16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4472/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року (суддя Мінаєва К.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсійних виплат за період з 26.04.2024 по 30.09.2024 у сумі 19770,41 грн позивачу;
стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 26.04.2024 по 30.09.2024 у сумі 19770,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення суду по справі №280/5573/24 позивачу проведено нарахування пенсії, при цьому протиправно не виплачені усі належні до виплати суми пенсії. Позивач зауважує, що станом на 19.05.2025 відповідач має заборгованість по пенсії у розмірі 19770,41 грн. На неодноразові звернення до пенсійного органу позивачу було повідомлено про внесення суми заборгованості до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в рамках черговості. Наголошує, що відповідач ігнорує судове рішення, яке набрало законної сили, що порушує принцип обов'язковості виконання судових рішень. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить суд скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що обраний скаржником спосіб захисту порушених прав скаржника шляхом стягнення з відповідача на користь скаржника заборгованість з пенсійних виплат за з 26.04.2024 по 30.09.2024 у сумі 19770,41 грн. є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права скаржника. Також листом ГУ Пенсійного фонду в Запорізькій області від 24.04.2025 №6826-6279/ К-02/8-0800/25 повідомлено скаржника «що на сьогодні за окремою бюджетною програмою виплачені кошти, нараховані на виконання рішень суду, які набули чинності, до 19.11.2020» і коли саме скаржник отримає свої кошти вони не знають.Тобто право на виплату пенсії скаржник отримав з 26.04.2024, а отримати належні йому відповідно до законодавства кошти він не може, що дає скаржникеві право захищати свої порушені права у суді.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №280/5373/24, яке набрало законної сили 06.09.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 26.04.2024.
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 , який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», було призначено з 26.04.2024 пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується рішенням ПФУ №084050008478 від 13.05.2024.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.10.2024 №18580-17902/К-02/8-0800/24, від 08.11.2024 №18418-19176/К-02/3-0800/24, від 08.11.2024 №19418-19176/К-02/3-0800/24, від 25.12.2024 №22101-20736/К-02/3-0800/24 позивачу роз'яснювалось, що відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Порядком розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Отже, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Таким чином, надати інформацію про дату виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, неможливо.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.11.2024 №48930-58874/К-03/8-2800/24 позивача повідомлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №280/5373/24 з 26.04.2024 проведено перерахунок пенсії. Виплата пенсії, обчисленої на виконання рішення суду, здійснюються з жовтня 2024 року. Пенсійним фондом України розпочато фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 та якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.02.2025 №2357-777/К-02/3-0800/25 позивача поінформовано, що нараховану ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 по справі №280/5373/24 з урахуванням ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 суму внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в рамках черговості.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.04.2025 №6826-6279/К-02/8-0800/25 позивачу роз'яснено, що в результаті перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 №280/5373/24 з урахуванням ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 заявнику нарахована доплата в сумі 19770,41 грн за період з 26.04.2024 по 30.09.2024. На теперішній час сума нарахованої доплати не змінилася, оскільки з 01.10.2024 нараховується пенсія у розмірі, призначеному відповідно до висновків суду. Зазначено, що на сьогодні за окремою бюджетною програмою виплачені кошти, нараховані на виконання рішень суду, які набули чинності до 19.11.2020.
Аналогічні за змістом роз'яснення були надані листом від 06.05.2025 №17809-18288/К-03/8-2800/25.
Згідно з довідкою ГУ ПФУ від 08.05.2025 різниця (фактично сума заборгованості) між розміром призначеної пенсії та розміром фактично виплаченого складає 19770,41 грн.
Позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не виконує належним чином судове рішення по справі № 280/5373/24, тому належним способом захисту вважає визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті нарахованої пенсії та стягненні відповідної заборгованості по виплаті пенсії, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У силу вимог статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №280/5373/24, яке набрало законної сили 06.09.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 26.04.2024.
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 , який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», було призначено з 26.04.2024 пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується рішенням ПФУ №084050008478 від 13.05.2024.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.10.2024 №18580-17902/К-02/8-0800/24, від 08.11.2024 №18418-19176/К-02/3-0800/24, від 08.11.2024 №19418-19176/К-02/3-0800/24, від 25.12.2024 №22101-20736/К-02/3-0800/24 позивачу роз'яснювалось, що відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Порядком розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Отже, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Таким чином, надати інформацію про дату виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, неможливо.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.11.2024 №48930-58874/К-03/8-2800/24 позивача повідомлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №280/5373/24 з 26.04.2024 проведено перерахунок пенсії. Виплата пенсії, обчисленої на виконання рішення суду, здійснюються з жовтня 2024 року. Пенсійним фондом України розпочато фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 та якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.02.2025 №2357-777/К-02/3-0800/25 позивача поінформовано, що нараховану ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 по справі №280/5373/24 з урахуванням ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 суму внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою в рамках черговості.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.04.2025 №6826-6279/К-02/8-0800/25 позивачу роз'яснено, що в результаті перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 №280/5373/24 з урахуванням ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 заявнику нарахована доплата в сумі 19770,41 грн за період з 26.04.2024 по 30.09.2024. На теперішній час сума нарахованої доплати не змінилася, оскільки з 01.10.2024 нараховується пенсія у розмірі, призначеному відповідно до висновків суду. Зазначено, що на сьогодні за окремою бюджетною програмою виплачені кошти, нараховані на виконання рішень суду, які набули чинності до 19.11.2020.
Аналогічні за змістом роз'яснення були надані листом від 06.05.2025 №17809-18288/К-03/8-2800/25.
Згідно з довідкою ГУ ПФУ від 08.05.2025 різниця (фактично сума заборгованості) між розміром призначеної пенсії та розміром фактично виплаченого складає 19770,41 грн.
Позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не виконує належним чином судове рішення по справі № 280/5373/24, тому належним способом захисту вважає визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті нарахованої пенсії та стягненні відповідної заборгованості по виплаті пенсії, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Водночас, колегія суддів вважає, що у цій справі ОСОБА_1 обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при виконанні судового рішення, яке набрало законної сили.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 в позовній заяві не оскаржує суму, яка підлягає до виплати йому за результатом перерахунку пенсії відповідачем на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 №280/5373/24.
Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/5373/24.
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
На думку колегії суддів, винесення судового рішення, яке передбачає оцінку іншого судового рішення, яке набрало законної сили, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 1291 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а, від 12 травня 2020 року у справі №815/2252/16, від 16 грудня 2021 року у справі №170/167/17, від 31 січня 2022 року у справі №400/822/20, від 20 квітня 2022 року у справі №233/3744/17, від 11 травня 2022 року у справі №345/4045/16-а.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення по справі №280/5373/24 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він вправі звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Враховуючи вище викладене, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Тобто, якщо позивач вважав, що протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідач вчинив при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 №280/5373/24, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №802/1933/18-а.
У даному випадку новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення, а саме: щодо виплати нарахованої суми пенсії, яка здійснена після перерахунку.
При цьому, Верховний Суд неоднаразово зазначав, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:
«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.»
Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №280/5373/24, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), № 170/167/17 (постанова від 16.12.2021), № 400/822/20 (постанова від 31.01.2022), № 233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що спір щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії вирішено, інший публічно-правовий спір щодо належних позивачу сум пенсій між сторонами відсутній, а заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2025 року у справі №520/23251/24.
Із врахуванням вищевикладених обставин, та відповідно до ст. ст. 315, 317 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року скасувати.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров