16 грудня 2025 року Справа № 818/761/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 (в порядку ст. 383 КАС України) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа №818/761/18 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у задоволенні вказаної позовної заяви відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 818/761/18 скасовано. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Сумської міської ради № 1833 МР від 22.02.2017 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельних ділянок". Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0394 га, кадастровий номер 591036600:18:005:0036 та земельної ділянки, площею 0,0511 га, кадастровий номер 591036600:18:005:0040, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Зобов'язано Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вилучити з Державного земельного кадастру записи щодо державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,0394 га, кадастровий номер 591036600:18:005:0036 та земельної ділянки, площею 0,0511 га, кадастровий номер 591036600:18:005:0040, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Також, стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради та Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3347 гривень 80 копійок.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №818/761/18 скасовано та закрито провадження у справі.
11.12.2025 до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 у порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:
- постановити ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо неналежного виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 818/761/18, зобов'язати відповідача надати відповідь про вжиті заходи на виконання цієї ухвали.
Також, заявниця просить поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду для подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вивчивши заяву та приєднані до неї документи, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, н а к о р и с т ь якої ухвалено рішення суду, має п р а в о подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Дослідивши надані заявником документи до заяви судом було з"ясовано, що заявником не було долучено доказів направлення заяви відповідачам та третій особі, що є порушенням ч.3 ст. 383 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій статті 383 КАС України, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що про порушення свої прав позивач дізналась або повинна була дізнатись протягом часу касаційного оскарження рішення суду у даній справі (2019-2021 роки). Так, в заяві поданої в поряку ст. 383 КАС України, позивач зазначає, що протягом часу касаційного оскарження, постанова апеляційного суду фактично звернута до виконання і виконана, проте не у встановлений спосіб. При цьому, чіткої дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили в заяві не зазначається.
При цьому, як свідчить зі змісту заяви ОСОБА_1 , позивачка зверталася до Сумського окружного адміністративного суду (справа №480/2346/24) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Сумській області по незаконному скасуванню державної реєстрації з видаленням меж земельної ділянки, площею 0,0394 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0036, та земельної ділянки, площею 0,0511 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0040, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 при виконанні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 818/761/18;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо не відновлення та не реєстрації утвореної від об'єднання земельної ділянки, площею 0,0905 га, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Гончарна, 31/1, при виконанні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №818/761/18;
- визнати протиправними (незаконними) та скасувати відмови Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни у вигляді рішення № РВ-5901065002020 від 09.11.2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та повідомлення № ПВ-5900029372020 від 25.11.2020 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 390000,00 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №480/2346/24, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни про визнання дій, бездіяльності та відмови протиправними в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Сумській області по незаконному скасуванню державної реєстрації з видаленням меж земельної ділянки, площею 0,0394 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0036, та земельної ділянки, площею 0,0511 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0040, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 при виконанні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 818/761/18;
- визнання протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо не відновлення та не реєстрації утвореної від об'єднання земельної ділянки, площею 0,0905 га, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Гончарна, 31/1, при виконанні рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №818/761/18.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №480/2346/24 в частині вище вказаних вимог, Сумський окружний адміністративний суд виходив з того (і суд апеляційної інстанції з ним погодився), що поданий позов не підлягає розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства, а для захисту порушених прав позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №480/2346/24 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у касаційному порядку не оскаржувались.
Отже, заявниці про порушення її прав та про те, що вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із відповідною заявою було відомо, ще у 2024 році.
Натомість із заявою у порядку ст. 383 КАС України заявниця звернулась до Сумського окружного адміністративного суду лише 08.12.2025 (відмітка на поштовому конверті), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, що передбачено ч.4 ст. 383 КАС України.
При цьому, суд зауважує, що ст. 383 КАС України не передбачає можливості поновлення такого строку.
Крім того, як вже зазначалося вище, частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, н а к о р и с т ь я к о ї ухвалено р і ш е н н я суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зі змісту цієї статті випливає, що, як крайній захід, для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
При цьому, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядкустатті 383 КАС України.
Отже, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе після примусового виконання рішення суду та якщо заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату. Такий висновок міститься в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 в справі № 9901/235/20.
Водночас, у матеріалах справи відсутня інформація про те, що примусове виконання рішення у цій справі розпочалось.
У контексті викладеного, можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли позивач не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним.
У постанові від 08 листопада 2024 року у справі №340/222/20 Верховний Суд зауважив, що вказаний у ч.2 ст.383 КАС України перелік відомостей, що зазначаються в заяві, не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України. Ураховуючи положення частини п'ятої статті 383 КАС України судом не може бути прийнято іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Крім того, суд зауважує, що на сьогодні в і д с у т н є р і ш е н н я суду у справі №818/761/18, яке було б ухвалене н а к о р и с т ь позивача - ОСОБА_1 . Так, постановою Верховного Суду від 15.06.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №818/761/18 скасовано та закрито провадження у справі. Верховний Суд дійшов висновку, що даний спір є приватноправовим, оскільки земельна ділянка, яка утворилася після її поділу, належала на речовому праві третій особі - КП "Сумижилкомсервіс", відповідно, в даній предметом спору є правильність формування волі однією із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї третій стороні. Отже, даний спір мав би розв"язуватися в порядку цивільного судочинства.
Дана обставина позивачкою не врахована.
При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25.04.2025 по справі №340/5977/22 звернув увагу, що на відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку. Частина п'ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Таким чином, враховуючи те, що подана у порядку статті 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним частинами другою, третьою та четвертою статті 383 КАС України, то остання підлягає поверненню з огляду на приписи на підставі абзацу 2 частини п'ятої статті 383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі №818/761/18 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.М. Кунець