16 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/7134/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо не передачі заяви ОСОБА_1 від 15.04.2025 на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України передати заяву ОСОБА_1 на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2014 № 413 із змінами, відсутні рішення щодо заяви позивача про надання статусу учасника бойових дій, поданих безпосередньо до міжвідомчої комісії та у подальшому переданих до Міністерства юстиції України для розгляду на думку Мінветеранів, уповноваженій Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України. Позивач зазначає, що Міністерство у справах ветеранів України протиправно не передало його заяву про визнання учасником бойових дій до міжвідомчої комісії, чим порушено його право на отримання вказаного статусу.
Відповідачі подали відзиви, в яких просять відмовити у задоволенні позову, оскільки заява позивача не відповідає формі заяви. Стверджують, що позивач брав участь у заходах не у складі добровольчого формування, а як працівник установи на підставі рішення свого роботодавця. Зазначають, що Міжвідомча комісія має право розглядати питання щодо надання статусу учасника бойових дій особам, лише у разі виявлення комісіями спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та направлення такими комісіями документів до міжвідомчої комісії. Тому адміністративне провадження за результатом розгляду заяви позивача було закрите відповідно до пункту 2 частини другої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» у зв'язку з надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень міжвідомчої комісії, про що було повідомлено позивача листом від 24.04.2025 № 8571/1.3/3.1-25.
Позивач подав відповіді на відзиви відповідачів, в яких додатково звернув увагу на те, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається саме міжвідомчою комісією, яка утворена Мінветеранів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Міжвідомча комісія) з заявою від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) та відповідними документами, у якій він просив на підставі пунктів 19, 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надати йому статус учасника бойових дій (а.с. 23-26).
Міністерство у справах ветеранів України розглянуто заяву позивача від 15.04.2025 та листом від 24.04.2025 № 8571/1.3/3.1-25 повідомило, що адміністративне провадження за результатами розгляду заяви позивача закрито у зв'язку з надходження документів розгляд яких не належить до повноважень міжвідомчої комісії, та відповідно до статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» додані до заяви документи надсилаються за належністю до Міністерства юстиції України (а.с. 19-20).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до статті 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Так, Законом України від 12.01.2023 № 2864-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України окремих категорій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та інших питань» частину першу статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено пунктом 25, який передбачає, що учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п'ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:
свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.
Вказаний Закон набрав чинності 05.02.2023.
Разом з тим, підпунктом 14 пункту 4 Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1175, передбачено, що Мінветеранів відповідно до покладених на нього завдань організовує та координує роботу з питань, зокрема, організовує та координує роботу з питань: надання, позбавлення статусу учасника бойових дій, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
Згідно підпункту 3 пункту 6 Положення про Міністерство у справах ветеранів України, Мінветеранів для виконання покладених на нього завдань має право, серед іншого, утворювати комісії з питань, що належать до його компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 413).
Підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій документи подаються: командиром добровольчого формування, у складі якого заявники зазначені у пункті 21 або 25 частини першої статті 6 Закону, брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або самостійно заявником з числа осіб, зазначених у пунктах 21 або 25 частини першої статті 6 Закону, у разі неподання документів командиром добровольчого формування.
Згідно пункту 10 Порядку № 413 заявники з числа осіб, зазначених у пункті 25 частини першої статті 6 Закону, або командири добровольчих формувань, у складі яких такі заявники брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку для таких заявників, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву (пункт 11 Порядку № 413).
Пунктом 19 Порядку № 413 передбачено, що 19 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається: комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону; міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.
Так, згідно вищевикладених норм, особам, визначеним в пункті 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», було передбачено право на встановлення їм статусу учасника бойових дій та, зокрема, передбачено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 413 Міністерством у справах ветеранів України утворено Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та наказом Міністерством у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 затверджено Положення про вказану міжвідомчу комісію (яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин).
Тобто, як вже зазначалось, до повноважень Міністерства у справах ветеранів України відноситься організація та координація роботи з питань, зокрема, надання, позбавлення статусу учасника бойових дій однак, рішення про надання статусу учасника бойових дій або відмову в надані такого статусу приймається саме Міжвідомчою комісією.
За встановленими обставинами, позивач звернувся саме до Міжвідомчої комісії з заявою від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) про визнання його учасником бойових дій, однак Міністерство у справах ветеранів України таку заяву на розгляд міжвідомчої комісії не передало, а надіслано за належністю до Міністерства юстиції України.
Разом з тим, суд зазначає, що Міністерство у справах ветеранів України не наділено повноваженнями приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій або відмову в надані такого статусу, зокрема, здійснювати оцінку законодавчим підставам надання особам такого статусу.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправними дій Міністерства у справах ветеранів України щодо не передачі заяви позивача від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання Міністерства у справах ветеранів України передати заяву позивача від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позовні вимоги в частині зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки заява позивача від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) про визнання його учасником бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії не передавалась, відповідне рішення про надання або відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій не приймалось.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо не передачі заяви ОСОБА_1 від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України передати заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 (вх. № Ч-4241) на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.12.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ