16 грудня 2025 року Справа № 480/10042/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти,-
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA528201720313201004201017869, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, у сумі 39868,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача було прийнято на службу до Національної поліції та зараховано курсантом ХНУВС з 15.08.2019, а 01.09.2019 між ним, університетом та ГУНП у Сумській області укладено контракт про здобуття освіти за державним замовленням у закладі зі специфічними умовами навчання.
Позивач вказує, що 05.03.2022 відповідач був відрахований зі складу слухачів у зв'язку із закінченням навчання, однак 17.08.2024 звільнений зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону “Про Національну поліцію». Оскільки відповідач був звільнений протягом трирічного строку після завершення навчання з підстав, що не звільняють від обов'язку компенсації витрат, ХНУВС вважає, що він зобов'язаний відшкодувати вартість свого утримання, визначену згідно з Порядком № 261.
Відповідачу було вручено повідомлення про необхідність добровільного відшкодування витрат 17.09.2024, а строк для їх сплати сплив 17.10.2024. Станом на момент звернення до суду відповідач суму не відшкодував. Загальний розмір витрат визначено довідкою-розрахунком, складеною відповідно до вимог Порядку відшкодування особам витрат, пов'язаним з їх утримання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261, та становить 39 868,50 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Поновлено позивачу строк звернення до суду із даною позовною заявою.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що наказ про його зарахування до університету та на службу не містив умов проходження навчання на контрактній основі чи встановлення зобов'язання повернення грошового забезпечення. Крім того, відповідач вказав, що навчання відбувалося дистанційно у зв'язку з карантинними обмеженнями та початком збройної агресії РФ, а надана позивачем довідка про витрати не містить фактичного та обґрунтованого розрахунку. Також відповідач посилається на невідповідність вимог позивача Конституції України, зазначаючи, що відшкодування грошового забезпечення суперечить праву на працю, праву на отримання заробітної плати та принципу безоплатності вищої освіти.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.07.2019 №240 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України, зараховано курсантом 1-го курсу до Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 12).
Між відповідачем та Харківським національним університетом внутрішніх справ 01.09.2019 укладено контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (а.с.7-8).
При цьому, відповідно до п.п. 5 ч. 3 розділу ІІ (Обов'язки сторін), у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом 3 років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Витягом з наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.03.2022 №113 о/с відповідача відраховано зі складу слухачів Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю 262 "Правоохоронна діяльність" у зв'язку із закінченням навчання та присвоєнням ступеня вищої освіти "бакалавр" (а.с. 11).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "ОШБ НПУ "Лють" від 17.09.2024 №1323 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України "Про Національну поліцію" п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 17.09.2024.
Департаментом поліції особливого призначення "ОШБ НПУ "Лють" складено повідомлення про зобов'язання ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з утримання у навчальному закладі (а.с. 9), яке було отримано відповідачем 17.09.2024, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .
Також, Сумською філією Харківського національного університету внутрішніх справ складено довідку від 19.08.2021 №574 про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Сумській філії Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 10), з якою відповідача було ознайомлено 19.08.2021, що підтверджується особистим підписом відповідача.
Згідно з довідкою від 19.08.2021 №574 про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 складають 39868,50 грн. (а.с. 10).
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 у добровільному порядку суму фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, не відшкодував, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п. 2 Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Відповідно до п. 3 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Згідно з п. 5 Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Як установлено судом, відповідач під час підписання контракту був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що позивач повідомив відповідача про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утримання у навчальному закладі (а.с. 9).
Однак, у встановлений строк суму боргу відповідач не сплатив. Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума складає 39868,50 грн.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби у поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.
Щодо посилання відповідача на те, що накази про зарахування на навчання не містить умов про навчання відповідача на контрактній основі, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що між сторонами був укладений контракт про здобуття освіти від 01.09.2019, який містить пряме положення (абз. 5 п. 3 розд. 2) про необхідність відшкодування витрат у разі дострокового розірвання контракту або звільнення протягом трьох років з підстав, що не звільняють від компенсації. Наявність контракту сама по собі підтверджує, що відповідач був ознайомлений з умовами навчання та підписав їх добровільно.
Довідка-розрахунок від 19.08.2021 №574 (а.с. 10) складена відповідно до Порядку відшкодування особам витрат, пов'язаним з їх утримання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261, яка містить чіткий механізм визначення витрат, відповідачем не була оскаржена чи спростована будь-якими розрахунками.
Сам факт дистанційної форми навчання у певні періоди не змінює загального обсягу забезпечення курсанта, який визначається нормативами МВС і не залежить від способу організації навчального процесу.
Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення витрат є необґрунтованими і не підтверджені належними доказами.
Щодо посилання відповідача на неконституційність положень ст. 74 Закону України “Про Національну поліцію» та Порядку № 261, суд зазначає, що зазначені підстави не можуть бути враховані судом у даній справі, оскільки суди адміністративної юрисдикції не наділені повноваженнями визнавати норми законів чи підзаконних актів неконституційними. Єдиним органом, що вирішує такі питання, є Конституційний Суд України. До моменту ухвалення рішення КСУ відповідні норми вважаються чинними, а суд зобов'язаний їх застосовувати.
Крім того, положення п. 4 ст. 74 Закону “Про Національну поліцію» та Порядку № 261 не суперечать Конституції України за своєю суттю, оскільки не обмежують право на освіту чи на працю, а встановлюють специфічні умови проходження служби та навчання осіб, які добровільно обрали здобуття освіти у закладі МВС за державним замовленням із забезпеченням державою їх утримання. Компенсаційний механізм стосується лише випадків, коли особа порушує взяті на себе договірні зобов'язання або звільняється з підстав, визначених законом. Отже, посилання на неконституційність є оціночними судженнями сторони, які не впливають на вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 39868,50 грн, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної у заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми витрат на момент розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA528201720313201004201017869, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, у сумі 39868,50 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько