15 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11824/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/11824/25.
26.11.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.11.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% сум грошового забезпечення.
01.12.2025 на виконання ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що після отримання відмови у проведенні перерахунку від ГУ ПФУ в Чернігівській області від 09.12.2024 позивач оскаржила її 19.06.2025 до ПФУ України та після отримання відповіді 15.09.2025 звернулась до суду, також просила врахувати оголошення воєнного стану на всій території України.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду позивача з вказаним позовом, суд враховує таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цьому контексті строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У цьому аспекті «день, коли особа дізналася про порушення свого права» - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Також порівняльний аналіз словоформ «дізналася» і «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За змістом частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк, встановлений законом, суд може поновити за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У цьому контексті під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Одночасно з цим, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Своєю чергою, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилами пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Позивач оскаржує дії відповідача щодо спірної виплати з 07.08.2024, про що зазначає в позовній заяві.
До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись до відповідача 2 із заявою 15.11.2024 позивач вже знала, що розмір виплат обчислювався та виплачувався відповідачем у розмірі 30% сум грошового забезпечення.
Водночас з вказаним адміністративним позовом до суду позивач звернувся в 28.10.2025, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 07.08.2024 по 27.04.2025.
Тобто, позивач, будучи обізнаним з фактом розміру виплат (30%), не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до суду в строк, установлений КАС України.
У подібному аспекті Суд уже зауважував, що із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, випливає, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин (постанова від 31 березня 2021 року у справі №520/3047/2020). Проте доводи позивача цього факту не доводять.
Отже, позивач дізнався про порушене право з 15.11.2024, за відсутності перешкод у реалізації права на звернення до суду, але цього він не зробив.
Стосовно доводу позивача про введення в державі воєнного стану у контексті поважності причин пропуску строку на звернення до суду із цим позовом, суд зазначає про таке.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України дія воєнного стану продовжена і триває дотепер.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Оцінюючи довід позивача про неможливість реалізації його процесуальних права через введення в країні воєнного стану, суд констатує його необґрунтованість, адже позивач не конкретизує, які саме конкретні обставини, зумовлені воєнним станом йому перешкодили вчасно подати до суду позов, та не надає доказів наявності таких причин.
З урахуванням установлених обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обґрунтування не дозволяють зробити висновок про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, тому позов у наведеній частині позовних вимог слід залишити без розгляду.
Посилання позивача як на підставу причин пропуску строку звернення до суду на те, що вона зверталась зі скаргою на відповідь ГУ ПФУ в Чернігівській області до Пенсійного фонду України, за результатами розгляду якої отримала лист від 15.09.2025, суд відхиляє, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 15-19 постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.06.2025 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2025 № 1129/44535 Про затвердження Порядку оскарження рішень, дій (бездіяльності) територіальних органів Пенсійного фонду України та їх посадових осіб щодо пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг територіальний орган Фонду / Пенсійний фонд України розглядає скаргу у строки та порядку, визначені Законом України «Про адміністративну процедуру» та за результатами розгляду приймає вмотивоване рішення. Територіальний орган Фонду / Пенсійний фонд України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення протягом розумного строку, але не більше тридцяти календарних днів після надходження скарги. Якщо протягом граничного строку вирішити зазначені у скарзі питання неможливо, територіальний орган Фонду / Пенсійний фонд України може одноразово прийняти рішення про продовження строку, але не більше ніж на п'ятнадцять календарних днів. Про таке продовження строку заявник повідомляється в письмовій формі з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку. Територіальний орган Фонду / Пенсійний фонд України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з рішень, передбачених статтею 85 Закону України «Про адміністративну процедуру». Уразі повного або часткового задоволення скарги Пенсійним фондом України територіальному органу Фонду даються розпорядження про вчинення відповідних дій з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». Рішення за розглядом скарги в територіальному органі Фонду приймає його керівник (якщо оскаржуване рішення винесено посадовою особою територіального органу Фонду), у Пенсійному фонді України - уповноважена особа на підставі відповідного розпорядчого акта. Оформлення рішення про результати розгляду скарги заявника, його реєстрація та набрання ним чинності здійснюються згідно з вимогами Закону України «Про адміністративну процедуру». Рішення складається у письмовій формі державною мовою із застосуванням офіційно-ділового стилю і термінології законодавства та оформляється на бланку територіального органу Фонду/ Пенсійного фонду України, який розглядав скаргу. Рішення доводиться до відома заявника невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття, шляхом надсилання на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надання йому під розписку. Рішення Пенсійного фонду України може бути оскаржене до адміністративного суду.
Тобто рішення Пенсійного фонду України від 15.09.2025 № 36850-31334/П-03/8280 0/25 за результатами розгляду скарги позивача на відповідь ГУ ПФУ в Чернігівській області є окремим предметом оскарження, та строк щодо такого рішення позивачем не пропущений.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 01.12.2025 щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 09.12.2024 № 17242-16281/П-0218-2500/24 - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 09.12.2024 № 17242-16281/П-0218-2500/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко