Справа № 500/5625/25
15 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням уточненої редакції позовної заяви (поданої на усунення недоліків позову) просила:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця з 30.01.2020 по 01.07.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у вигляді різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 29.09.2025 роз'єднано позовні вимоги у три самостійні провадження. В межах даного провадження підлягають розгляду такі позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 :
про визнання протиправною бездіяльнності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу підйомної допомоги у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення;
про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення.
Позов в цій частині позовних обґрунтовано тим, що позивач з 13.07.2016 проходила військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 (польова пошта Військової частини НОМЕР_1 ), у період з 15.11.2018 по 01.07.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 , у період з 04.07.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Представник позивача у позовній заяві наводить положення частини третьої статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), якою визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним. А також посилається на норми Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 (далі - Порядок №45). Вважає, що позивачу протиправно не виплачена підйомна допомога, у зв'язку з переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі місячного грошового забезпечення, оскільки вона переїхала на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, без збереження посади за попереднім місцем служби. Вказує, що позивач протягом служби неодноразово усно зверталася до командування військової частини НОМЕР_1 з метою отримання виплат, а також подавала рапорти, однак командуванням було проігноровано таку вимогу.
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнає. Зазначає, що військова служба позивача за контрактом розпочалася 13.07.2016, вона була первинно призначена на посаду і одразу прибула до Військової частини НОМЕР_1 (Військова частина польова пошта НОМЕР_2 ), яка є її першим місцем проходження військової служби за укладеним контрактом. Зазначає, що в спірному випадку відбулося не переміщення (переведення) з однієї частини до іншої, а первинне зарахування до списків особового складу військового формування. Первинне прибуття до місця служби не є юридичним фактом «переміщення» у розумінні статті 9-1 Закону, оскільки до моменту укладення контракту і прибуття, позивач не перебувала у військових частинах на постійному місці служби.
Також звертає увагу на безпідставність застосування до спірних правовідносин Порядку №45, бо від затверджений наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 та не міг регулювати правовідносини, що виникли у липні 2016 року. Натомість, на дату початку служби позивача, порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України був регламентований Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 (далі - Інструкція №370), у редакції, чинній на липень 2016 року. У задоволені позову просить відмовити повністю (а.с.44-45).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом з 13.07.2016 по 30.08.2025, у тому числі у період з 13.07.2016 по 14.11.2018 у Військовій частині НОМЕР_1 (Військова частина польова пошта НОМЕР_2 ), у період з 15.11.2018 по 01.07.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 , у період з 04.07.2025 по 30.08.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 30.08.2025 №214, старшого сержанта ОСОБА_1 , оператора групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 (призваного за контрактом 13.07.2016), звільненого з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.08.2025 №35-РС у відставку за підпунктом “г» (за сімейними обставинами), відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , та знято з усіх видів забезпечення з 30.08.2025 року (міститься в матеріалах справи).
Позивач вважає, що станом на день виключення її зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач не провів з нею розрахунку щодо підйомної допомоги у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку №45, через що звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд, враховує наступне.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною третьою статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 % місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
На час зарахування ОСОБА_1 (13.07.2016) до особового складу Військової частини НОМЕР_1 діяла Інструкція про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затверджена наказом Міністра оборони України №370 від 22.10.2001.
Пунктом 1 Інструкції №370 визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Інструкції №370 розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
Пунктом 4.1 Інструкції №370 визначено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою.
Отже, відповідно до вимог Інструкції №370, яка була чинна до 30.03.2018, підйомна допомога виплачується лише офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, умовою для набуття права на отримання підйомної допомоги є переїзд військовослужбовця на нове місце служби з одного населеного пункту до іншого.
Наказом Міністерства оборони України 05.02.2018 №45, відповідно до статті 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з метою упорядкування виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 % місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку №45 право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:
на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду;
на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
на дату прибуття до місця дислокації, оголошену наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) із застосуванням автоматичних (автоматизованих) систем опрацювання даних за умови наявності (використання) таких систем у військовій частині (установі) та відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат. У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини)
Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов'язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті (пункт 3 Порядку №45).
Пунктом 5 Порядку №45 передбачено, що підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім'ї військовослужбовця виплачуються на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби із застосуванням автоматичних (автоматизованих) систем опрацювання даних за умови наявності (використання) таких систем у військовій частині (установі).
Наказ про виплату підйомної допомоги та добових на військовослужбовця та членів його сім'ї готується службою персоналу військової частини (пункт 12 Порядку №45).
Виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання (пункт 13 Порядку №45).
Аналіз указаних норм свідчить про те, що умовою виплати військовослужбовцю, який проходить службу за контрактом (як в спірному випадку), підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення є переїзд військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт, зокрема, у зв'язку з призначенням на нову посаду. Така виплата здійснюється відповідно до наказу командира військової частини за новим місцем військової служби, який видається на підставі рапорту військовослужбовця.
Отже, як за Інструкцією №370, яка була чинна до 30.03.2018, так і за Порядком №45 головною умовою для набуття права на отримання підйомної допомоги є переїзд військовослужбовця на нове місце служби з одного населеного пункту до іншого.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач відповідно до записів військового квитка розпочала військову службу за контрактом з 13.07.2016 у Військовій частині НОМЕР_1 (Військова частина польова пошта НОМЕР_2 ), зокрема, з 13.08.2016 працювала кухарем, з 15.11.2018 комірником, з 18.11.2020 начальником складу речової служби. Проходження служби з 13.07.2016 було першим зарахуванням на військову службу ОСОБА_1 . У період проходження служби позивача з 13.07.2016 у Військовій частині НОМЕР_1 суд не встановив факту переїзду військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт, зокрема, у зв'язку з призначенням на нову посаду.
У позовній заяві представник позивача не конкретизує підстав для виплати підйомної допомоги в межах конкретно цих правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , а лише наводить норми законодавства, якими передбачена виплата такої допомоги, які діяли у 2018 році, - норми Порядку №45.
Можливо представник позивача підставою для виплати підйомної допомоги вважав зміну посади ОСОБА_1 з кухаря Військової частини НОМЕР_1 (Військова частина польова пошта НОМЕР_2 ) на комірника Військової частини НОМЕР_1 з 15.11.2018. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів переїзду військовослужбовця ОСОБА_1 на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду комірника замість кухаря. Такі обставини заперечує відповідач у відзиві на позов та вказує, що у військовому квитку позивача зазначається про початок проходження військової служби за контрактом з 13.07.2016 у Військовій частині польова пошта НОМЕР_2 . Водночас Військова частина НОМЕР_1 , що виступає відповідачем у цій справі, офіційно підтверджує, що найменування Військова частина польова пошта НОМЕР_2 є умовним (оперативним) найменуванням, яке використовувалося раніше у службовому документообігу та відповідає дійсному (відкритому) найменуванню Військова частина НОМЕР_1 . Відповідач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 та польова пошта НОМЕР_2 є тотожними військовими формуваннями, які мають єдину правосуб'єктність та організаційно-штатну структуру. Вони не є двома різними військовими частинами, а є одним суб'єктом військово-адміністративних правовідносин, що час виникнення спірних правовідносин мало два найменування - умовне та дійсне. Позивач з моменту укладення контракту і прийняття військової присяги була зарахована до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Цей факт є істотним, позаяк прямо вказує на те, що зміна місця служби, як обов'язкова умова для виплати підйомної допомоги, не відбулася. Позивач первинно прибула до частини, що спростовує факт переміщення (переїзду).
Надалі з 04.07.2025 по 30.08.2025 позивач проходила військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто при призначенні на нову посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 виплата підйомної допомоги у раз наявності правових підстав мала здійснюватися за новим місцем служби.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки у період з 13.07.2016 по 01.07.2025 відбувалось переведення військовослужбовця на нову посаду у межах Військової частини НОМЕР_1 (зміна посад), а тому позивач не має права на отримання підйомної допомоги, адже фактично переїзду військовослужбовця на нове місце служби з одного населеного пункту до іншого не відбулося. Суд ще раз зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що б вказували на існування обставин зміни військовослужбовцем місця продовження здійснення військової служби або ж навчання у певних військових навчальних закладах у період з 13.07.2016 по 01.07.2025.
При цьому, слід також зазначити, що так як підйомна допомога виплачується військовослужбовцю при його фактичному переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, а станом на час призначення ОСОБА_1 у Військову частину НОМЕР_1 , вона не проходила військову службу за контрактом, а також не перебувала на кадровій військовій службі, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо бездіяльності відповідача та зобов'язання його нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 15 грудня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.