Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2025 року № 520/24701/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комісії Немишлянського районного у м. ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) , за участі третьої особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скас,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене Протоколом № 112 від 2.08.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 04.08.2025.
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду за результатом розгляду даної справи.
-судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є батьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.
Мати малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з дитиною не мешкає з початку 2022 року. Місцезнаходження та будь-які інші відомості стосовно матері дитини позивачу не відомі.
Разом із позивачем мешкає малолітня донька - ОСОБА_4 , а також зареєстровані, але не мешкають ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується Актом обстеження умов проживання, затвердженим Начальником Служби у справах дітей по Немишлянському району.
09.04.2025 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 161 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 06.12.2021 року разом із батьком ОСОБА_1 та покладено на батька одноособово обов'язки щодо виховання та утримання малолітньої доньки.
Таким чином, позивач є батьком, який самостійно виховує та утримує дитину до 18 років, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 161 від 09.04.2025 року, та має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Реалізуючи надане п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку 13.05.2025 року позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої серед іншого долучено оригінальний примірник Рішення № 161 від 09.04.2025 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із батьком та покладено на батька одноособово обов'язки щодо виховання та утримання малолітньої доньки.
26.05.2025 року позивачем було встановлено під час оновлення застосунку «Резерв +» про прийняте відповідачем рішення про оформлення відстрочки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 до 06.08.2025 року.
04.08.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої доданий аналогічний комплект документів.
25.08.2025 року позивача повідомлено про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв'язку із відсутністю у додатках до заяви документів, що підтверджують факт самостійного виховання дитини.
Вказане повідомлення складено за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач із зазначеним рішенням про відмову у оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не погоджується у повному обсязі, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звертається за захистом свого порушеного права на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) в Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час, також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), на території України оголошено та продовжено по теперішній час, загальну мобілізацію.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснювати: з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов 'язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також: коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.« Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд зазначає, що жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України повинні надати документи , підтверджуючі право на відстрочку, а саме: свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що позивачем надано Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №161 від 09.04.2025 року.
Матеріалами справи також підтверджено, що у Повідомленні відповідача від 22.08.2025 року №112/1612 вказано, що протоколом від 22 серпня 2025р. № 112 комісія ухвалила рішення про відмову ОСОБА_1 у відстрочки під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час-мобілізації на особливий період на загальних підставах.
Також, зазначено причини відмови, а саме: згідно Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 відстрочка бід мобілізації за п. З ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку :а мобілізацію», право на відстрочку надається при наявності документів а саме :..свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про оголошення одного батьків померлим, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісті відсутнім, або витяг із Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України)
Також, позивачу зазначено, що в додатку до заяви вказані документи відсутні, що не відповідає вимогам законодавства для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Щодо наданого Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №161 від 09.04.2025 року, то суд вказує, що вказане Рішення не є рішенням суду і не встановлює офіційно факт самостійного виховання дитини, не є витягом із Державного реєстру актів цивільного стану із зазначенням відомостей про батька, відповідно, не відповідає вимогам Постанови № 560 для надання відстрочки.
Суд вказує, що згідно із положеннями ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.
Указом Президента України №69/2022 “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд висновує, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комісії Немишлянського районного у м. Харкові територіального ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) , за участі третьої особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.