Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2025 року № 520/16408/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) , Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати пункти 1, 3.6, 4, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 05.04.2025 року № 120 про притягнення до матеріальної відповідальності;
-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) №19 від 14.05.2025 року про відшкодування завданих збитків.
При цьому позивач посилається на те, що до матеріалів службового розслідування не додано жодних доказів щодо визначення матеріальної відповідальності позивача, жодних доказів щодо переданого майна на відповідальне зберігання позивачу, жодних наказів щодо визначення відповідальним за зберігання майна. В ході службового розслідування не встановлено прямий умисел позивача, місце знаходження майна, причини та спосіб його втрати. Жодним чином не підтверджено факт його втрати. Не додано документів, що визначення місця зберігання майна та відповідальних осіб за його зберігання. Враховуючи вищевикладене, службове розслідування проведено не в повному обсязі та в супереч чинного законодавства, що призвело до прийняття протиправного наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2025 року №120 та наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 14.05.2025 року №19 щодо притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності. Тому вищевказані накази підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Військовою частиною НОМЕР_2 надано відзив, в якому останній зазначив, що вважає позов ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування наказів командирів військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_4 про притягнення його до повної матеріальної відповідальності - необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Всі матеріальні цінності, що надходили у підрозділ, оформлювались актами приймання-передачі на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними документами, що містяться у матеріалах службового розслідування. За результатами розслідування встановлено, що дії або бездіяльність старшого лейтенанта ОСОБА_2 призвели до завдання шкоди державі на суму 958076,92 гривні. Вказане порушення мало системний характер і полягало у неналежному виконанні обов'язків щодо забезпечення збереження ввіреного йому майна.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 22 березня 2023 року по 14 квітня 2025 року, а з серпня 2024 року виконував обов'язки командира ремонтного взводу артилерійського озброєння та ПТРК ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону.
Під час проходження служби у зазначеній військовій частині на позивача було покладено додаткові обов'язки відповідно до пунктів 6,7,8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 ( з основної діяльності) від 09.09.2024 №223, а саме: “6. Визначити командиром зведеного підрозділу військової частини артилерійського озброєння ремонтної роти артилерійського озброєння (на Таврійському напрямку) командира ремонтного ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_7 старшого лейтенанта ОСОБА_3 . 7. Майно, яке надходить для забезпечення виробничої діяльності зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_2 (на Таврійському напрямку), ремонтної майстерні по збірці та відновленню безплотних літальних апаратів та безпілотних авіаційних комплексів закріпити за ремонтною ротою артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 . 8. Командирам зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_2 : 8.1 Організувати та забезпечити дотримання особовим складом розпорядку… 8.3 За потребою готувати необхідні документи на списання військового майна встановленим порядком та подавати начальнику позаштатної служби експлуатації безпілотних систем військової частини НОМЕР_8 .»
Матеріальні цінності, що надходили у підрозділ, оформлювались актами приймання-передачі на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними документами, що містяться у матеріалах службового розслідування.
На підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2024 року №2181дск, в період з 27.12.2024 року по 29.12.2024 року була проведена позапланова перевірка матеріальних засобів зведеного підрозділу ударних БпЛА за напрямками КЕС, БпЛА, зв'язку та автомобільної техніки, що знаходиться у зведеного підрозділу ударних БпЛА ЗППМ №2 ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позапланова перевірка матеріальних засобів зведеного підрозділу ударних БпЛА ЗППМ №2 ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » проводилась у складі комісії: голова комісії заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу майор ОСОБА_4 , члени комісії: командир ремонтного взводу артилерійського озброєння ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно - відновлювального батальйону старший лейтенант ОСОБА_5 , начальник складу взводу забезпечення роти матеріального забезпечення сержант ОСОБА_6 , майстер відділення випробування агрегатів ремонтного взводу агрегатів ремонтної роти двигунів та агрегатів ремонтно - відновлювального батальйону сержант ОСОБА_7 , в присутності відповідального за зберігання та використання майна - командира ремонтного взводу артилерійського озброєння та ПТРК ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно - відновлювального батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_8 .
В ході проведення позапланової перевірки матеріальних засобів було складено акт, в якому комісія прийшла до висновку, що на момент перевірки майно, вказане в акті, знаходиться в наявності, відсутнє майно - в процесі списання, майно, витрачене на КП - використано для облаштування КП, акти списання будуть надані пізніше в зв'язку зі зміною бойової обстановки та відсутності матеріально-відповідальної особи, яка виконує поставлені завдання відповідно до розпорядження №2393/16/2/798 від 07.12.2024 року та має право на виконання даних актів. (копія акту надається) Підтвердженням відповідальності за зберігання та використання вищевказаного майна є підпис командира другої зведеної групи РУБпАК зведеного загону розвідувально - ударних безпілотних систем ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта ОСОБА_8 , підписаний також головою комісії, членами комісії та затверджено тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 .
10 січня 2025 року особовий склад зведеного загону розвідувально - ударних безпілотних систем ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був виведений з бойової роботи згідно бойового розпорядження, тому було припинено роботу по модернізації БпЛА та їх використанню в бойових умовах. З 11 січня 2025 року особовий склад який використовував майно, розпочали його повертати з бойового використання на склад підрозділу та готувати його для передачі до ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно - відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 . В подальшому, 27 січня 2025 року з метою перевірки та повернення майна до ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно - відновлювального батальйону прибули заступник командира батальйону з озброєння майор ОСОБА_9 та командир ремонтної роти артилерійського озброєння старший лейтенант ОСОБА_10 . В ході перевірки та передачі майна вищезазначеними військовослужбовцями було виявлено ряд нестач та складено рапорт про відсутність переліченого в ньому майна з невідомих причин №868 від 30.01.2025 року.
У зв'язку з виявленням фактів нестачі, втрати, псування та неналежного обліку значного обсягу майна, було призначено службове розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31 січня 2025 року № 36. Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо. Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом. Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі". У статті 1 цього Закону визначено, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди. Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Статтею 7 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. За результатами цього розслідування встановлено, що дії або бездіяльність старшого лейтенанта ОСОБА_2 призвели до завдання шкоди державі на суму 958076,92 гривні. Вказане порушення мало системний характер і полягало у неналежному виконанні обов'язків щодо забезпечення збереження ввіреного йому майна. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
05 квітня 2025 року було видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 №120 про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
Після вибуття старшого лейтенанта ОСОБА_2 для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_4 за місцем нової служби 14 травня 2025 року було видано наказ №19, яким доведено рішення про притягнення до відповідальності на підставі наказу попереднього командування.
Вищевикладені норми законодавства свідчать про те, що військовослужбовці під час проходження військової служби забезпечуються майном та іншими матеріальними цінностями, що видаються у тимчасове користування. Отже, у разі звільнення військовослужбовця зі служби чи виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , останній повинен повернути на склад військової частини видані йому майно та матеріальні цінності, а у випадку знищення, втрати такого майна внаслідок власних дій або бездіяльності - відшкодувати його вартість. Відтак, умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. При цьому, відшкодування шкоди в судовому порядку здійснюється за наявності однієї із таких умов: 1)в разі звільнення особи притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби за умови відмови особи від її добровільного відшкодування; 2)якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до звільнення особи зі служби за умови відмови від її добровільного відшкодування; 3)шкода завдана військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів; 4)притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди; 5)завдання шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону ( шкода завдана посадовими (службовими) особами, винними в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв'язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку). В решті випадків відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи.
Отже притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_2 , є правомірним, оскільки на нього, як на командира зведеного підрозділу, з номенклатурою справ, що відноситься до рівня “окремий взвод», було покладено відповідальність за організацію та контроль належного зберігання та обліку ввіреного йому майна.
Також слід зазначити, що відповідно до статті 130 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир зобов'язаний вживати заходів щодо відшкодування шкоди, завданої державі підлеглими військовослужбовцями. Відповідно до цього обов'язку, командири обох військових частин - як НОМЕР_2 , так і НОМЕР_4 - діяли у межах своїх повноважень.
Що стосується процедури ознайомлення позивача з наказами та матеріалами розслідування, то 22 травня 2025 року йому було доведено під особистий підпис наказ командира частини НОМЕР_4 , а 03 червня 2025 року - наказ та матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_2 .
Крім того, що відповідно до акту проведення позапланової перевірки матеріальних засобів зведеного підрозділу ударних БпЛА ЗППМ №2 ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » станом на 28 грудня 2024 року (вх.№15806 від 28.12.2024) комісією було проведено позапланову перевірку матеріальних засобів зведеного підрозділу ударних БпЛА ЗППМ №2 ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Цей акт містить перелік майна та підстави його відсутності, а також майно, яке безпідставно відсутнє. Акт складений в присутності старшого лейтенанта ОСОБА_2 та містить його особистий підпис про ознайомлення.
Зазначений акт став підставою для проведення повторної перевірки, а в подальшому - призначення службового розслідування, підтвердженням чого є рапорт командира ремонтної роти артилерійського озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_11 вх.№868 від 30.01.2025.
В ході проведення службового розслідування у старшого лейтенанта ОСОБА_2 було відібрано пояснення. Сам бланк отримання пояснень містить реквізити наказу командира військової частини НОМЕР_2 про призначення службового розслідування, посаду, військове звання та прізвище посадової особи, якій доручено провести службове розслідування, з яких позивач повинен був усвідомити про проведення службового розслідування з метою уточнення причин та умов, що спряли вчиненню неправомірних дій з його боку. Позивач у своїх поясненнях посилається на“ наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 09.09.2024 №223 про призначення його командиром зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_2 (на Таврійському напрямку)». Також позивач зазначає, що йому надходило майно з благодійних фондів, а також, що про те, що книги тимчасової видачі майна не велися, він також знав.
Щодо твердження позивача про те, що на підтвердження розміру завдання шкоди до службового розслідування не надано відповідних документів, суд зазначає. Так, ч. 1 ст.7 Закону №160-ІХ передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Частиною 6 статті 8 передбачено, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. В матеріалах службового розслідування наявні відповідні довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди відповідних служб за підписом начальника відповідної служби та начальника фінансово-економічної служби- головного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 , які містять такі графи як »№ з/п», “найменування», “код номенклатури», “од. виміру», “ціна», “коефіцієнт кратності», “вартість» тощо. Крім того, в матеріалах службового розслідування також наявні відповідні відомості визначення залишкової вартості військового майна відповідних служб.
Позивач виконував обов'язки, які безпосередньо передбачали організацію, облік, зберігання і забезпечення цільового використання матеріальних цінностей, у тому числі тих, що надходили у вигляді благодійної допомоги. Матеріали службового розслідування, проведеного у межах вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 та Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX, засвідчують, що державі було завдано шкоди на суму 958076,92 грн. Ця шкода виникла внаслідок конкретних дій та бездіяльності ОСОБА_2 , який допустив порушення обліку, неналежне документування руху матеріальних цінностей, втрату частини майна, а також не забезпечив його належне зберігання.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів-залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.