідачем виконано не було.
Тож, відповідач внаслідок зловживання правом на утримання пасіки, зокрема, не дотримуючись вимог щодо площі розміщення бджолосімей, висоти паркану, порушила правила добросусідства, допустивши шкідливий вплив, внаслідок чого позивач позбавлений права на безпечні й здорові умови проживання, що гарантовано Конституцією України.
З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 , які вона підтримала в частині здійснення переносу пасіки з бджолами в інше місце, до ОСОБА_2 , третя особа Ружинська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою порушень правил добросусідства, вчинення по усуненню перешкод необхідних дій, є обгрунтованими та підлягають задоволенню шляхом усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою шляхом переносу пасіки з бджолами в інше місце,
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні з позовною заявою позивачем було сплачено 1 211,20 грн. судового збору, який слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст.12,13,77-81,141,263-265,268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою шляхом переносу пасіки з бджолами в інше місце.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа: Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце знаходження: Житомирська область, Бердичівський район, с-ще Ружин, вул. Незалежності,2, ЄРДПОУ 04344707.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя І.В. Федорчук