Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа №279/3076/23
Провадження № 2/279/2492/25
17.12.2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О. Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О, за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Шевчука О.С (в режимі відео конференції), представника відповідача ТОВ «Аст Агро» Довгалюка Р.О. (в режимі відео конференції), розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача ОСОБА_2 у редакції від 05.12.2025 року про розірвання договору оренди земельної ділянки, розірвання договору суборенди та стягнення заборгованості з орендної плати та завданої матеріальної шкоди, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, клопотання про виклик свідка,
На підставі постанови Верховного Суду від 13.08.2025 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.11.2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25.04.2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.09.2025 року постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні суд відповідно до положень ч.1 ст.189 ЦПК України з метою виконання завдань підготовчого провадження, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу вирішує питання, визначені ч.2 ст.197 ЦПК України, зокрема у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
У підготовчому засіданні 27.11.2025 року представник позивача заявив клопотання про відкладення засідання у зв'язку з необхідністю уточнення позовних вимог, яке було задоволено судом.
05.12.2025 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача ОСОБА_2 у редакції від 05.12.2025 року про розірвання договору оренди земельної ділянки, розірвання договору суборенди та стягнення заборгованості з орендної плати та завданої матеріальної шкоди. У підготовчому судовому засіданні представник позивача та позивач просили прийняти позовну заяву у новій редакції до розгляду.
Представник відповідача Довгалюк Р.О. заперечував проти прийняття до розгляду позовної заяви у новій редакції з тих підстав, що вказана позовна заява одночасно змінює предмет та підстави позову, що суперечить вимогам ст. 49 ЦПК України, зокрема позивач змінила предмет позову, доповнивши його вимогою про відшкодування упущеної вигоди, яке не було предметом позовних вимог у первісному позові, що тягне за собою одночасну зміну підстави позову.
При вирішенні питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви у редакції від 05.12.2025 року суд виходить з такого.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви у новій редакції (уточненої чи доповненої) суд повинен виходити з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, та розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17 та Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц.
А тому неправомірно під виглядом «уточнення» або «доповнення» позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви та залучати до справи інших учасників по справі.
Судом встановлено, що позовна заява у редакції від 05.12.2025 року до вимог про стягнення з ТОВ «Український харчовий альянс» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за умовами договору земельної ділянки, укладеного 13.12.2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Український харчовий альянс» за 2016,2017 роки доповнена додатковими вимогами про стягнення орендної плати за 2016,2017 роки з врахуванням зміни розміру нормативно грошової оцінки, індексації, пені та завданий матеріальний збиток у вигляді упущеної вигоди. Також до позовної вимоги про стягнення солідарно з ТОВ «Український харчовий альянс» та ТОВ «Аст Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за умовами договору земельної ділянки, укладеного 13.12.2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Український харчовий альянс» за 2018,2019,2020,2021,2022,2023 роки з врахуванням зміни нормативно грошової оцінки, індексації та пені доповнена додатковими вимогами про стягнення орендної плати також за 2024,2025 роки з врахуванням зміни розміру нормативно грошової оцінки, індексації, пені та завданий матеріальний збиток у вигляді упущеної вигоди.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову від 09.05.2023 та позов, поданий у редакції від 05.12.2025, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог (доповнено вимогу про стягнення завданого матеріального збитку у вигляді упущеної вигоди), але й його правові та фактичні підстави.
Також слід враховувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2024 року у справі № 657/1024/16-ц про те, що позивач наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки в тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.
Наслідком розгляду позовної заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення позовної заяви у редакції від 05.12.2025 року.
Також на адресу суду від 09.10.2025 року надійшло клопотання від представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Коростенської міської ради. На обґрунтування підстав залучення третьої особи представник позивача посилається на п.б ст.19 Закону України «Про землеустрій» щодо повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері організації та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановленого законом, а також розділу б п.3 ст.33 Закону України «про місцеве самоврядування» щодо повноважень координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів. Додатково в судовому засіданні представник вказав, що рішення у справі може мати вплив на права виконкому Коростенської міської ради як на регулятора відносин щодо контролю за сплатою земельного податку, а також вказав на необхідність отримання від виконкому інформації щодо сплати земельного податку, пов'язаного з орендою спірної земельної ділянки у період з 2016 по 2023 роки. Позивач підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому, та доводів представника.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, вказав, що питання сплати податків належить до повноважень державної податкової служби, отже, рішення не впливає на права та обов'язки виконавчого комітету Коростенської міської ради у спірних правовідносинах. Крім того, звернув увагу, що слід розмежовувати повноваження міської ради та її виконавчого комітету.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд виходить з положень ст.53 ЦПК України, частиною 1 якої встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, вирішальним є встановлення, чи вплине рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український харчовий альянс» , ТОВ «Аст Агро» на права та обов'язки виконавчого комітету Коростенської міської ради.
Суд враховує, що предметом позову є вимога ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 13.12.2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Український харчовий альянс», з поверненням земельної ділянки власнику ОСОБА_1 та стягнення орендної плати на користь позивача за період з 2016 по 2023 рік, а не питання встановлення обставин, що мають значення для справи в частині організації державного контролю у сфері землеустрою.
Щодо доводів представника позивача на необхідність отримання відомостей про сплату земельного податку, то вказана інформація може бути отримана стороною позивача у відповідь на публічну інформацію або адвокатський запит, витребування доказів судом з дотриманням вимог ст. 84 ЦПК України, а не шляхом залучення до участі у справі особи, права та обов'язки якої не стосуються предмету спору, що призведе до штучного та необґрунтованого ускладнення розгляду справи.
Отже, стороною позивача в судовому засіданні не доведено, а судом не встановлено, на які саме права та обов'язки виконавчого комітету Коростенської міської ради може вплинути рішення у даній справі, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Також 07.12.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання як свідка кінцевого бенефіціарного власника та директора ТОВ «Український харчовий альянс» ОСОБА_4 , який може підтвердити обставини, пов'язані з виконанням умов договору оренди, встановити обставини в частині з'ясування істотних умов договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Український харчовий альянс» та порядок передачі архіву договорів оренди. Позивач підтримала заявлене клопотання.
Представник відповідача ТОВ «АСТ АГРО» заперечив, надавши 08.12.2025 відповідну письмову заяву, в якій з посиланням на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань зазначив, що ОСОБА_4 набув статус керівника та бенефіціарного власника лише 17.07.2024 року, тобто з об'єктивних причин не може знати про обставини укладення договору оренди землі від 13.12.2013 та договору суборенди від 02.04.2018 року. Також з посиланням на ч.2 ст.78 ЦПК України щодо допустимості доказів вказав, що показання свідків не можуть підтверджувати або спростовувати умови укладеного письмового договору.
Розглянувши клопотання про виклик свідків суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1-3 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Частиною 1, 2 ст.95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Отже, показання свідків є самостійним джерелом доказів.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стороною позивача не доведено, що ОСОБА_4 відомі обставини, що мають значення для розгляду даної справи, оскільки стосуються періоду задовго до набуття ним повноважень директора та бенефіціарного власника. Крім того, як на фактичну підставу позовних вимог позивач не посилалася на договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Український харчовий альянс» та порядок передачі архіву договорів оренди, відносно яких, на думку представника позивача, свідок має дати показання суду.
Разом з тим, обставини, які підлягають встановленню в межах розгляду поданого позову пов'язані з необхідністю дослідження письмових доказів, зокрема умов договору оренди земельної ділянки від 13.12.2013 року, на що вказав Верховний Суд, повертаючи справу на новий розгляд, при цьому показання свідків у силу ч.2 ст.78 ЦПК України не можуть доводити фактичні дані, що підлягають встановленню при дослідженні саме письмових документів як доказів.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 53, 76-78,90, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України,
У прийнятті позовної заяви представника позивача адвоката Шевчука Олександра Сергійовича у редакції від 05.12.2025 року відмовити та повернути її заявнику.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Шевчука Олександра Сергійовича про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виконавчий комітет Коростенської міської ради.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Шевчука Олександра Сергійовича про виклик в судове засідання як свідка ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала у частині повернення позовної заяви заявнику в редакції від 05.12.2025 може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ