Справа № 168/777/25
Провадження № 3/168/415/25
17 грудня 2025 року сел. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
04 серпня 2025 року о 02.28 год. ОСОБА_1 в сел. Стара Вижівка по вул.Брідківська Ковельського району Волинської області керував електровелосипедом «Lanke Leisi xc 400» в стані алкогольного сп'яніння.
Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Що підтверджується поштовими повідомленнями.
Судові засідання відкладались двічі, оскільки ОСОБА_1 мав намір залучити адвоката та перебував на лікарняному. Однак, адвоката Гурський А.О. в подальшому не задіяв.
16 грудня 2025 року подав заяву про відкладення судового засідання, бо перебуває за кордоном. Про що додав підтверджуючі документи.
Проте, вважаю, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, а справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті. Крім цього враховую строки, встановлені статтею 38 КУпАП, та вимоги статті 268 КУпАП, згідно з якою стаття 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Бо суд вбачає в діях ОСОБА_1 намагання ухилитися від відповідальності через неявку у судові засідання з різних причин. ОСОБА_1 мав можливість бути присутнім у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції. Чого не зробив.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколом серії ЕПР1 №411755 від 04 серпня 2025 року, результатом тестування (0,32 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія, рапортом працівника поліції від 04 серпня 2025 року, та відеозаписом події правопорушення. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає відомості про вчинення правопорушення.
З довідки ВП № 3 (сел.Стара Вижівка) вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 14 січня 2025 року. До адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП протягом року не притягувався.
До суду 01 жовтня 2025 року було подано письмове пояснення свідка ОСОБА_2 . З її пояснення вбачається, що остання була свідком події, так як ОСОБА_1 тоді віз її на велосипеді. Під час поїздки електродвигун велосипеда не використовувався, оскільки акумулятор велосипеда був розряджений, а сам велосипед рухався виключно за рахунок фізичного крутіння педалей. Протягом всього маршруту ОСОБА_1 не вмикав електротягу, характер руху був типовим для звичайного велосипеда і ОСОБА_1 докладав фізичних зусиль під час руху. На момент поїздки поведінка ОСОБА_1 була адекватною, останній керував велосипедом впевнено, правила дорожнього руху не порушував.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, пункт 1.10 Правил дорожнього руху України.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засів.
Отже, відповідно до діючого законодавства електро скутер, яким керував ОСОБА_1 , належить до транспортних засобів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 278999980313000106000003544; код ЄДРПОУ: 38009371.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Малюта