16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16347/25
(суддя Рябчук О.С., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/16347/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» 04 червня 2025 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) згідно з яким, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12167821/41071921 від 09.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року до податкової накладної №4 від 01.11.2024 року;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття. Позивач зазначає про те, що ним було надано контролюючому органу пояснення та повний пакет копій первинних документів в електронному вигляді необхідних для реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено повністю.
Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12167821/41071921 від 09.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року до податкової накладної №4 від 01.11.2024 року.
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року до податкової накладної №4 від 01.11.2024 року датою його фактичного подання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміст оспорюваного рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-1, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати платнику податків, оскільки конкретизація зазначених Порядком №520 документів не передбачена нормативно-правовими актами, що регулюють процедуру реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, зробленому у постанові від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24. Також, скаржник зазначає про те, що позивач не надав на розгляд комісії зазначені у повідомленні № 12148710/41071921 документи, а тому Комісія, керуючись пунктом 10 Порядку № 520, прийняла рішення №12167821/41071921 від 09.12.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додатково зазначено про не встановлення походження товару, який реалізується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 12.11.2024 року до податкової накладної №4 від 01.11.2024 року (а.с.81).
Квитанцією від 29.11.2024 року позивача повідомлено про зупинення реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування та зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування №1 від 12.11.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК складено та подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.8738%, "Рпоточ"=8758.2. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати: пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових формі галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі» (а.с.82).
Також, у вищезазначеній квитанції зазначено загальний перелік документів, які запропоновано надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної.
02 грудня 2024 року позивачем подано додаткові пояснення та копії документів щодо реєстрації розрахунку коригування №1 від 12.11.2024 року (а.с.83).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення №12148710/41071921 від 04.12.2024 року про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні/розрахунку коригування, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо придбання товарів. В графі додаткова інформація вказано: «не надано первинні документи щодо придбання товару» (а.с.90-91).
Позивачем 05.12.2024 року надано додаткові пояснення та копії документів щодо ПН/РК, реєстрацію якого зупинено (а.с.92).
Як вбачається з наданих до контролюючого органу пояснень та доданих документів, ТОВ «Груп Інтрейд» та АТ «АНТОНОВ» було укладено договір поставки №10.6135.2024 від 23.05.2024 року, за умовами якого ТОВ «Груп Інтрейд» взяло на себе зобов'язання поставити у зумовлені строки Покупцеві (АТ «АНТОНОВ») комплектуючих виробів, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар. Згідно з п.1.2. вищезазначеного Договору, істотними умовами Договору є кількість, асортимент, ціна, умови та місце поставки товару, які узгоджуються Сторонами шляхом укладення (підписання) цього Договору або письмових додатків (Специфікацій) по кожній окремій поставці товару в рамках цього Договору та становлять невід'ємну частину цього Договору. Також сторонами було укладено Специфікацію №1 до Договору.
Після укладення вищезазначеного Договору, ТОВ «Груп Інтрейд» виставило покупцю рахунок-фактуру №0001872 від 06.06.2024 року на суму 787 218,00 грн. ТОВ «Груп Інтрейд» здійснило поставку товару на адресу Покупця на виконання умов вищезазначеного Договору, а саме поставило товар за видатковою накладною №3387 від 01.11.2024 року на суму 20034,00 грн з ПДВ.
За фактом господарської операції із постачання товару за видатковою накладною було складено ПН №4 від 01.11.2024 року та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Така податкова накладна №4 від 01.11.2024 року була зареєстрована в ЄРПН за №9333320959, що підтверджується квитанцією від 06.11.2024 року про прийняття ДПС України ПН№4.
Однак, в подальшому, в процесі перевірки Покупцем (АТ «АНТОНОВ») поставленого за видатковою накладною №3387 товару на предмет якісності, відповідності товару вимогам Договору, технічним вимогам та стандартом, Покупцем при проведенні вхідного контролю було забраковано частину із поставленого за видатковою накладною товару, а саме товару на суму 12234,00 грн. з ПДВ. Згідно з видатковою накладною (зворотньою) №169-2-3564 від 12.11.2024 року Позивачу від Покупця було повернуто товар на суму 12 234,00 грн. з ПДВ, у зв'язку із чим Позивачем було подано в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 12.11.2024 року на суму 12234,00 грн. з ПДВ (а.с.84).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 12167821/41071921 від 09.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 12.11.2024 року, та проставлено відмітку в графі «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». В графі додаткова інформація зазначено «…не встановлено походження товару, який реалізується…» (а.с.96).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Положеннями п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісії); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положеннями п. 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 12.11.2024 року стала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість яка є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
З наданої суду копії квитанції від 29.11.2024 року вбачається, що контролюючим органом відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості не зазначено, що стало доказом ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, вищезазначена квитанція не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б могли бути підставою для зупинення реєстрації поданого позивачем розрахунку коригування та необхідності надання первинних документів щодо операції.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими до врахування судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як наслідок є протиправним.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування, а саме в пункті «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». В графі додаткова інформація зазначено «…не встановлено походження товару, який реалізується…».
Проте, у вказаному рішенні не зазначено які саме документи складено платником податку із порушенням законодавства та як такі недоліки документів на які вказує відповідач, перешкоджали реєстрації розрахунку коригування позивача. При цьому контролюючим органом обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем було подано додаткові документи та пояснення щодо реєстрації розрахунку коригування, натомість відповідач цим документам оцінку не надав.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, без конкретизації цих документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зважаючи на те, що контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням недоліків таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та як наслідок його скасування.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12.11.2019 р. у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 р. у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі №824/245/19-а, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Таким чином, контролюючий орган, під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Натомість податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду наведеним у постанові від 06.07.2023 року у справі №140/1986/22.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача №12167821/41071921 та, як наслідок, наявності підстав для його скасування, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/16347/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов