Справа № 291/1170/25
Провадження №2/291/640/25
18 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Федорчук І.В.,
секретаря судових засідань Герасимчук Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся у суд із указаним позовом, який мотивує тим, що 04 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 4863632 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір). За умовами Кредитного договору сума кредиту складає 5000,00 грн, строк кредиту 360 днів: з 04.08.2024 року по 29.07.2025 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.
ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 5000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладення договору.
Пунктом 1.2.1 Кредитного договору сторони передбачили, що взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до графіків платежів (п.1.3 Договору).
Через невиконання відповідачкою своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 31 березня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу № 31/03/2025 за плату відступило у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі ТОВ "ФК "Фінтраст Україна") права грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
До позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4863632 від 04.08.2024 загальна сума заборгованості склала 23587,79 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 4999,99 грн, заборгованість за процентами 16087,80 грн.
Станом на дату укладення договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025, строк дії Договору №4863632 від 04.08.2024 не закінчився.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки за Кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 30087,79 грн, з яких 4999,99 грн тіло кредиту, 16087,80 грн нарахованих процентів первісним кредитором, 9000,00 грн нарахованих процентів ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" за 120 календарних днів.
Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до відповідачки остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 30087,79 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп, витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн, інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
13.11.2025 від АТ «А-Банк» надійшла запитувана судом інформація.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Судом установлено, що 04.08.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4863632, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 10063. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000,00 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту (п.п.1.3. Кредитного договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12608,01% річних ( п.п. 1.5, 1.6. Кредитного договору) (а.с.21-31).
ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Кредитного договору від 04.08.2024 надало відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" № 1-0104 від 01.04.2025 (а.с.47).
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №4863632 станом 31.03.2025 у відповідачки перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 25497,80 грн, з яких сплачено боргу 1910,01 грн, до сплати 23587,79 грн (а.с.39-42).
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №4863632 від 04.08.2024 за 120 календарних днів (01.04.2025 - 29.07.2025) у відповідачки перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 9000,00 грн (а.с.43-44).
Між ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" та ТОВ "Лінеура Україна" 31 березня 2025 року укладено договір факторингу № 31/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило за грошові кошти ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Лінеура Україна". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 67-71).
Згідно із витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 року ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4863632 в сумі 23587,79 гривень, з яких 4999,99 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16087,80 грн сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості за пеною,штрафами 2500,00 грн (а.с. 46).
До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача да Договором №4863632 від 04.08.2024 загальна сума заборгованості склала 32587,79 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 4999,99 грн, заборгованість за процентами 16087,80 грн, процентами за 120 калегдарних днів 9000,00 грн, штрафні санкції 2500,00 грн.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4863632 строк кредиту 360 днів: з 04.08.2024 по 29.07.2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 року №31/03/2025, строк дії Договору № 4863632 від 04.08.2024 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 по 29.07.2025 (120 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 9000,00 грн.
Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4863632 від 04.08.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 25087,80 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 16087,80 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 9000,00 грн.).
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги з відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.
На ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 13.10.2025 надійшла інформація з АТ «А-Банк» з якої убачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 04.08.2024 здійснено переказ коштів на суму 5000,00 UАН (а.с.111-123).
Установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання позичальницею кредитних коштів в розмірі 5000,00 грн, правові підстави для нарахування первісним позикодавцем та позивачем після відступлення права вимоги відсотків протягом погодженого сторонами 360-ти денного строку дії договору у розмірі 25087,80 грн, що жодним чином не спростовано відповідачкою, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки у користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4863632 від 04.08.2024 року в розмірі 30087,79 грн.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
При цьому вищезазначена норма права є правом, а не обов'язком суду.
Також, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду в порядку ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України, нарахувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між ТОВ "ФК"Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020; акт №10816 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого адвокат Столітній М.М. надав правову допомогу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 4863632 від 04.08.2024, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 на загальну суму 10000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
З огляду на викладене з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, загалом 5422 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12,81,141,247,263-265,274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №4863632 від 04.08.2024 у розмірі 30087 (тридцять тисяч вісімдесят сім) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 4999,99 грн, заборгованість за відсотками нарахованими первісним кредитором у розмірі 16087,80 грн, заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» за 120 календарних днів у розмірі 9000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2422,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», м.Київ вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.12.2025 року.
Суддя І.В. Федорчук