Справа № 560/2682/25
іменем України
16 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 24 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом та ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача-1, на виконання вимог ухвали суду від 24 лютого 2025 року, надано завірені копії заяви про надання відстрочки від призову на військову службу та витяг з протоколу відповідача-2 щодо громадянина ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині позовних вимог про визнання протиправною систематичну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.03.2024 року, заяви від 28.05.2024р. заяви від 03.06.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали; ухвалено попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною систематичну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.03.2024 року, заяви від 28.05.2024р. заяви від 03.06.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині позовних вимог про визнання протиправною систематичну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.03.2024 року, заяви від 28.05.2024р. заяви від 03.06.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - залишено без розгляду.
Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що 27.12.2024 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву встановленої форми про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, разом з пакетом підтвердних документів.
На думку позивача, відповідач-1 у визначений законодавством строк цю заяву не розглянув, рішення не ухвалив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Відповідачі не скористалися правом на подачу відзиву, а тому, суд, на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в справі докази, суд установив таке.
27.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На заяві міститься відповідна відмітка про її реєстрацію.
До заяви позивач долучив пакет документів для підтвердження обставини, на які він посилається як на підставу для відстрочки.
07.01.2025 Комісія з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 провела засідання, за результатами якого, ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу, яким відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки.
Доказів того, що з приводу заяви позивача від 27.12.2024 відповідачем-2 направлялися запити до інших органів державної влади чи місцевого самоврядування з метою отримання додаткової інформації, як це передбачено відповідним порядком, відповідач-2 суду не надав.
Суд звертає увагу, що правомірність та обґрунтованість зазначеного рішення відповідача-2 від 07.01.2025 у межах даної справи не оцінюються, оскільки воно не оскаржується позивачем і не входить до предмету позову у цій справі.
Зазначене рішення враховується судом лише як факт, що свідчить про припинення бездіяльності щодо розгляду заяви позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує на таке.
Виходячи зі змісту положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, у тому числі у формі бездіяльності.
Суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень ретроспективно, виходячи з обставин, які існували на момент вчинення відповідних дій (бездіяльності), прийняття рішення, та норм матеріального права, чинних на той момент.
Отже, у цій справі суд оцінює поведінку відповідача-2 щодо розгляду заяви позивача від 27.12.2024 в період до ухвалення рішення Комісії 07.01.2025 на підставі: положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 року, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), норм КАС України, що визначають критерії правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до п. 60 Порядку № 560 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Отже, Порядок № 560 встановлює, що, за загальним правилом, заява військовозобов'язаного розглядається протягом семи календарних днів з дня її надходження, а у разі направлення запитів до інших органів - у строк, що не може перевищувати п'ятнадцяти календарних днів з дня реєстрації заяви. Обов'язок довести наявність обставин, які зумовлюють продовження строку розгляду до п'ятнадцяти днів, покладається на суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин і правових підстав, у відповідача-2 існував чітко визначений законодавством обов'язок у визначений строк розглянути заяву позивача від 27.12.2024 та забезпечити ухвалення відповідного рішення.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невчинення ним дій, які він був зобов'язаний вчинити на підставі закону, у межах наданих повноважень, у визначений законом строк і які були об'єктивно можливими.
Такий підхід, зокрема, відображений у постанові Верховного Суду від 13.06.2017 у справі № 21-а/1393/17, де зазначено, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки органу, яка проявляється у неприйнятті рішення чи невчиненні юридично значимих та обов'язкових дій на користь заінтересованої особи, віднесених до компетенції цього органу.
Аналогічний підхід щодо кваліфікації невчинення передбачених законом дій у встановленому порядку як протиправної бездіяльності підтверджений і в подальшій практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.07.2025 у справі № 200/4863/23, де наголошено, що невиконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього законом обов'язків у межах установлених строків є формою протиправної бездіяльності відповідно до статті 2 КАС України.
За змістом абзаців 1, 2 частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, у цій справі саме на відповідача-2 покладений обов'язок довести, що: заява позивача від 27.12.2024 була розглянута у строк, передбачений Порядком № 560, або існували законні підстави для продовження строку розгляду (направлення запитів тощо).
Із матеріалів справи вбачається, що заява позивача надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.12.2024 року.
Рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідачем-2 прийнято 07.01.2025 року.
З урахуванням вимоги Порядку № 560 про розгляд заяви протягом семи календарних днів з дня її надходження, останнім днем такого строку у цьому випадку є 02.01.2025 включно.
Фактично ж рішення ухвалено 07.01.2025 року, тобто із запізненням на п'ять календарних днів відносно базового семиденного строку.
Відповідач-2 не надав суду доказів того, що в проміжку між 27.12.2024 та 07.01.2025 Комісією: направлялися будь-які запити до інших органів, отримувалися відповіді на такі запити, існували інші об'єктивні підстави для продовження строку розгляду заяви до п'ятнадцяти календарних днів.
У контексті спорів щодо строків розгляду звернень Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 у справі № 821/958/17, аналізуючи статтю 20 Закону України «Про звернення громадян», виходив із того, що встановлені законом строки розгляду звернень мають імперативний характер, а їх недодержання за відсутності поважних причин свідчить про неправомірність поведінки суб'єкта владних повноважень.
Хоча у цій справі застосовується спеціальний Порядок № 560, а не Закон України «Про звернення громадян», наведена правова позиція Верховного Суду, на думку суду, є релевантною за своєю суттю, оскільки підтверджує, що невиконання органом влади обов'язку щодо розгляду звернення у визначений строк є несумісним із принципом належного урядування і може кваліфікуватися як протиправна бездіяльність.
За таких обставин, суд доходить висновку, що: обов'язок щодо розгляду заяви позивача у семиденний строк з 27.12.2024 не був виконаний; затримка у прийнятті рішення до 07.01.2025 відбулася без належного правового обґрунтування; починаючи з 03.01.2025 і до моменту ухвалення рішення 07.01.2025 мала місце протиправна бездіяльність відповідача-2 у формі несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 року.
При цьому те, що 07.01.2025 відповідач-2 все ж ухвалив рішення за заявою позивача, не усуває і не «легалізує» допущену раніше протиправну бездіяльність, а лише свідчить про припинення такої бездіяльності у майбутньому.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача-1 розглянути заяву позивача від 27.12.2024 року, то необхідно зазначити про таке.
Після ухвалення рішення Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.01.2025 заява ОСОБА_1 від 27.12.2024 фактично була розглянута.
Тобто відповідач-2, хоча й з порушенням строків, проте виконав свій обов'язок щодо розгляду заяви та прийняття рішення.
Виходячи з принципу ефективності судового захисту та враховуючи фактичний стан правовідносин на момент ухвалення судового рішення, немає підстав зобов'язувати відповідача-2 повторно вчиняти дії, які вже виконані.
У той же час, належним способом захисту прав позивача у цій справі є констатація факту протиправної бездіяльності (несвоєчасного розгляду заяви), а не дублювання обов'язку, який фактично реалізований.
Суд наголошує, що, якщо позивач у подальшому вважатиме, що рішення відповідача-2 від 07.01.2025 є незаконним чи необґрунтованим, він не позбавлений права звернутися до суду з самостійним позовом про оскарження відповідного рішення.
Однак це виходить за межі даної справи, де предметом позову є саме бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 27.12.2024 року, а не законність рішення за результатами її розгляду.
Тому позовна вимога про зобов'язання відповідача-1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2024 на час ухвалення цього рішення суду є такою, що втратила актуальність, і не підлягає задоволенню.
Узагальнюючи викладене вище, суд доходить висновку про таке.
У діях відповідача-2 мала місце протиправна бездіяльність у вигляді несвоєчасного розгляду заяви позивача від 27.12.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки встановлений Порядком № 560 семиденний строк розгляду заяви було порушено, а правомірних підстав для його продовження відповідач-2 не довів.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача-1 розглянути заяву позивача від 27.12.2024 не підлягає задоволенню, оскільки на момент ухвалення судового рішення зазначена заява вже розглянута відповідачем-2 і щодо неї прийнято відповідне рішення.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню - у частині визнання бездіяльності відповідача-2 протиправною.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Позовні вимоги складаються з двох самостійних немайнових вимог, з яких суд задовольняє одну (визнання бездіяльності протиправною) та відмовляє в задоволенні другої (зобов'язання розглянути заяву).
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки задоволено одну з двох вимог, з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню 1/2 сплаченого судового збору, що становить: 1211,20 грн ч 2 = 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) Комісія з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Є.В. Печений