16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3632/25
(суддя Сагун А.В., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №340/3632/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТКОРН» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТКОРН» 30 травня 2025 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження №3388/11-28-09-01-01 від 30.04.2025 винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486), яким ТОВ «ТОТКОРН» анульовано ліцензію №11140314202400088 від 05.12.2024 на право роздрібної торгівлі пальним.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем отримано ліцензію реєстраційний №11140314202400088 від 05.12.2024 року строком дії до 06.12.2029 року. З 01 лютого 2025 року позивачем розпочато господарську діяльність шляхом придбання скрапленого газу та оприбуткуванням його на зареєстрованому акцизному складі, а тому відповідач помилково визначив строки внесення авансового внеску з податку на прибуток з дати отримання ліцензії, а не з дати початку господарської діяльності.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, а тому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях позивача в обов'язковому порядку необхідно встановити факт несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств, тобто провести камеральну перевірку. Натомість, будь яких доказів встановлення правопорушення щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств відповідачем суду не надано. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що платник податку вважається платником авансових внесків з податку на прибуток підприємств за місце роздрібної торгівлі пальним починаючи з місяця, наступного за місяцем внесення такого місця роздрібної торгівлі пальним (АЗС) до Єдиного реєстру. Сума несплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств ТОВ «ТОТКОРН» за період січень-березень 2025 року становить 120000 грн, а тому Розпорядження №3388/11-28-09-01-01 від 30.04.2025 року прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ «ТОТКОРН» подано до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та отримано ліцензію реєстраційний №11140314202400088 від 05.12.2024 року строком дії до 06.12.2029 року (а.с.6).
З 01 лютого 2025 року позивачем розпочато господарську діяльність шляхом придбання скрапленого газу та оприбуткуванням його на зареєстрованому акцизному складі, що підтверджується наступними документами: ТТН №375 від 01.02.2025 року; видатковою накладною №375 від 01.02.2025 р. та "Z" звітом РРО від 01.02.2025 року про відпуск/вибуття товару (скрапленого газу) через засоби касового контролю.
31.03.2025 року на адресу позивача, засобами електронного кабінету, надійшов лист вих. №4479/6/11-28-04-05 від 31.03.2025 року, яким повідомлено платника податків, що відповідно до змін внесених до п.141.14 ст. 141 Кодексу (Законом України від 10.10.2024 №4015) з 01 грудня 2024 року підприємства, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов'язані щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензій та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Цим листом, органом податкового контролю повідомлено платника податків, що несплата авансового внеску з податку на прибуток підприємства за звітній період є підставою:
- для застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПК України (п.п.141.14.4. п.141.14 ст. 141 ПК України);
- для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (п.п.46 п.2 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 р. №3878 - ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сегаретах, та пального» (а.с.11).
30.04.2025 року винесено Розпорядження №3388/11-28-09-01-01 про анулювання ліцензії №11140314202400088 від 05.12.2024 року, з підстав не сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємства, визначеного п.141.14 ст. 141 ПК України ( а.с.12).
Рішенням відповідача від 30.04.2025 року№3388/11-28-09-01-01 припинено дію ліцензій позивача з підстав несплати суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом 141.14 статті 141 Податкового кодексу України за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного підпунктом 177.5.11 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України за податковий (звітний) період (п, 46 ч. 2 ст. 46 Закону № 3817-ІХ), а саме: несплата в граничні терміни авансових внесків з податку на прибуток підприємств за січень - березень 2025 року ( службова записка №2216/11-28-04-05 від 29.04.2025 року) ( а.с.24). Законність та обґрунтованість розпорядження №3388/11-28-09-01-01 про анулювання ліцензії №11140314202400088 від 05.12.2024 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним його виробництвом та обігом на території України регулював Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон України № 481/95-ВР).
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-IX від 18.06.2024 року.
Отже, до 1 січня 2025 року засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним було врегульовано Законом України № 481/95-ВР, а з 1 січня 2025 року Законом України №3817-IX.
Відповідно до положень статті 15 Закону України № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання.
Частиною 1 статті 46 Закону України №3817-IX дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Пункт 46 частини 2 статті 46 Закону України №3817-IX визначає, що підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом 141.14 статті 141 Податкового кодексу України за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного підпунктом 177.5.11 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України за податковий (звітний) період.
Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", зокрема, з 01.12.2024 передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку за місця роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПК України платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПК України.
Так, відповідно до п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПК України платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України.
Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами "б" і "в" п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, - у розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.
Згідно з п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПК України авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПК України, є невід'ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПК України, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов'язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов'язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПК України.
Відповідно до п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПК України грошове зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.14.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.
У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПК України, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПК України.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених у Кодексі, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того відповідно до п. 46 ч. 2 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зміни до частини другої ст. 46 Закону № 3817 набирають чинності та вводяться в дію з 01 січня 2025 року) несплата суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПК України за податковий (звітний) період є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015, який набрав чинності 01.12.2024 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом чотирнадцятим, а саме предметом камеральної перевірки є: 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що умовою для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях позивача в частині своєчасності та повноти сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу в обов'язковому порядку необхідно встановити факт несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств, шляхом проведення камеральної перевірки.
Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів того, що ним було проведено перевірку та встановлено факт порушення податкового законодавства в діях позивача в частині своєчасності та повноти сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 ПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення №3388/11-28-09-01-01 від 30.04.2025 року є протиправним та як наслідок підлягає скасуванню.
При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що розпорядження №3388/11-28-09-01-01 (а.с.12) відповідачем прийнято 30.04.2025 року, в той час як з 01.01.2025 року, дія ліцензії припиняється шляхом прийняття саме рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а не розпорядження, як було регламентовано Законом України № 481/95-ВР, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що розпорядження №3388/11-28-09-01-01 є протиправним та підлягає скасуванню
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №340/3632/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва