15 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/13266/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих державі,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_1 збитків завдані державі в сумі 12847,17 грн.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень..
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі № 140/6315/20, від 24.06.2021 у справі № 420/4099/20, від 06.04.2023 у справі № 320/7204/21 від 08.11.2024 у справі № 420/13987/23.
Варто також врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 у справі № 420/13987/23, де суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що саме дата прийняття наказу «Про результати службового розслідування» є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Так, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 вартість завданих збитків у розмірі 12847,17 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 18.08.2025, тобто з дня видання наказу від 18.08.2025 № 1211-ОС «По особовому складу», яким солдата ОСОБА_1 з 15.08.2025 знято з усіх видів забезпечення. Проте позовна заява подана до суду лише 10.12.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено про дію воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації.
Однак суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи державної установи, пов'язані з дію воєнного стану є суб'єктивними чинниками, які не вказують на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Суд наголошує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або, шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань, відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.01.2025 у справі № 500/4406/24.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду доказів триваючої неможливості звернення ним до суду в межах встановленого строку звернення до суду.
Водночас, суд також звертає увагу, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, мав можливість скористатися можливостями системи «Електронний суд» для подання позовної заяви.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний щодо необхідності своєчасного звернення за відшкодуванням збитків і не був позбавлений можливості подати відповідний позов до суду.
Також слід звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
За таких обставин, позивачем не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, виникли протягом строку, який пропущено.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати позивачу 10-денний термін з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника позивача Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду заявлені позивачем в позовній заяві.
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко