Справа № 560/18806/25
іменем України
16 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому просить визнати протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, що проявилися у відмові від звільнення ОСОБА_1 , за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; Зобов'язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; Зобов'язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсового офіцеру базової загальної підготовки відділу спеціальної військової підготовки та підвищення кваліфікації ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наявність підстави для звільнення з військової служби, передбаченої підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, ОСОБА_1 звернувся до свого безпосереднього командира із рапортом про звільнення з військової служби, із долученням до нього підтверджуючих документів.
За результатами розгляду вказаного рапорту, під час проведення бесіди, ОСОБА_1 повідомлено, про відмову у звільненні у зв'язку з недостатнім пакетом наданих документів, які підтверджують підставу для звільнення.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 дійсно подав рапорт про звільнення за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною з ІІІ групою інвалідності. До рапорту військовослужбовця було додано копії паспортів позивача та його дружини ОСОБА_2 , витягів з реєстру територіальної громади, свідоцтво про шлюб та актовий запис про шлюб, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копії її довідки до акту огляду МСЕК від 19.06.2006 року, довідка ЛКК від 15.10.2025 року. Проте поданий капітаном ОСОБА_3 документ, а саме: довідка до акту огляду МСЕК від 19.12.2006 року не може розглядатись у 2025 році командиром військової частини НОМЕР_1 як правова підстава для звільнення військовослужбовця через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що капітан ОСОБА_4 відповідно до наказу ректора НАДПСУ від 15.07.2025 №886-ОС «Про особовий склад» зарахований у списки особового складу на всі види забезпечення та відповідно до наказу ректора НАДПСУ від 31.07.2025 №977-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду курсового офіцера курсу базової загальновійськової підготовки відділу спеціальної підготовки та підвищення кваліфікації факультету професійної освіти та лідерства НАДПСУ.
Відповідно до наказу ректора НАДПСУ від 19.07.2025 №426-ОД «Про організацію підготовки офіцерів» капітана ОСОБА_5 було зараховано на курс підготовки офіцерів за призовом під час мобілізації, які надходять на доукомплектування до органів ДПСУ.
ОСОБА_1 21.10.2025 звернувся до свого безпосереднього командира із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З метою підтвердження наявності у нього права на звільнення з військової служби за вказаною підставою та підтвердження вищевказаних фактів, до рапорту було долучено: нотаріально завірену копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади на ім'я ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 ; нотаріально завірену копію паспорту громадянина України серія ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади на ім'я ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_2 ; завірену належним чином копія Довідки до акта МСЕК від 19.12.2006 року серії КА-1 №020439; завірену належним чином копія довідки ЛКК від 15.10.2025 року №589; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .
Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 підтверджується, що 09.06.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, внаслідок чого ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 .
З метою підтвердження особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до рапорту долучено нотаріально завірену копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 , нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_1 та нотаріально завірену копію паспорту громадянина України серія ОСОБА_2 , нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_2 .
Також, витягами з реєстру територіальної громади від 02.10.2025 року №2025/0144887838 та від 21.10.2025 року №2025/045486739 підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають спільно за адресою АДРЕСА_1 , внаслідок чого, відповідно до ст. 3 СК України є сім'єю.
Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертною комісією серія КА-1 №020439 підтверджується встановлення ОСОБА_2 ІІІ (третьої) групи інвалідності безстроково із необхідністю диспансерного нагляду у лікаря онколога.
Довідкою лікарсько-консультативної комісії від 15.10.2025 року №589 визначено, що ОСОБА_2 з 19.12.2006 року є особою з інвалідністю ІІІ (третьої) групи з приводу онкологічного захворювання, перебуває під динамічним спостереженням онколога та ендокринолога.
За результатами розгляду вказаного рапорту, під час проведення бесіди, ОСОБА_1 повідомлено, про відмову у звільненні у зв'язку з недостатнім пакетом наданих документів, які підтверджують підставу для звільнення, підставою для відмови слугувало долучення до рапорту документу, що підтверджує інвалідність дружини ОСОБА_1 не за формою, встановленою наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.12.2024 року №2067.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абз. 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Відповідно до п. 288 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого указом Президента України від 29.12.2009 року №1115/2009 (далі - Положення про проходження служби в ДПСУ), у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 звернувся із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Для звільнення за вказаною підставою є необхідним встановлення наявності дружини (чоловіка) у особи, що подає рапорт на звільнення з військової служби, наявність у неї (нього) ІІІ групи інвалідності та встановлення такої інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З метою підтвердження наявності у нього права на звільнення з військової служби за вказаною підставою та підтвердження вищевказаних фактів, до рапорту було долучено: нотаріально завірену копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади на ім'я ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 ; нотаріально завірену копію паспорту громадянина України серія ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади на ім'я ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_2 ; завірену належним чином копія Довідки до акта МСЕК від 19.12.2006 року серії КА-1 №020439; завірену належним чином копія довідки ЛКК від 15.10.2025 року №589; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .
Суд звертає увагу, що Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертною комісією серія КА-1 №020439 підтверджується встановлення ОСОБА_2 ІІІ (третьої) групи інвалідності безстроково із необхідністю диспансерного нагляду у лікаря онколога.
Довідкою лікарсько-консультативної комісії від 15.10.2025 року №589 визначено, що ОСОБА_2 з 19.12.2006 року є особою з інвалідністю ІІІ (третьої) групи з підстав онкологічного захворювання, перебуває під динамічним спостереженням онколога та ендокринолога.
Отже, позивач виконав свій обов'язок та долучив до рапорту всі необхідні документи, задля встановлення у нього обставин, що підтверджують у нього наявність права на звільнення з військової служби, а саме наявність дружини ОСОБА_2 , якій встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, що вказує на неналежний розгляд рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Станом на момент звернення ОСОБА_1 із рапортом про звільнення з військової служби діє постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.2024 року №2067, які визначають процесуальні аспекти встановлення особі інвалідності або визначення відсотку втрати працездатності, внаслідок чого, документом, що підтверджує встановлення ОСОБА_2 інвалідності, на думку командування Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Під час встановлення ОСОБА_2 інвалідності були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83 та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 року №224, які визначали, що підтвердженням встановлення особі інвалідності є форма №157-1/о - довідка до акта огляду МСЕК.
Відповідно до абз. 8 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338, документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
З огляду на вказані положення, варто визначити, що довідка до акту огляду медико соціальної експертної комісії серія КА-1 №020439, видана відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83 та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 року №224, є чинною та підтверджує факт встановлення ОСОБА_2 ІІІ (групи) інвалідності, а тому твердження відповідача з цього приводу є безпідставними.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 , за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є протиправними.
Суд наголошує, що оскільки ОСОБА_1 під час подання рапорту про звільнення з військової служби було долучено всі необхідні документи задля підтвердження права на звільнення з військової служби, рішення про відмову у звільненні з військової служби є протиправним.
Стосовно зобов'язальної частини позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Згідно підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовець звільняється з військової служби (за власним бажанням), у випадку необхідності здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
В свою чергу, командування військової частини у випадку подання рапорту про звільнення з військової служби уповноважені лише на здійснення перевірки наданих військовослужбовцем документів щодо підтвердження наявності підстави для звільнення з військової служби. У випадку надання військовослужбовцем всіх документів, що підтверджують підстави, командування військової частини зобов'язане прийняти рішення про звільнення такого військовослужбовця з військової служби.
Згідно зі статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Інші доводи та аргументи сторін не мають визначального значення для вирішення цього спору та не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
За встановлених обставин цієї справи та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку про наявність законних підстав для звільнення позивача зі служби через сімейні обставини (для догляду за дружиною) на підставі поданого рапорту з додатками, а дії відповідача щодо відмову у звільненні зі служби не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та порушують права позивача, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 , за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (вул. Шевченка, 46,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29007 , код ЄДРПОУ - 14321481)
Головуючий суддя О.П. Шевчук