Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2025 року справа №520/21179/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якій просить:
- скасувати рішення відповідача викладене у листі від 18 липня 2025 року №19181-21758/I-05/8-2000/25 про відмову позивачу у формуванні подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавається вперше;
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення позивача, сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 13117,86 грн. відповідно до квитанції №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 19.04.2025 позивач придбав нерухоме майно - квартиру у місті Дергачі. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу ним сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна, що становить 13 117,86 грн. На переконання позивача, такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи. Копія ухвали про відкриття провадження у дані справі отримана відповідачем, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Суд встановив, що 19.04.2025 між ОСОБА_2 (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаний договір купівлі-продажу квартири посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області О.М. Коробець та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1266.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору вартість квартири становить 1 311 786,00 грн.
Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України "Про нотаріат" є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії.
Відтак, позивач відповідно до 5.9 цього договору була змушена сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, а саме - 13 117,86 грн, що підтверджується копією квитанцією від 19.04.2025 №9BOK- 19042025/8103242. Кошти у розмірі 13 117,86 грн зараховані на відповідний рахунок та надійшли до Державного бюджету України.
Оскільки, на думку позивача, житло ним придбавалось вперше, він, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", звернувся до відповідача із заявою від 11.07.2025 щодо повернення помилково (безпідставно) сплачених коштів як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Однак, листом ГУ ПФ України в Харківській області від 18.07.2025 позивачу відмовлено у задоволенні його вимог та повідомлено про підстави такої відмови. Зокрема зазначено, про те, що відсутні правові підстави для складання подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки для складання подання та повернення коштів позивачу потрібно надати додаткові документи, а саме: -інформацію про всі місця проживання (після 1992 року); - довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду; - відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесення. змін до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих прав власності на житло; - заяву про те, що позивач не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя); - банківська довідка з реквізитами рахунку отримувача коштів; - копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер); - копію договору купівлі-продажу нерухомого майна; - копію паспорта громадянина України. Враховуючи зазначене, підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.
Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання спірних правовідносин визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 (надалі - Закон № 400/97), який визначає, зокрема, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, з урахуванням Закону України від 15.07.1999 № 967-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9, за змістом якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 400/97, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
В статті 2 Закону №400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. № 1740 (надалі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 8 Порядку № 787 визначено, що подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
23.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок №1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Починаючи з 26.09.2020, шляхом внесення змін до Порядку №1740, держава створила дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Позивачка стверджує, що нею вперше придбане нерухоме майно; до укладення договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2025 інша нерухомість нею не придбавалася.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.02.2011, посвідчений державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна - ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво , скаладється з 1/2 (однієюї другої) частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3 .
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин юридичне значення мають правові підстави набуття нерухомого майна позивачкою.
Так, для позначення виникнення/переходу права власності на майно законодавцем, зокрема, в Цивільному кодексі України, застосовується поняття "набувається" (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Таке поняття передбачає як оплатні (наприклад, купівля-продаж), так і безоплатні (дарування, спадкування, приватизація тощо) підстави набуття майна у власність.
Водночас, у статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для означення пільги зі сплати такого збору використано словосполучення "придбавають майно вперше".
Використовуючи граматичний, логічний та цільовий способи тлумачення правової норми, суд дійшов висновку, що вжите у вказаній нормі словосполучення "придбавають майно вперше" вказує саме на оплатний спосіб набуття майна у власність - його купівлю.
Натомість безоплатне набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування тощо поняттям "придбання майна" не охоплюється.
За таких умов, той факт, що позивачка на момент укладення договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2025 вже була власником нерухомого майна (отриманого внаслідок спадкування), не є перешкодою для застосування до неї пільги, передбаченої статтею 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що 19.04.2025 ОСОБА_1 вперше придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, і при нотаріальному посвідченні такого договору безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 13 117,86 грн.
В даній справі згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2025 номер 423420638 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу квартири за №1266 від 19.04.2025.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що житла за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на квартиру, при придбанні якої сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири згідно з копією квітанції №9ВОК-19042025/8103242 від 19.04.2025.
Доказів, які б стверджували протилежне та вказували на те, що позивач придбавала житло до цього, тобто придбання вказаної квартири було здійснено нею не вперше, матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що дійсно Постановою № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, відповідно до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше, про що зазначено вище.
Проте, якщо особа не вчинила відповідних дій щодо подання підтверджуючих документів придбання житла вперше при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, це не свідчить про відсутність у неї права на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна, якщо вказаний збір все ж був помилково нею сплачений.
На переконання суду, внесені Постановою №866 зміни до Порядку №1740 не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов'язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, суд звертає увагу, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна, а також та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору. Відповідачем протилежного не доведено.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.8, п.10 вищевказаного Порядку подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 року по справі № 819/1730/17, від 20.03.2018 року по справі № 819/1249/17, від 28.11.2018 року по справі №813/1126/17 та від 14.11.2019 року по справі №819/442/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не вчинило дій щодо направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення позивачу збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому суд вважає непереконливими посилання відповідача на те, що під час звернення із заявою про повернення збору позивач був повинен надати документи, визначені в пункті 15-2 Порядку №1740, оскільки наведеним пунктом лише врегульовано, що за наявності таких документів збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, що свідчить про необхідність надання таких документів під час нотаріального оформлення угоди купівлі-продажу, але не під час звернення до органу Пенсійного фонду України.
Наведений висновок підтверджується також шляхом тлумачення вказаного вище абзацу 4 пункту 15-3 Порядку №1740, яким закріплено, що за наявності документів, зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Водночас Порядок №787 не вимагає надання відповідних документів органу Пенсійного фонду України для складання та направлення до органу казначейства подання про повернення збору.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивачка, придбавши зазначену вище квартиру, придбала житло вперше та має пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладені вказаного вище договору купівлі-продажу квартири.
За таких обставин слід дійти висновку, що за даною операцією купівлі-продажу нерухомого майна позивачем було безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стосовно листа - відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.07.2025 №19181-21758/І-05/8-2000/25 судом вбачається, що вказаний лист носив суто інформативний характер та не підпадає під визначення нормативного акту, що міститься в п.18 ч.1 ст.4 КАС України. Таким чином він не породив для позивача наслідків.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в цілому обґрунтованими.
При цьому суд вказує, що в даній справі з боку відповідача встановлено саме протиправну бездіяльність, як форму пасивної поведінки, з приводу не оформленні подання про повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивача.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Харківській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 13 117 (тринадцять тисяч сто сімнадцять) грн 86 коп., згідно квитанції №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення ОСОБА_1 , сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 13 117 (тринадцять тисяч сто сімнадцять) грн 86 коп. відповідно до квитанції №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА