Справа № 161/25753/25
Провадження № 1-кс/161/7411/25
м. Луцьк 17 грудня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні,
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 10.12.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку службового автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Iphone 13PRO» IMEI: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4 з забороною відчуження, використання та розпорядження вказаним майном.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові
проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025030000000054 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
У ході проведення санкціонованого обшуку 10.12.2025 було виявлено та вилучено вищевказаний мобільний телефон, який, на думку слідчого, відповідає критеріям речових доказів, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
У судовому засіданні прокурор та слідчий, кожен зокрема, клопотання підтримали з викладених у ньому мотивів та просили задовольнити, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, клопотання слідчого заперечив.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що матеріалами клопотання не доведено, що мобільний телефон марки «Iphone 13PRO» IMEI: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4 , який було вилучено 10.12.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку службового автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, окрім того, стороною обвинувачення також не доведено наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170-173, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке вилучене 10.12.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку службового автомобіля «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Iphone 13PRO» IMEI: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4 , відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна, згідно ч.3 ст.173 КПК України, тягне за собою негайне повернення особі вилученого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя