Справа № 500/5190/25
16 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович, звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023, відповідно до наказів Військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У період з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Однак відповідач в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не виплатив йому додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікування після поранення, що й слугувало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що позивач перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.07.2022 по 31.07.2023. Оскільки позивач під час перебування у зоні ведення бойових дій або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі їх ведення, був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , то нарахування та виплата донних додаткових винагород здійснюється відповідно до Розділу XXXIV Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, на підставі наказу керівника органу військового управління - командира (начальника) військової частини. Тому, позовні вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, оскільки грошове забезпечення позивачу виплачувалось на підставі наказів командира військової частин НОМЕР_1 (арк. справи 28 - 33).
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 08.09.2025 про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 08.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 16.12.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на період воєнного стану з урахуванням розумних строків розгляду, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11.07.2022 по 27.08.2023, вказані обставини не заперечуються відповідачами.
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 06.05.2023 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 14949 від 15.05.2023, виданою в/ч НОМЕР_1 (арк. справи 16 зворот).
Відповідно до якої травма включає: "Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин бічної поверхні грудної клітки справа, та правого стегна". За обставин: встановлено, що 06.05.2023, вказаний військовослужбовець під час захисту Батьківщини виконував бойове завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , ході ведення бойових дій отримав поранення. Під час описаної події солдат ОСОБА_1 мав на собі засоби індивідуального захисту, а саме бронежилет та захисний шолом, та не знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Внаслідок зазначеної травми та її наслідків, перебував на стаціонарному лікуванні протягом наступних періодів:
- відповідно до Виписного епікризу № 1065 з 07.05.2023 по 14.05.2023, з діагнозом: "вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин бічної поверхні грудної клітки справа, та правого стегна";
- відповідно до Виписки № 2926 з 17.05.2023 по 07.06.2023, з діагнозом: "мінновибухове поранения вогнепальні осколкові сліпі поранения правої половини грудної клітки та віз правого стегна, стан після ПХО та зашивания ран. Неокрітші рубаї шкіри. Сторонні металеві осколки м'яких тканин Т.008";
- відповідно до Виписки № 2477 з 28.06.2023 по 13.07.2023, з діагнозом: "стан після перенесеної МВТ під час захисту Батьківщини. ВОСП правої половини грудної клітини та правого стегна";
- відповідно до Виписки № 2956 з 31.07.2023 по 10.08.2023 з діагнозом: "мінно-вибухова травма ЗЧМТ. Струс головного мозку, віднов лювальний період зі стійким помірно вираженим цефалгічним, астено-вегетативним, вестібуло-атактичним, лікворно гіпертензивним синдромами, дизсомнією" (арк. справи 17 - 19).
У період з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023 за стаціонарне лікування відповідачі позивачу не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у повному розмірі.
В інтересах позивача, представником було направлено заяву від 12.02.2025 до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, з 31.07.2023 по 10.08.2023 (арк. справи 19).
На вказану заяву, військова частина НОМЕР_1 листом від 14.03.2025 повідомила, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за період військової служби з 07.05.2023 по 10.08.2023 нараховувалось відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, окремого доручення Міністра оборони України № 912/3/129 від 23.06.2022 та наказу Головнокомандувача Збройних сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, та виплачувалось ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 01.08.2023 виплачується військовою частиною НОМЕР_2 . Таким чином для отримання інформації, та копій документів, які підтверджують фактичні виплачені ОСОБА_1 суми в період з 07.05.2023 по 10.08.2023 із обов'язковим зазначенням: найменуванням кожної з виплат, розміру кожної з виплат у гривневому еквіваленті, розміру фактично виплаченої частки кожної з виплат у гривневому еквіваленті, дати проведення виплат необхідно звернутись із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 20).
Тому, в інтересах позивача було направлено адвокатський запит від 31.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за період стаціонарного лікування, в період з 07.05.2023 по 31.07.2023 ОСОБА_1 , щодо грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 07.05.23 по 31.07,2023 та з вимогою надати копію витягів із наказів про нарахування додаткової грошової допомоги за період перебування на стаціонарному лікуванні, а саме з 07.05.23 по 31.07.2023 ОСОБА_1 28.05.1974 (арк. справи 20 зворот, 21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у листі від 23.06.2025 щодо надання копій витягів з наказів про нарахування додаткової грошової допомоги за період перебування на стаціонарному лікуванні запропонував звернутись до командира військової частини НОМЕР_1 та надав довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період його військової служби у військовій частині з 01.05.2023 по 31.07.2023 (арк. справи 21 зворот).
Відповідно до вказаної довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період його військової служби у військовій частині з 01.05.2023 по 31.07.2023 додаткова грошова винагорода (100 тис) позивачу становила: за травень - 41935,49 грн, за червень - 0,00 грн, за липень 0,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, звернувся до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку такій бездіяльності, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).
Тобто, на Державу покладається конституційний обов'язок посиленого соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 № Постанови № 168 (в редакції від 09.11.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п.1-2 Постанови № 168).
Абзацом 3 пункту 1-2 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402), яке, серед іншого, визначає порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України (глави 21 розділу II Положення № 402).
Так, пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: 1) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Аналіз норми абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 дозволяє зробити висновок, що нарахування та виплата військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень передбачене за таких умов:
а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", серед іншого, затверджено форму первинної облікової документації № 027/о; Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" та Інструкцію щодо її заповнення.
Зокрема, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (далі Інструкція №110) визначено, що форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров'я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.
У пункті 5 цієї форми вказуються: в амбулаторно-поліклінічному закладі - дата (число, місяць, рік) початку захворювання та направлення у стаціонар (на консультацію); у стаціонарі - дата надходження та виписки (смерті) зі стаціонару.
Форма № 027/о призначена для взаємообміну інформацією амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров'я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров'я, лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому.
Форма № 027/о видається на руки хворому або пересилається поштою протягом трьох днів чи передається безпосередньо у заклад охорони здоров'я, який направляв хворого.
З наведених норм Інструкції № 110 суд приходить до висновку що Форма № 027/о є належним доказом перебування особи на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я.
Аналізуючи зазначені норми права через призму фактичних обставин справи, суд встановив, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні відповідно до Виписного епікризу № 1065 з 07.05.2023 по 14.05.2023, з діагнозом: "вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин бічної поверхні грудної клітки справа, та правого стегна"; відповідно до Виписки № 2926 з 17.05.2023 по 07.06.2023, з діагнозом: "мінновибухове поранения вогнепальні осколкові сліпі поранення правої половини грудної клітки та віз правого стегна, стан після ПХО та зашивання ран. Неокрітші рубаї шкіри. Сторонні металеві осколки м'яких тканин Т.008"; відповідно до Виписки № 2477 з 28.06.2023 по 13.07.2023, з діагнозом: "стан після перенесеної МВТ під час захисту Батьківщини. ВОСП правої половини грудної клітини та правого стегна"; відповідно до Виписки № 2956 з 31.07.2023 по 10.08.2023 з діагнозом: мінно-вибухова травма ЗЧМТ. Струс головного мозку, відновлювальний період зі стійким помірно вираженим цефалгічним, астено-вегетативним, вестібуло-атактичним, лікворно гіпертензивним синдромами, дизсомнією".
При цьому, Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 14949 від 15.05.2023, виданою в/ч НОМЕР_1 підтверджено отримання позивачем поранення (травми) під час захисту Батьківщини, зокрема: травма включає: "Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин бічної поверхні грудної клітки справа, та правого стегна". За обставин: встановлено, що 06.05.2023, вказаний військовослужбовець під час захисту Батьківщини виконував бойове завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , ході ведення бойових дій отримав поранення. Під час описаної події солдат ОСОБА_1 мав на собі засоби індивідуального захисту, а саме бронежилет та захисний шолом, та не знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначене свідчить про те, що за цей період відповідач 1 повинен був нараховувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн, оскільки були наявні умови, визначені у абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я у зв'язку із травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини).
Доказів нарахування та виплати додаткової винагороди у відповідному розмірі відповідно до абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 матеріали справи не містять.
Тому суд дійшов висновку, що відповідач 1 протиправно не включив позивача до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності підлягає до задоволення.
Надаючи оцінку правильності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд враховує таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду за зазначене суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача відповідно встановлених у справі обставин буде зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023, відповідно до наказів Військової частини НОМЕР_1 .
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 07.06.2023, з 28.06.2023 по 13.07.2023, 31.07.2023, відповідно до наказів Військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Головуючий суддя Юзьків М.І.