справа № 154/2034/19
провадження №1-кп/165/18/25
18 грудня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника ювенальної превенції ОСОБА_8 обвинувачених ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську матеріали кримінального провадження №12018030060000340 від 12.05.2018 про обвинувачення:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Володимир-Волинський, Волинської області, громадянин України, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Володимир-Волинський, громадянин України,не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , наданий час перебуває в Збройних силах України, раніше судимий:
вироком Володимир-Волинського міського суду від 02.02.2003 за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, 11.03.2025 ухвалою Володимир-Волинського міського суду звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.05.2018 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який був неповнолітнім, близько 08.00 знаходячись по вул. Луцькій міста Володимира-Волинського Волинської області, поблизу підприємства "ЕКОбуд" попередньо домовившись про вчинення крадіжки залізничних підкладів ДО 65 та залізничних костилів із 94-95 км залізничного перегону Іваничі - Володимир-Волинський, що розміщений в районі с. Зимно 1 Володимир-Волинського району Волинської області близько 10 год. направилися до вказаного перегону, де діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та умислом направленим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом демонтажу, таємно викрали 11 підкладів ДО65, вартість котрих згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 308 від 26.07.2018 становить 853 грн. 05 коп. та 180 залізничних костилів вартістю 1434 грн. 60 коп. належні ПАТ "Українська залізниця" РФ "Львівська залізниця" ВП "Ковельська дистанція колії". Викрадені підклади та залізничні костилі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перенесли до лісопосадки поруч із залізничною колією та помістили у два полімерні мішки білого кольору. У подальшому 5 підкладів ДО65 та 58 залізничних костилів, які знаходилися в одному з мішків, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 здали на пункт прийому металобрухту, що розміщений по вул. Олександра Олеся, 2 міста Володимира-Волинського Волинської області за що отримали 425 грн.
Після збуту частини викрадених підкладів та залізничних костилів на пункту прийому металобрухту, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повернулися до 94-95 км залізничного перегону Іваничі - Володимир-Волинський, що розміщений в районі с. Зимно1 Володимир-Волинського району Волинської області, щоб забрати та здати на металобрухт залишені у полімерному мішку 6 підкладів ДО65 та 122 залізничні костилі, належні ПАТ "Укрзалізниця" РФ "Львівська залізниця" ВП "Ковельська дистанція колії". Під час цього їх протиправні дії були виявлені працівниками ПАТ "Укрзалізниця" РФ "Львівська залізниця" ВП "Ковельська дистанція колії" - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Умисні дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який був неповнолітнім, попередньо домовившись про вчинення крадіжки залізничних підкладів та залізничних костилів, 11.05.2018 близько 10 год., перебуваючи на залізничних коліях, а саме 94-95 км залізничного перегону Іваничі - Володимир-Волинський, що розміщений в районі с. Зимно1 Володимир-Волинського району Волинської області, умисно пошкодили шляхи сполучення а саме спільно демонтували 11 підкладів та 180 залізничних костилів, які у подальшому викрали, створивши своїми протиправними діями пряму загрозу спричинення аварій поїзда з непередбачуваними наслідками, з небезпекою для життя людей і можливістю настання тяжких наслідків, тобто умисне пошкодження шляхів сполучення, спрямоване на приведення у непридатний для експлуатації стан, що могло спричинити аварію поїзда та створило небезпеку для життя людей чи настання інших наслідків.
Умисні дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного, які виразилися в умисному пошкодженні шляхів сполучення, що могло спричинити аварію поїзда та створило небезпеку для життя людей чи настання інших наслідків кваліфіковано за ч. 1 ст. 277 КК України.
17 грудня 2025 року між прокурором прокурор Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 укладено угоду про визнання винуватості за якою останній повністю визнав винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України.
Згідно угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_9 повністю визнав свою винуватість, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені в обвинувальному акті, а також зобов'язується беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення в судовому провадженні.
Сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 277 КК України.
При укладенні угоди прокурором враховується ступінь та характер сприяння ОСОБА_9 у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер та тяжкість обвинувачення, існуючого суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження.
Сторони погоджуються про те, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 є:
- щире каяття;
- активне сприяння у розкритті злочину;
- добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Представник потерпілого юридичної особи ПАТ «Українська залізниця» у даному кримінальному провадженні надала прокурору згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Сторони узгодили призначення ОСОБА_9 покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
- за ч. 1 ст. 277 КК України штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
- за ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, а саме: для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу та наслідки невиконання угоди сторонам зрозумілі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується визнав повністю, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості. Наслідки затвердження даної угоди їй зрозумілі.
Прокурор, представник потерпілого, захисники не заперечили щодо затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_9 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 від 17 грудня 2025 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_9 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що угода про визнання винуватості від 17 грудня 2025 року укладена обвинуваченим ОСОБА_9 та прокурором добровільно, вона відповідає вимогам закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.
Крім того, 16 грудня 2025 року між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості за якою останній повністю визнав винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України.
Згідно угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав свою винуватість, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені в обвинувальному акті, а також зобов'язується беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення в судовому провадженні.
Сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 277 КК України.
При укладенні угоди прокурором враховується ступінь та характер сприяння ОСОБА_10 у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер та тяжкість обвинувачення, існуючого суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження.
Сторони погоджуються про те, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_10 є:
- щире каяття;
- активне сприяння у розкритті злочину;
- вчинення злочину неповнолітнім;
- добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.
Представник потерпілого юридичної особи ПАТ «Українська залізниця» у даному кримінальному провадженні надала прокурору згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Сторони узгодили призначення ОСОБА_10 покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.
- за ч. 1 ст. 277 КК України штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
- за ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.
Підставами для застосування ст. 69 КК України є обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного, а саме: вчинення злочину неповнолітнім, до 11.05.2018 не судимий, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, ОСОБА_10 повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілій юридичній особі, внаслідок чого останні не мають до нього претензій, наказом № 448 від 07.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу за мобілізацією" призваний для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період та відправлений в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 .
Наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, а саме: для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу та наслідки невиконання угоди сторонам зрозумілі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується визнав повністю, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості. Наслідки затвердження даної угоди їй зрозумілі.
Прокурор, представник потерпілого, захисники, законний представник, представника ювенальної превенції не заперечили щодо затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_10 від 16 грудня 2025 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_10 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що угода про визнання винуватості від 16 грудня 2025 року укладена обвинуваченим ОСОБА_10 та прокурором добровільно, вона відповідає вимогам закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов АТ «Українська залізниця» до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення 850грн. на відшкодування майнової шкоди підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із повним добровільним відшкодуванням обвинуваченими завданої майнової шкоди.
Керуючись ч.3 п.1 ст. 314, ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 від 17 грудня 2025 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 277 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 1 ст. 277 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста)гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання рахувати обвинуваченому ОСОБА_9 з моменту вступу вироку в законну силу.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_10 від 16 грудня 2025 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 277 КК України.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 277 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста)гривень;
- за ч. 1 ст. 277 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 3400 (три тисячі чотириста)гривень.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави з кожного по 500 (п'ятсот)гривень 50 копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Цивільний позов АТ «Українська залізниця» до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення 850грн. на відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду.
Речові докази - оптичний диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 в такі ж строки і в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1