16 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/3516/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕКСПРЕС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови,
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №138067 від 12 березня 2025.
В обґрунтування вимоги позивачем зазначено, що інспекторами Укртрансбезпеки невірно кваліфіковано вчинене водієм порушення за абз. 6 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», в той час як таке порушення кваліфікується за абз. 11 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Суд ухвалою від 03.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, у встановлений судом строк, подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Вказав, що відповідачем кваліфікація виявлених під час перевірки порушень позивачем, а в подальшому застосування до нього адміністративно-господарського штрафу була здійснена із дотриманням норм Закону №2344-ІІІ. В даному випадку, позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваної постанови, які б доводили неправомірність притягнення його до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу, а саме факту наявності на момент перевірки у водія необхідних документів, на підставі яких виконувались міжнародні перевезення пасажирів, та їх пред'явлення на перевірку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
16.01.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки Van Hool, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) була проведена у строк, визначений щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві у період з 13.01.2025 року по 19.01.2025 року та відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №004864 від 09.01.2025 року.
Під час перевірки водіями були надані посвідчення водіїв, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща АН №005164, схема маршруту, розклад руху, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруківка даних роботи тахографа з інформацією про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_1 .
Ознайомившись з наданими водієм документами, старшим державним інспектором було встановлено, що у другого водія ОСОБА_2 відсутня роздруківка з цифрового тахографа на паперовому носії з інформацією про режим праці та відпочинку за 16.01.2025.
У зв'язку із зазначеним державним інспектором було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №079683 від 16.01.2025, який відповідно до пункту 21 Порядку 1567, складається в одному примірнику.
Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з актом ознайомлені, від підпису та пояснень відмовилися.
27.01.2025 позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 05.02.2025 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи.
05.03.2025 від директора ТОВ «Автоекспрес» надійшла заява з проханням перенести розгляд справи на 12.03.2025. Задовольнивши заяву позивача, 05.03.2025 позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 12.03.2025 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи.
12.03.2025 до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки з'явився представник позивача та надав свої усні пояснення. Пояснення представника позивача грунтувалися на тому, що старшими державними інспекторами неправильно кваліфіковано порушення.
Заслухавши пояснення та проаналізувавши зазначені в Акті додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №079683 від 16.01.2025 порушення, передивившись матеріали відеофіксації з відеореєстратора державного інспектора, була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №138067 від 12.03.2025 відносно позивача на суму 34000 грн.
Копія постанови була вручена представнику Позивача 12.03.2025.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на те, що спірні правовідносини, які склались у даній справі, зводяться до питання правильності кваліфікації порушення та як наслідок, притягнення позивача до відповідальності.
Судом встановлено, що підставою винесення оскаржуваної постанови слугувало встановлення відповідачем порушення статті 53 Закону, відповідальність за яке передбачена статтею 60 вказаного Закону, а саме: відсутність у водія ОСОБА_2 роздруківки даних роботи водія з тахографа за 16.01.2025.
Так, у пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
додержання водієм режиму праці та відпочинку;
виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 53 визначено вимоги до організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
Так, частиною третьою статті 53 Закону установлено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
- 1) дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
- 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
- 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
- 5) документи на вантаж.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (частина сьома статті 53 Закону).
Відповідно до частини восьмої статті 53 Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Обставини у цій справі свідчать, що сторони не заперечують факту обладнання автомобіля, який перевірявся Укртрансбезпекою саме цифровим тахографом.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24 червня 2010 року (далі - «Інструкція №385») картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Тож, наведеними законодавчими та підзаконними нормативними правовими актами встановлено, що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. До того ж, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Між тим, як встановлено судом, під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 (роздруківки даних роботи водія з цифрового тахографа) за 16.01.2025.
Стаття 60 Закону визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої);
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац одинадцятий частини першої).
З аналізу наведеного слідує, що указані порушення є за своєю суттю різними.
Так, контролюючий орган у цій справі притягнув перевізника до відповідальності саме за абзацом 6 ч. 1 ст. 60 Закону, тобто за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.
Суд нагадує, що частиною 3 ст. 53 Закону установлено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: 1) дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документи на вантаж.
Поряд із цим, законодавець виклав статтю 53 Закону таким чином, що включив у її зміст на ряду із іншими документами також вимогу роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Тобто, ця вимога - роздруковувати на паперових носіях відповідної інформації з цифрового тахографа також передбачена статтю 53 Закону.
Положеннями статті 60 Закону передбачено різні за своїм складом порушень: відсутність документів, передбачених статтею 53 Закону (абзац шостий), та порушення вимог використання тахографа, у тому числі без щоденних даних режимів праці та відпочинку (абзац одинадцятий).
У першому випадку порушення за умови його доведеності тягне за собою накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в другому - штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проаналізувавши законодавчі положення, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у цій справі контролюючий орган вірно кваліфікував порушення перевізника саме за абзацом 6 ч. 1 статті 60 вказаного Закону.
Цей висновок базується на тому, що абзац 6 ч. 1 статті 60 вказаного Закону визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Своєю чергою, вимога роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв чітко визначена саме статтею 53 Закону.
Тож, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу шостого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
А отже у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕКСПРЕС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕКСПРЕС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЕКСПРЕС" (вул. Громадська, буд. 60, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14037, ЄДРПОУ 32284389).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).
Повне рішення суду складено 16.12.2025.
Суддя Л.О. Житняк