Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
16 грудня 2025 року №520/5437/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.02.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 29.06.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2021 по 29.06.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
5) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 та 01.01.2021;
6) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , отриманих у 2020-2021 роках, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 та 01.01.2021 із врахуванням раніше виплачених сум;
7) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 роки при звільненні у 2021 році без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021;
8) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 роки при звільненні у 2021 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 протиправно нараховувала та виплачувала йому грошове забезпечення, а також пов'язані з ним виплати у 2020- 2021 роках без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 у редакції, чинній після скасування пункту 6 Постанови №103 судовим рішенням у справі №826/6453/18. Позивач вважає, що з 29.01.2020 у нього виникло право на перерахунок посадового окладу, окладу за військовим званням, грошового забезпечення, матеріальної допомоги та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, стверджуючи про правомірність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такого показника, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , з 31.08.2018 по 29.06.2021 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 05.05.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2021 №122, старшого солдата ОСОБА_1 , водія відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.05.2021 №84-РС з військової служби в запас за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 26.06.2021 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Позивач в позовній заяві зазначає, що у період з 01.02.2020 по 29.06.2021 відповідач протиправно нараховув та виплачував йому грошове забезпечення, допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу та компенсацію за невикористану додаткову відпустку без урахування прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, як розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704 у первинній редакції, що застосовується після скасування пункту 6 Постанови №103 рішенням у справі №826/6453/18. Так з 29.01.2020, дня набрання чинності рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, у нього виникло право на перерахунок грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, та що відповідач порушив вимоги законодавства, не провівши такого перерахунку.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2021 №122, позивачу було нараховано надбавку за вислугу років у розмірі 65 % посадового окладу, премію у розмірі 123 % посадового окладу за період з 1 по 26 червня 2021 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік у сумі 10804,50 грн, а також компенсацію за невикористані дні додаткової пільгової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки по 5042,10 грн за кожен рік; основна відпустка за 2021 рік тривалістю 13 діб була надана та використана, відпустка за сімейними обставинами не надавалася, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік не виплачувалася, забезпечення службовим чи постійним житлом під час проходження служби позивачу не надавалося.
Відповідач у відзиві заперечує проти позову, вказуючи, що при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням правомірно застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 01.01.2018, оскільки такий механізм передбачений пунктом 4 Постанови №704 у редакції Постанови №103.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (далі - Постанова № 704), затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Згідно пункту 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з Приміткою до Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Одночасно судом встановлено, що пункт 4 Постанови №704 після внесення до нього змін постановою КМУ № 103 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені п.6 постанови №103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у період з 01.01.2018 по 29.01.2020 згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 є нечинною редакція пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №103, та застосовується первісна редакція пункту 4, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
Разом з цим, слід зазначити, що з 29.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте, згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Норми пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так є чинними і станом на 29.01.2020 року, неконституційними не визнавалися.
В той же час, Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом.
Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відтак, вказаний пункт Постанови №704 в частині, яка суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не підлягає застосуванню.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
З огляду на вказане, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що з 29.01.2020 посадовий оклад та оклад за військовим званням підлягали обчисленню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Розрахунковою величиною в даному випадку, з урахуванням приписів п.4 Постанови КМУ №704 (в редакції, що була чинна до внесення змін Постановою КМУ №103) та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII має бути саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, який було застосовано для обрахунку відповідачем.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.02.2020 по 29.06.2021 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з 01.02.2020 по 29.06.2021 включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного із використанням показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання про нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 6 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
З огляду на викладені положення Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а її розмір обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
З наказу №122 встановлено, що позивачу у 2021 році було нараховано грошову допомогу на оздоровлення у сумі 10804,50 грн. Відповідач у відзиві не надав жодних доказів, які б підтверджували правильність її розрахунку з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідні календарні роки, та не спростував доводів позивача. За приписами ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доказування правомірності дій покладається на відповідача, який його не виконав. Відтак вимога про перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням прожиткового мінімуму на 01.01.2020 та 01.01.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання про нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд зазначає наступне.
Пунктами 33.1 - 33.3 розділу XXХIII "Правила виплати матеріальної допомоги" Порядку №260 визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як зазначено вище, грошове забезпечення позивача має обчислюватися за період з 01.02.2020 по 29.06.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 2020 рік згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року, та станом на 2021 рік згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року.
З наказу №122 випливає, що у 2021 році матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань позивачу не виплачувалася у зв'язку з відсутністю фінансування. Оскільки фактичної виплати не було, об'єкт перерахунку відсутній, що унеможливлює задоволення цієї вимоги. Відповідач у відзиві не заперечив цього факту. Таким чином, вимога про перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про нарахування та виплату грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій суд зазначає наступне.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2021 №122, позивачу було нараховано компенсацію за невикористані дні додаткової пільгової відпустки як учаснику бойових дій за 2019, 2020 та 2021 роки по 5042,10 грн за кожен рік.
Проте, матеріали справи не містять доказів, що обраховуючи суму компенсації невикористаної відпустки за період з 2019-2021 роки відповідач врахував розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Тобто, при визначенні грошового забезпечення, з якого повинна обраховуватися компенсація невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій, не застосовано розрахункову величину - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року, що не спростовано відповідачем.
Оскільки грошове забезпечення військовослужбовця (станом на день виключення зі списків особового складу) є базовою величиною, з якого військова частина повинна обраховувати суму компенсації невикористаної відпустки учасника бойових дій та щорічної відпустки за спірний період, в даному випадку така компенсація відповідачем має бути перерахована з урахуванням розміру грошового забезпечення, перерахованого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі №520/4228/22, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок позивачу компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2019 - 2021 роки та компенсації відпустки за невикористану відпустку за 2019-2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
З наказу №122 встановлено, що позивачу було нараховано компенсацію за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій за 2019 та 2021 роки у сумах по 5042,10 грн, однак наказ не містить даних про фактичну виплату в зазначених розмірах. Позивач стверджує, що компенсація була виплачена у заниженому розмірі, а відповідач у відзиві не спростував цих тверджень і не надав доказів правомірності застосування розрахунку без урахування прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України саме відповідач повинен довести правомірність своїх дій, чого зроблено не було. Отже, вимога про перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористану додаткову пільгову відпустку учаснику бойових дій є обґрунтованою і підлягає задоволенню з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають так як позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 29.06.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення, щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, що обчислюються з урахуванням посадового окладу, за період з 01.02.2020 по 31.12.2020, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення, щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, що обчислюються з урахуванням посадового окладу, за період з 01.01.2021 по 29.06.2021, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020- 2021 роки з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок і виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової пільгової відпустки як учаснику бойових дій за 2019, 2020 і 2021 роки при звільненні у 2021 році з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року та раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто у письмовому провадженні, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 16 грудня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО