Справа № 560/21094/25
іменем України
16 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) про призов на військову службу під час мобілізації від 16.09.2025 № 267 в частині (п. 13) призову сержанта ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, призначити на посаду - головний сержант - командир 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, ВОС - 102975А/182, та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 11.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.
15.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вказує, що під час мобілізації ОСОБА_1 16 вересня 2025 року в останнього було вилучено військовий квиток серія НОМЕР_2 та в подальшому він отримав його після закінчення підготовки у навчальному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 07 грудня2025 року. Під час служби в навчальному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » позивач був обмежений в спілкуванні з близькими та рідними так як у нього був вилучений засіб мобільного зв'язку (телефон). Після неодноразових звернень ОСОБА_1 була видана довідка Форми № 5 від 07.10.2025 року № 3744 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2025 року № 267. Враховуючи викладене, вважає, що у позивача були відсутні документи або їх копії (акти індивідуальної дії), які можна було оскаржити в судовому порядку. Після отримання на руки позивачем військового квитка серія НОМЕР_2 , довідки Форма № 5 від 07.10.2025 року № 3744 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2025 року № 267, останнім було передано копії для оформлення позовної заяви.
Оцінюючи доводи представника позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає таке.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.
Суддя також звертає увагу на те, що положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу імовірність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Обґрунтування представником позивача причин пропуску строку звернення до суду зводяться до того, що такий проходить військову службу та був обмежений у спілкуванні, а також не мав документів, які підлягають оскарженню.
У пункті 57 мотивувальної частини постанови від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
«Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.»
Таким чином, для сам факт проходження позивачем військової служби у період дії в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
При встановлені того, чи є поважною причиною пропуску процесуальних строків військовослужбовцем, суд повинен з'ясувати особливості його правового статусу та характер його служби, а саме: наявність (відсутність) обмежень доступу до правової допомоги, особливості виконання обов'язків служби (службових обов'язків), фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя.
Суддя звертає увагу, що в матеріалах позовної заяви містяться звернення представника позивача до комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської Ради Шепетівського району Хмельницької області від 22.09.2025, відповідь комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської Ради Шепетівського району Хмельницької області від 23.09.2025, та відповідь від 08.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 на запит від адвоката Кедруна Леоніда Степановича, що діє в інтересах гр. ОСОБА_1 .
В матеріалах позовної заяви також є ордер про надання професійної правничої допомоги, який виданий на підставі договору про надання позивачу правової допомоги від 18.09.2025 року.
Вищезазначене свідчить про те, що позивач не був позбавлений в доступі до правової допомоги, а також знав про порушення своїх прав вже з вересня 2025 року.
Також слід зауважити, що до позовної заяви та до заяви про поновлення пропущеного строку звернення не додано доказів того, що характер виконання обов'язків служби (службових обов'язків) унеможливлювали позивача вчасно звернутися до суду.
Щодо відсутності у позивача документів, які підлягають оскарженню, суддя зауважує, що відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, представником позивача не обґрунтовано підстав, які зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду самостійно або через уповноваженого представника.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.
За таких обставин суддя вважає, що підстави, зазначені у заяві про поновлення процесуального строку, не є поважними, а тому заява є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
У пункті 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 вказаного Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.К. Блонський