15 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4926/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в адміністративній справі №160/4926/25 (головуючий суддя першої інстанції - Савченко А.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 13.02.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН:
№11702921/32679601 від 29.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2719 від 30.08.2023 року;
№11739776/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2923 від 04.09.2023 року;
№11739778/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2924 від 08.09.2023 року;
№11739777/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2925 від 08.09.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН датою подання до реєстрації податкові накладні №2719 від 30.08.2023 року, №2923 від 04.09.2023 року, №2924 від 08.09.2023 року, №2925 від 08.09.2023 року;
- встановити судовий контроль в порядку ст.382 КАС України шляхом зобов'язання ДПС України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом та здійснила перевірку поданих платником податку копій документів. Відповідачем прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки платником податку надано копії документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Посилається на дискреційність повноважень контролюючого органу з питань реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» є суб'єктом господарювання (ЄДРПОУ 32679601), платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД є: 19.20 Виробництво продуктів нафто перероблення (а.с.93).
Відповідачі - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державна податкова служба України є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 березня 2022 року позивачем укладено з ТОВ «НАФТОБРЕНТ» (покупець) договір поставки №84/22 на поставку «Абсорбент газоконденсатний Марки А» (ТУ У 23919929.011-2000) на умовах поставки EXW з навантаженням. 08 вересня 2023 року ТОВ «Алекспром» (продавець) уклало з ТОВ «НАФТОБРЕНТ» (покупець) договір поставки №402/23 на поставку «Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція» (ТУ У 23.2-31514949-004:2009) на умовах поставки EXW з навантаженням.
На виконання вимог ст.ст.187, 201 ПК України позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2719 від 30.08.2023, №2923 від 04.09.2023, №2924 від 08.09.2023, №2925 від 08.09.2023 (а.с.14-17).
Позивачем отримано квитанції про зупинення реєстрації, в яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.17-20).
Позивачем на адресу податкового органу 22.08.2024 року надіслано пояснення (вих. №1/220824) та пояснення від 02.09.2024 року вих №89/020924 про надання пояснень та копій документів щодо зупинених податкових накладних (а.с.21-29).
Комісією Східного міжрегіонального управління ДПС повідомлення ТОВ «Алекспром» розглянуті та прийняті рішення №11702921/32679601 від 29.08.2024 року, №11739776/32679601 від 06.09.2024 року, №11739778/32679601 від 06.09.2024 року, №11739777/32679601 від 06.09.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних з тих підстав, що платником податку надано копії документів, складених/ оформлених з порушенням законодавства (а.с.30-35).
У графі «Додаткова інформація» спірного рішення №11702921/32679601 від 29.08.2024 року зазначено: в товарно-транспортних накладних на контрагента-покупця не заповнено всі графи, зокрема «Дата і час прибуття до вантажоодержувача», «Дата і час виїзду від вантажоодержувача». Покупець ТОВ «НАФТОБРЕНТ» (код 43863744) відповідає критеріям ризиковості платника податку.
У графі «Додаткова інформація» спірних рішень №11739776/32679601 від 06.09.2024 року; №11739778/32679601 від 06.09.2024 року; №11739777/32679601 від 06.09.2024 року зазначено: «Відповідно до звітності 4-ДФ взаємовідносини між ТОВ «НАФТОБРЕНТ» (код 43863744) та перевізником ФОП ОСОБА_1 (2916400185) відсутні. ТОВ «НАФТОБРЕНТ» відповідає критеріям ризиковості платника податку».
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач оскаржив такі рішення до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправними.
Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у встановленні судового контролю виконання рішення, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачі можуть ухилятися від виконання рішення суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі по тексту - Порядок №1165).
Даний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16. 1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49. 18 статті 49 ПК України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Позивачем надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Даний факт відповідачами не спростовано.
Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, контролюючим органом прийняті спірні рішення:
- №11702921/32679601 від 29.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2719 від 30.08.2023 року;
- №11739776/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2923 від 04.09.2023 року;
- №11739778/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2924 від 08.09.2023 року;
- №11739777/32679601 від 06.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2925 від 08.09.2023 року.
Так, в рішеннях зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: В товарно-транспортних накладних на контрагента-покупця не заповнено всі графи, а також наявність взаємовідносин з контрагентами, які віднесені до переліку ризикових.
Разом з тим, оскаржувані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Отже, форма рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в рішеннях не було підкреслено жодного документу та не вказано, в чому саме полягало порушення в наданих документах.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованими та вмотивованими, та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування позивача.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.
Верховний Суд неодноразово вказував на протиправний характер формулювання податковими органами підстави для зупинення реєстрації податкової накладної без вказівки на конкретні документи, які слід надати, адже у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні саме суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (Постанова Верховного Суду від 30.09.2022 у справі №600/332/21-а).
Таким чином, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП як суб'єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятих ним рішень.
Щодо зобов'язання зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного отримання, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами
При цьому, згідно із нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.
Стосовно посилань апелянта на дискреційність його повноважень колегія суддів зауважує, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Однак у спірних правовідносинах відсутня дискреція повноважень відповідача, оскільки за наявності встановлення факту надання податкової накладної, яка відповідає вимогам чинного законодавства, і стосовно якої відсутні підстави для її зупинення та/або відмови в реєстрації, податковий орган зобов'язаний зареєструвати зазначену податкову накладну.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в адміністративній справі №160/4926/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в адміністративній справі №160/4926/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко