16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31826/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя Сластьон Анна Олегівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_3 , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_3 , включаючи всі його складові без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня відповідного року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_3 , здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_3 , включаючи всі складові такого грошового забезпечення (основні та додаткові) та одноразові види виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 22.10.2022 по 29.02.2024, включаючи всі його складові, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 1 січня відповідного року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.12.2023, включаючи всі складові такого грошового забезпечення (основні та додаткові) та одноразові види виплат та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні за 23 роки служби; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із звільненням з військової служби, обчисливши її розмір за 23 років служби, з урахуванням періодів проходження військової служби, які обраховуються в пільговому обчисленні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 30.01.2020 до 21.10.2022 грошового забезпечення, включаючи всі його складові, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня відповідного року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , включаючи всі складові такого грошового забезпечення (основні та додаткові) та одноразові види виплат, за період з 30.01.2020 до 21.10.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, а також провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 22.10.2022 до 20.05.2023, включаючи всі його складові, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01 січня відповідного року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 22.10.2022 до 20.05.2023, включаючи всі складові такого грошового забезпечення (основні та додаткові) та одноразові види виплат та одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що грошова допомога при звільненні має бути нарахована позивачу з урахуванням усієї календарної вислуги років, тобто з урахуванням періодів проходження військової служби, які обраховуються в пільговому обчисленні.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.10.2022 № 285 підполковника ОСОБА_1 , який прибув до Військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , призначеного наказом командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2022 року № 209 начальником відділення підготовки військової частини НОМЕР_1 , з 22 жовтня 2022 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення при Військовій частині НОМЕР_4 , на котлове забезпечення на вечерю з 22 жовтня 2022 року при Військовій частині НОМЕР_5 . З 22 жовтня 2022 року вважати таким, що справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 5070,00 гривень на місяць, ВОС - 0212003, шпк - підполковник.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 лютого 2024 року № 63 підполковника військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника відділення підготовки управління Військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23 лютого 2024 року № 43 відповідно до пункту третього частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років), вважати таким, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 29 лютого 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
З тексту вищезазначеного наказу вбачається, що вислуга років ОСОБА_1 станом на 29.02.2024 становить: календарна - 15 років 7 місяців 14 днів, пільгова - 08 років 01 місяць 22 дні, загальна - 23 роки 09 місяців 06 днів.
Згідно з довідкою від 20.08.2024 № 8939 про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні розрахована виходячи з 15 років вислуги.
Позивач, не погодившись із такими діями, вважаючи, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні має бути розрахований із загальної вислуги років, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу).
Аналіз наведених норм закону дає можливість дійти беззаперечного висновку, що при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби враховується календарна вислуга років.
Враховуючи те, що станом на день звільнення позивача зі служби, згідно з наказом від 29 лютого 2024 року № 63 календарна вислуга років служби ОСОБА_1 на день звільнення становила 15 років 7 місяців 14 днів, відповідач, здійснюючи розрахунок одноразової допомоги, виходячи з повних 15 календарних років вислуги, діяв правомірно, а тому підстав для задоволення позову у цій частині відсутні.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/31826/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 16 грудня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 16 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров