Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3353/25
Номер провадження3/173/1169/2025
іменем України
17 грудня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП № 3 Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює молодшою медичною сестрою в КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок інтернат № 1», заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та зобов'язано сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Суддею встановлено, що ОСОБА_2 повторно, протягом року ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 06.11.2025 близько 11:00 години самовільно залишила місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та її місце знаходження було невідоме.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано як вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Також суддею встановлено, що постановами Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.01.2025, 23.04.2025, 03.06.2025, 06.10.2025, 22.10.2025, 26.11.2025 ОСОБА_2 було притягнуто за ч. 2 ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді штрафу.
Так, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме за ухилення зазначеними особами від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно зі ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 було ратифіковано на території України Конвенцію про права дитини, згідно з приписами якої встановлено:
- Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (стаття 3 Конвенції);
- 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ (стаття 18 Конвенції);
- Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (стаття 19 Конвенції);
- Держави-учасниці визнають право дитини на освіту (стаття 28 Конвенції).
Згідно з нормами ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до приписів п.п. 1 п. 4 розділу ІІ Примірного положення про службу у справах дітей міської, районної у місті ради, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 518 від 16.09.2021, основними завданнями та повноваженнями служби є, зокрема, реалізація на території територіальної громади державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень; визначення пріоритетних напрямів поліпшення становища дітей у територіальній громаді, їх соціального захисту, сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.
З огляду на зазначені вище приписи як міжнародного так і національного законодавства, очевидно, що першочергова увага держави приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Для реалізації відповідних принципів та державної політики було розроблено і впроваджено механізми сприяння розвитку дітей, їх освіті, які, безумовно, мають виконуватись Службами у справах дітей.
Суддя переконаний, що систематичне притягнення матері зазначеної дитини до адміністративної відповідальності з покладенням на неї адміністративних стягнень, що ніяким чином не сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а відтак суддя дійшов висновку про необхідність, у порядку ст. 282 КУпАП, звернути увагу Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради на викладені в цій постанові обставини для якнайшвидшого реагування.
Керуючись ст. 282 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Повідомити начальника Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, викладених у постанові.
Копію постанови направити Службі у справах дітей Верхньодніпровської міської ради.
Про розгляд постанови повідомити Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом місяця з дня отримання копії даної постанови та роз'яснити, що залишення посадовою особою без розгляду постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на постанову судді тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену ст. 185-6 КУпАП.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Челюбєєв