Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 грудня 2025 р. №520/23952/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ» про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ» (код ЄДРПОУ: 42657406) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою - «Жилий будинок», яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха, а саме на нежитлові приміщення літ. А-2 площею 541,5 кв. м, літ. Б-2 площею 1838,1 кв. м, літ. В-2 площею 367,7 кв. м, літ. Г-2 площею 1369,5 кв. м, літ. Д-1 площею 141,2 кв. м, літ. Е-1 площею 177,0 кв. м, літ. Ж-2 площею 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29 у м. Харкові.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що як на пам'ятку архітектури національного значення «Жилий будинок», яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха, а саме на нежитлові приміщення літ. А-2 площею 541,5 кв. м, літ. Б-2 площею 1838,1 кв. м, літ. В-2 площею 367,7 кв. м, літ. Г-2 площею 1369,5 кв. м, літ. Д-1 площею 141,2 кв. м, літ. Е-1 площею 177,0 кв. м, літ. Ж-2 площею 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29 у м. Харкові не укладено охоронний договір, чим порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини та що може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам'ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представником третьої особи - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, надіслано до суду пояснення по справі, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги зазначивши, що об'єкт культурної спадщини «Іванівська фортеця Української лінії», побудований у 1731 році, який взято на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442, охоронний № 1613, і відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону є пам'яткою національного значення. Пам'ятка архітектури національного значення «Іванівська фортеця Української лінії» у с.Іванівське Берестинського району Харківської області не занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Відомості щодо погодження охоронного договору на зазначену Пам'ятку в розпорядженні МКСК відсутні. Вказав, що що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи за переліком визначеним у Порядку № 1768.
Також, Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації було надано пояснення, в якому просив позовні вимоги керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області задовольнити у повному обсязі. Вказував, що на відповідача покладено обов'язок із вчинення дій щодо укладання охоронного договору на памяту архітектури «Іванівська фортеця Української лінії» за адресою с.Іванівське Берестинського району Харківської області, що належить до об'єкта культурної спадщини та перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури національного значення «Іванівська фортеця Української лінії», охоронний № 1613, взята на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що по вул. Конторській, 29 у м. Харкові розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення - «Жилий будинок», зведена у кінці XIX століття, яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха. Вказані відомості є загальнодоступними (https://mcsc.gov.ua/content/uploads/2025/02/harkivska-oblast_stanom-na-21.02.2025.pdf).
Таким чином, з моменту взяття вказаного об'єкта культурної спадщини на державний облік як пам'ятки місцевого значення, на нього розповсюджується спеціальний режим використання, що в свою чергу покладає на власників цієї пам'ятки певні обов'язки по збереженню її автентичності та історичної цінності.
Згідно інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі - Департамент) власником вказаної пам'ятки з 14.12.2020 є ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ», що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі літ. А-2 пл. 541,5 кв. м, літ. Б-2 пл. 1838,1 кв. м, літ. В-2 пл.367,7 кв. м, літ. Г-2 пл. 1369,5 кв. м, літ. Д-1 пл. 141,2 кв. м, літ. Е-1 пл. 177,0 кв. м, літ. Ж-2 пл. 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29.
Вказані нежитлові будівлі набуті згаданим товариством у власність за договором купівлі-продажу від 14.12.2020, посвідченим приватним нотаріусом Харківського МНО Мараєвою Я.В. (реєстровий №1222).
Згідно п. 8 вказаного договору купівлі-продажу покупець повідомлений, що нежитлові будівлі перебувають на обліку як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Жилий будинок» (охоронний № 7142-Ха), прийнята на облік рішенням Харківського облвиконкому від 30.04.1980 № 334 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883. Продавець згідно вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини» отримав погодження на відчуження даних нежитлових будівель.
До теперішнього часу між Департаментом, як спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, та ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ», як фактичним власником пам'ятки, охоронний договір на пам'ятку не укладено.
Відтак, пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Жилий будинок» з охоронним номером 7142-Ха, яка зведена в кінці XIX століття та становить культурну цінність, маючи власника, перебуває без належного захисту від пошкодження, руйнування або знищення, що беззаперечно свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів з метою укладення охоронного договору, який встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Враховуючи викладене, окружною прокуратурою встановлено факт бездіяльності Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо здійснення повноважень у сфері охорони культурної спадщини, спрямованих на її збереження, використання та захисту, оскільки охоронний договір до теперішнього часу не укладено та заходи щодо його укладання не вжиті.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Основним завданням охоронного договору є встановлення режиму використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, видів і термінів виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. До охоронного договору додаються:
- акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни;
- опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
- план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
- план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
- Генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);
- паспорт пам'ятки.
Тобто, саме такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам'ятка архітектури, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об'єктів.
Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб'єктний склад.
Так, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону.
Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Стаття 3 КАС України визначає, зокрема, адміністративний договір як акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.
Наразі охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини спрямований на реалізацію норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», випливає з владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, передбачених вказаним законом, а також містить владне зобов'язання для іншого суб'єкта договору.
Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Також, слід зазначити, що однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладення. З огляду на те, що сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, метою адміністративного договору є реалізація конкретних державних функцій, виражених у встановлених у законодавстві повноваженнях того чи іншого органу. У свою чергу, мета цивільно-правового договору - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних майнових і немайнових благ, об'єктів цивільного обороту.
Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором. Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Так, враховуючи свою правову природу, зміст, суб'єктний склад та мету, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону, є адміністративним.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 та постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 640/4482/20.
З матеріалів справи вбачається, що по вул. Конторській, 29 у м. Харкові розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення - «Жилий будинок», зведена у кінці XIX століття, яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха. Вказані відомості є загальнодоступними (https://mcsc.gov.ua/content/uploads/2025/02/harkivska-oblast_stanom-na-21.02.2025.pdf).
Таким чином, з моменту взяття вказаного об'єкта культурної спадщини на державний облік як пам'ятки місцевого значення, на нього розповсюджується спеціальний режим використання, що в свою чергу покладає на власників цієї пам'ятки певні обов'язки по збереженню її автентичності та історичної цінності.
Згідно інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі - Департамент) власником вказаної пам'ятки з 14.12.2020 є ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ», що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі літ. А-2 пл. 541,5 кв. м, літ. Б-2 пл. 1838,1 кв. м, літ. В-2 пл.367,7 кв. м, літ. Г-2 пл. 1369,5 кв. м, літ. Д-1 пл. 141,2 кв. м, літ. Е-1 пл. 177,0 кв. м, літ. Ж-2 пл. 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29. Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.
Такий висновок підтверджується й судовою практикою (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16. ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14).
Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 зазначив наступне:
Пунктом 5 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам 'ятки.
Отже, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №464/2638/17: триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
З огляду на викладене, а також на те, що правопорушення у вигляді не укладення договору, допущене відповідачем, є триваючим, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою - «Жилий будинок», яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха, а саме на нежитлові приміщення літ. А-2 площею 541,5 кв. м, літ. Б-2 площею 1838,1 кв. м, літ. В-2 площею 367,7 кв. м, літ. Г-2 площею 1369,5 кв. м, літ. Д-1 площею 141,2 кв. м, літ. Е-1 площею 177,0 кв. м, літ. Ж-2 площею 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29 у м. Харкові.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАБЛ Ю ДЖИ АЙ» (код ЄДРПОУ: 42657406) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою - «Жилий будинок», яка під порядковим номером 217 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7142-Ха, а саме на нежитлові приміщення літ. А-2 площею 541,5 кв. м, літ. Б-2 площею 1838,1 кв. м, літ. В-2 площею 367,7 кв. м, літ. Г-2 площею 1369,5 кв. м, літ. Д-1 площею 141,2 кв. м, літ. Е-1 площею 177,0 кв. м, літ. Ж-2 площею 1010,7 кв. м по вул. Конторській, 29 у м. Харкові.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світлана ЧУДНИХ