. 08 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11126/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.
за участю:
секретаря судового засідання - Голубенко В.В.
представника позивача - Намінаса О.В.
представника відповідача - Маланії М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/483/32-00-07-04-19 від 24.07.2025 та зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести відомості в реєстр заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ про скасування податкового повідомлення-рішення № 000/483/32-00-07-04-19 від 24.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин рішенням щодо протиправної відмови в суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2025 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, внаслідок застосування санкцій щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких, у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Позивач зазначає, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про те, що кінцевим бенефіціарним власником позивача, який входить у групу компаній «Ferrexpo» є ОСОБА_1 та його найближчі родичі, не відповідає дійсності та відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та іншим публічним відомостям.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу в акті документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновок Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», яким є ОСОБА_2 , не підтверджений належними та допустимими доказами, а процедура встановлення такої обставини під час податкової перевірки є неправомірною.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11126/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
01.09.2025 судом одержано відзив на позов, у якому контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами перевірки встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого відмовлено у сумі бюджетного відшкодування із податку на додану вартість. Підставою для висновків в акті перевірки про порушення товариством норм податкового законодавства є публічні відомості та податкова інформація, яка отримана контролюючим органом у порядку визначеному ПК України, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» є Жеваго Костянтин.
До відповідної фізичної особи, згідно із відомостей Державного реєстру санкцій, щодо ОСОБА_3 , Zhevaho Kostiantyn, податковий номер НОМЕР_1 , у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції», прийняте рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введені в дію указом Президента України від 12.02.2025 № 81/2025 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.07.2025 7 заходів (санкцій)», додаток, позиція 3. Дата прийняття рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції»: 12.02.2025. Термін дії санкцій - безстроково.
Законом України від 10.08.2023 №3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Податковий кодекс України доповнено статтею 211 «Реалізація спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Відповідно до п. 211.1 ст. 211 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення заходів, зокрема, зупинення/відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК»/ позивач) (код 35713283) є юридичною особою, платником ПДВ, перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС/ відповідач/ контролюючий орган).
З розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК (т. 1 а.с. 155-168) суд встановив, що у графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» значиться, що "кінцевий бенефіціарний власник відсутній". Причина відсутності кінцевого власника: «неможливо визначити КБВ через наявність у структурі власності публічної компанії, акції якої допущені до торгів на Лондонській Фондовій Біржі».
Східним МУ ДПС відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами) та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.06.2025 № 125-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЄРИСТІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (код за ЄДРПОУ 35713283) з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість з за квітень 2025 року (від 19.05.2025 вх. № 9141002404).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.06.2025 № 446/32-00-07-04/35713283 (далі - акт перевірки №446).
Актом № 446 встановлені порушення п. 198.2 п.198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по Декларації за квітень 2025 року на суму 838 492 гривень.
Як зазначає відповідач в акті перевірки, вищезазначене призвело до порушення п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, внаслідок чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в квітні 2025 року у розмірі 838 492 гривень.
Крім того, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ встановлено, що ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» на порушення підпункту «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та у відповідності до п.п. в) п. 200.141 ст. 200 ПК України не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року в сумі 40 154 912 гривень.
За результатами перевірки Східним МУ ДПС було прийнято ППР від 24.07.2025 року №000/483/32-00-07-04-19 форми «В3», яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на 40 154 912 гривень.
Не погодившись з правомірністю зазначених ППР, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
Стаття 75 ПК України розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» визначає види перевірок.
Так, пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною, за визначенням наведеним у пп. 75.1.2 ст. 75 ПК України, перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України).
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).
Суд зазначає, що позивачем підстави та порядок проведення перевірки не оскаржуються.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
За умовою ж пункту 200.11 статті 200 ПК України, контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" контролюючим органом встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на 40154912 грн, оскільки кінцевим бенефіціарним власником (контролером) позивача є фізична особа ОСОБА_4 . Відповідач посилається на Державний реєстр санкцій, відповідно до якого щодо ОСОБА_3 у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 "Про санкції" прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема, щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введено в дію Указом Президента України від 12.02.2025 № 81/2025 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Дата прийняття рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції»: 12.02.2025.
Термін дії санкцій - безстроково.
Суд зазначає, що Законом України від 10.08.2023 №3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», окремі положення якого набрали чинності з 03.09.2023, а Закон у цілому - з 29.01.2024, статтю 200 ПК України було доповнено, зокрема, пунктами 200.41, 200.121, 200.141 такого змісту:
200.4-1. Платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення (із змінами, внесеними згідно із Законом №3813-IX від 18.06.2024).
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
200.12-1. З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
200.14-1. Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
Як вже зазначалося вище, фактичною підставою для висновку перевірки про відсутність у Товариства права на бюджетне відшкодування за квітень 2025 року права послугували обставини, які були встановлені в ході проведення перевірки щодо наявності рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань, прийнятого відповідно до Закону України "Про санкції" щодо ОСОБА_3 .
Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_3 є бенефіціарним власником та опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» код ЄДРПОУ 35713283 у розмірі 49,3%.
Підставою для такого висновку послугували наступні обставини.
1. Звіт незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» (вх. №3702/6/ЕКПП від 09.05.2024).
Доводи податкового органу полягають в наступному.
"Відповідно до схематичного зображення структури власності ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань зображено всіх учасників структури власності ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК».
Акціями підприємства ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» володіє:
- 99,9990000001% FERREXPO AG, країна - Швейцарія;
- 0,0009999999% ТОВ «Феррекспо Сервіс», країна - Україна, який на 100% належить FERREXPO AG.
Акції FERREXPO AG належить:
- 99,999999% «FERREXPO PLС», країна - Сполучене Королівство Великої Британії
та Північної Ірландії;
- 0,000001% ОСОБА_5 (Вольфрам Куоні), громадянин Швейцарській Конфедерації.
Інша фізична особа, що здійснює контроль, зазначено з позначкою «відсутня».
Відповідно до розділу 810000 «Примітки - Корпоративна інформація та Звіт про відповідність вимогам МСФЗ» Звіту незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» (вх. №3702/6/ЕКПП від 09.05.2024):
«Станом на 31 грудня учасники Компанії та їхні відповідні частки були представлені таким чином: 2023 рік:
- Ferrexpo AG (Швейцарія) - 8 263 615 тис. грн., 99,999%;
- ТОВ "Феррекспо Сервіс" (Україна) - 83 тис. грн., 0,001%;
- Усього - 8 263 698 тис. грн., 100,00%.
2022 рік:
- Ferrexpo AG (Швейцарія) - 8 263 615 тис. грн., 99,999%;
- ТОВ "Феррекспо Сервіс" (Україна) - 83 тис. грн., 0,001%;
- Усього - 8 263 698 тис. грн., 100,00%.
Контроль над ТОВ "Феррекспо Сервіс" здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc ("Кінцева материнська компанія") (надалі разом із дочірніми підприємствами іменуються "Група компаній Ferrexpo"). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує компанія Мinсо Trust, яка була створена для управління часткою участі у Групі компаній Ferrexpo, яка належить ОСОБА_6 та його найближчим родичам."
2. Проміжний результат компанії Ferrexpo PLC за шість місяців, що закінчилися 30 червня 2024, опублікованого 31.07.2024 на офіційному веб-сайті www.ferrexpo.com.
Податковим органом зазначено.
"При проведенні перевірки використано дані Проміжного результату за шість місяців, що закінчилися 30 червня 2024 компанії Ferrexpo PLC (опублікованого 31.07.2024 на офіційному веб-сайті www.ferrexpo.com):
Мова оригіналу: «The largest shareholder of the Group is Fevamotinico S.a.r.l. (“Fevamotinico»), a company incorporated in Luxembourg. Fevamotinico is ultimately wholly owned by The Minco Trust, of which Kostyantin Zhevago and two other members of his family are the beneficiaries. At the time this report was published, Fevamotinico held 49.3% (31 December 2023: 49.3%; 30 June 2023: 49.5%) of Ferrexpo plc's issued share capital.»
«Найбільшим акціонером групи є «Fevamotinico S.a.r.l.» («Fevamotinico»), компанія, яка зареєстрована в Люксембурзі. Fevamotinico в кінцевому підсумку повністю належить «The Minco Trust», яка в свою чергу належить ОСОБА_6 та двоє інших членів його родини є бенефіціарами. На момент опублікування цього звіту, Fevamotinico володіє 49,3 % акціонерного капіталу «FERREXPO PLC» (31.12.2023 - 49,3 %, 30.06.2023 - 49,5 %).»
3. Ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 30.01.2025 по справі № 757/39743/23-к (розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, reyestr.court.gov.ua).
В акті перевірки зазначено, що "відповідно до Ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 30.01.2025 по справі № 757/39743/23-к (розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, reyestr.court.gov.ua):
«…в ході проведення досудового розслідування з Єдиного державного реєстру декларацій встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_10 з 19.04.2007 наявні корпоративні права у вигляді 231 400 000 акцій, номінальною вартістю 7230000 гривень, емітентом яких є юридична особа зареєстрована в Республіці Сінгапур «The Minco Trust», код 26462335.
Отже, ОСОБА_10 є беніфіціарним власником компанії «The Minco Trust» юридична особа, яка зареєстрована в Республіці Сінгапур, код 26462335.
В свою чергу «The Minco Trust» володіє 100% статутного капіталу компанії «Fevamotinico Sarl» (реєстраційний № B128246, адреса: 12 Rue Guillaume Schneider, L- 2522, Luxembourg, Велике Герцогство Люксембург).
Отже, ОСОБА_10 є кінцевим бенефіціарним власником компанії Fevamotinico Sarl (реєстраційний № B128246, адреса: 12 Rue Guillaume Schneider, L-2522, Luxembourg, Велике Герцогство Люксембург).
В свою чергу «Fevamotinico S.a.r.l.» володіє 49,5% статутного капіталу компанії «FERREXPO PLS» юридична особа, яка зареєстрована в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, код 05432915, адреса 55 St. James's Street, London, England, SW1A 1LA.
В свою чергу «FERREXPO PLS» володіє 100% статутного капіталу компанії «FERREXPO AG» юридична особа, яка зареєстрована в Швейцарській Конфедерації, код CH-170.3.025.159-2, податковий номер компанії 1021-252-64.
В свою чергу «FERREXPO AG» володіє 100% статутного капіталу: ТОВ «Єристівський ГЗК» код ЄДРПОУ 35713283….
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_10 є кінцевим бенефіціарним власником та опосередковано володіє, зокрема:
3. Часткою у статутному капіталі ТОВ «Єристівський ГЗК» код ЄДРПОУ 35713283 у розмірі 49,5%
…07.09.2023 року (клопотання датоване 05.09.2023) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту, із забороною відчуження, розпорядження та користування на корпоративні права наступних юридичних осіб, а саме на:
3) 49,5% статутного капіталу ТОВ «Єристівський ГЗК» код ЄДРПОУ 35713283;
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2023 року вказане клопотання прокурора задоволено.»
Колегія суддів Київського апеляційного суду погодилась з висновком слідчого судді та постановила: Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000890 від 14.06.2019 року та накладено арешт - залишити без змін.
Зазначена Ухвала апеляційного суду набрала законної сили 04.02.2025 року, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає".
Аналізуючи кожну окрему взяту обставину, якою контролюючий орган доводив факт наявності у ОСОБА_2 статусу бенефіціарного власника, який опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «Єристівський ГЗК» (код ЄДРПОУ 35713283) у розмірі 49,3%, суд враховує наступне.
Щодо посилання відповідача на Проміжний результат компанії Ferrexpo PLC за шість місяців, що закінчилися 30 червня 2024, опублікованого 31.07.2024 на офіційному веб-сайті www.ferrexpo.com, суд зазначає таке.
Законом України від 18.06.2024 №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», який набрав чинності з 01.08.2024, ПК України було доповнено, зокрема, підпунктом 14.1.241-1 такого змісту:
"14.1.241-1. Термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Відповідно до преамбули Закону України від 06.12.2019 №361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який набрав чинності з 28.04.2020, цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (надалі - Закон №361-IX).
За визначенням, наведеним у пункті 30 частини першої статті 1 вказаного Закону, кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є, зокрема,:
для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 14.03.2023 у справі №640/12206/19, від 21.07.2025 у справі №160/30897/24.
Стаття 51 Закону №361-IX регулює питання, пов'язані з інформацією про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону №361-IX, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.
Юридичні особи зобов'язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Юридичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, і фізичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, зобов'язані надавати на запит юридичних осіб інформацію, необхідну для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юридичної особи протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.
Як вже було зазначено вище, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «Єристівський ГЗК», у графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» значиться, що "кінцевий бенефіціарний власник відсутній". Причина відсутності кінцевого власника: «неможливо визначити КБВ через наявність у структурі власності публічної компанії, акції якої допущені до торгів на Лондонській Фондовій Біржі».
Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону №361-IX, форма та зміст структури власності юридичної особи встановлюються положенням, яке затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України, крім осіб, визначених абзацами другим і третім цієї частини.
Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджується Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 51 Закону №361-IX Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України постановою від 19.09.2023 №1011 затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, метою якої є створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників (надалі - Методологія).
Згідно з п. 12 Методології, з'ясування даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи може здійснюватися за допомогою інформації, зокрема, яка міститься:
1) у внутрішніх (локальних) документах юридичної особи, які регламентують порядок створення та діяльність юридичної особи залежно від її організаційно-правової форми, а саме в установчих документах (засновницькому договорі, статуті, рішенні про утворення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту юридичної особи), положеннях про органи управління юридичної особи (положеннях про загальні збори, наглядову раду, раду директорів, виконавчий орган, ревізійну комісію та інші органи, утворені відповідно до рішень юридичної особи);
2) у протоколах засідань органів управління юридичної особи, а саме установчих/загальних зборів засновників/учасників/акціонерів/членів, рішеннях одноосібних/колегіальних органів (наказах, розпорядженнях, рішеннях);
3) у корпоративному договорі, за яким учасники товариства зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації;
4) у письмових угодах про здійснення від імені юридичної або фізичної особи правочинів з управління майновими/немайновими правами, набуття/припинення майнових/немайнових прав юридичної або фізичної особи та в документах про стан їх виконання;
5) в обліково-статистичній (адміністративній), фінансовій та податковій звітності, яка ведеться та розкривається юридичною особою відповідно до вимог законодавства, аудиторських звітах, результатах перевірок фінансово-господарської діяльності;
6) у відкритих інформаційних системах, реєстрах і базах даних органів державної влади, саморегулівних організацій, органів суспільного нагляду, засобах масової інформації, соціальних мережах, інших відкритих джерелах та інформації, яка міститься у публічному доступі, в іноземних державних реєстрах, які забезпечують збирання, накопичення та облік інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування;
7) у поясненнях посадових осіб, засновників/учасників/акціонерів/членів юридичної особи, інших документах, що підтверджують можливість вирішального впливу на діяльність юридичної особи, наданих самостійно або на запит юридичної особи;
8) у зверненнях (листах, повідомленнях), які надійшли від фізичних або юридичних осіб, державних, судових, правоохоронних чи розвідувальних органів, щодо діяльності юридичної особи;
9) у документах, що підтверджують державну реєстрацію актів цивільного стану (свідоцтві або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть);
10) у документах, що підтверджують громадянство (підданство) особи, реєстрацію іноземної юридичної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі утворення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, або у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент.
Відповідно до п. 15 Методології, для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються:
1) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) юридичної особи, які прямо володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;
2) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення;
3) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;
4) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння.
Згідно з п. 16 Методології, під час визначення кінцевого бенефіціарного власника за ознакою непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб досліджується інформація про зв'язки між особами, які можуть бути використані для того, щоб домогтися більшої вигоди для себе, та можуть ґрунтуватися на родинних відносинах, майнових, організаційно-управлінських або договірних відносинах.
Відповідно до п. 17 Методології, під час дослідження ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю з'ясовуються чинники, що забезпечують такий вплив на діяльність юридичної особи, визначаються способи реалізації права контролю та встановлюється їх суб'єктний склад.
Порядок і етапи дослідження та визначення контролю, їх обсяг, зміст та послідовність проведення, зазначені в цій Методології, можуть змінюватися залежно від обставин, які виникають під час дослідження наявності контролю.
Відповідно до п. 18 Методології, ознаки непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю встановлюються на підставі, зокрема:
1) надання особою зобов'язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
2) ведення особою перемовин щодо вчинення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
3) наявності в особи довіреності на здійснення значних правочинів від імені юридичної особи, що видана на строк більше ніж один рік та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
4) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявності можливості блокувати операції за такими рахунками;
5) зазначення особи як засновника (кінцевого бенефіціарного власника, вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (кінцевим бенефіціарним власником, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Формулюючи висновок про те, що ОСОБА_3 є бенефіціарним власником та опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «Єристівський ГЗК» у розмірі 49,3%, відповідач взяв до уваги з'ясовані в ході документальної перевірки, зокрема, обставини того, що при проведенні перевірки використано дані Проміжного результату за шість місяців, що закінчилися 30.06.2024 компанії Ferrexpo PLC, опублікованого 31.07.2024 на офіційному веб-сайті www.ferrexpo.com.
Мова оригіналу: «The largest shareholder of the Group is Fevamotinico S.a.r.l. (“Fevamotinico»), a company incorporated in Luxembourg. Fevamotinico is ultimately wholly owned by The Minco Trust, of which Kostyantin Zhevago and two other members of his family are the beneficiaries. At the time this report was published, Fevamotinico held 49.3% (31 December 2023: 49.3%; 30 June 2023: 49.5%) of Ferrexpo plc's issued share capital.»
Переклад: «Найбільшим акціонером групи є «Fevamotinico S.a.r.l.» («Fevamotinico»), компанія, яка зареєстрована в Люксембурзі. Fevamotinico в кінцевому підсумку повністю належить «The Minco Trust», яка в свою чергу належить ОСОБА_6 та двоє інших членів його родини є бенефіціарами. На момент опублікування цього звіту, Fevamotinico володіє 49,3 % акціонерного капіталу «Ferrexpo PLC» (31.12.2023 - 49,3%, 30.06.2023 - 49,5%)».
Надаючи оцінку даній обставини, суд визнає слушними зауваження представника позивача з приводу того, що з наведеної у проміжному звіті інформації неможливо встановити розмір частки кожного з вигодонабувачів трасту The Minco Trust у статутному капіталі компанії Ferrexpo PLC, а також можливість здійснення вирішального впливу на Товариство, оскільки вигодонабувачами трасту The Minco Trust є ОСОБА_1 та двоє найближчих родичів.
Крім того, представником позивача наданий до суду витяг щодо Fevamotinico S.a.r.l. (Февамотініко С.а.р.л.), реєстраційний № В128246, отриманий із Торгового Реєстру Люксембургу Ґ.І.Е.
Відповідно до Витягу, єдиним (100%) учасником Fevamotinico S.a.r.l. (Февамотініко С.а.р.л.) є юридична особа Fevamotinico Minco Limited (Февамотініко Мінко Лімітед), реєстраційний № 233846.
Суд погоджується з доводами представника позивача, що згідно з даним Витягом, Фізична особа не має жодної ролі у Fevamotinico S.a.r.l. (Февамотініко С.а.р.л.).
Крім того, відповідно до свідоцтва з офіційного реєстру Республіки Кіпр, яке було надано представником позивача до суду, єдиним акціонером Fevamotinico Minco Limited (Февамотініко Мінко Лімітед) є The Minco Trust (Зе Мінко Траст), який представлений Credit Suisse Trust (Кредіт Суісс Траст) у якості довірчого власника The Minco Trust (Зе Мінко Траст).
Суд також вважає слушними доводи представника позивача, що відповідно до даного документа Фізична особа не є акціонером Fevamotinico Minco Limited (Февамотініко Мінко Лімітед).
Як вже з'ясовано судом вище, за умовою статті 1 Закону №361-IX ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
З огляду на зміст приведеної норми Закону, суд не може тлумачити її в будь-який інший спосіб, ніж той, що закладений в її суть із прив'язкою до точного відсоткового значення - принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу.
Всупереч наведеним приписам Закону, висновок перевірки у контексті аналізу Проміжних результатів за шість місяців, що закінчилися 30.06.2024, ґрунтується лише на відомостях про факт приналежності 49,3 % акціонерного капіталу «Ferrexpo PLC» трьом вигодонабувачам трасту The Minco Trust, якими є ОСОБА_1 та двоє найближчих родичів, без вказівки на відсоток частки акціонерного капіталу кожного з вигодонабувачів.
З огляду на це, суд визнає недоведеним висновок відповідача про володіння ОСОБА_7 часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу «Ferrexpo PLC» або прав голосу юридичної особи у контексті змісту Проміжних результатів за шість місяців, що закінчилися 30.06.2024, оскільки з наведеної у Проміжних результатах інформації неможливо встановити розмір частки кожного з вигодонабувачів трасту The Minco Trust у статутному капіталі компанії Ferrexpo PLC, як і можливість здійснення вирішального впливу на Товариство з боку конкретної особи.
Щодо посилання відповідача на Звіт незалежного аудитора за 2023 рік, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, іншою обставиною, покладеною в основу висновку перевірки, є результат аналізу контролюючим органом Звіту незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «Єристівський ГЗК» (вх. №3702/6/ЕКПП від 09.05.2024), з якого у підсумку контролюючий орган дійшов висновку про те, що компанія «Fevamotinico S.a.r.l.» належить «The Minco Trust», яка у свою чергу належить ОСОБА_6 та двом іншим членам його родини.
Як зафіксовано в акті документальної перевірки, відповідно до розділу 810000 «Примітки - Корпоративна інформація та Звіт про відповідність вимогам МСФЗ» Звіту незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» (вх. №3702/6/ЕКПП від 09.05.2024): «Станом на 31 грудня учасники Компанії та їхні відповідні частки були представлені таким чином: 2023 рік: - Ferrexpo AG (Швейцарія) - 8 263 615 тис. грн., 99,999%; - ТОВ "Феррекспо Сервіс" (Україна) - 83 тис. грн., 0,001%; - Усього - 8 263 698 тис. грн., 100,00%. 2022 рік: - Ferrexpo AG (Швейцарія) - 8 263 615 тис. грн., 99,999%;- ТОВ "Феррекспо Сервіс" (Україна) - 83 тис. грн., 0,001%; - Усього - 8 263 698 тис. грн., 100,00%.
Контроль над ТОВ "Феррекспо Сервіс" здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc ("Кінцева материнська компанія") (надалі разом із дочірніми підприємствами іменуються "Група компаній Ferrexpo"). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує компанія Мinсо Trust, яка була створена для управління часткою участі у Групі компаній Ferrexpo, яка належить ОСОБА_6 та його найближчим родичам."
Суд зазначає, що як і в попередньому епізоді, контролюючий орган, фокусуючи увагу на розмірі частки в компанії Ferrexpo рlс (50%), яку у кінцевому рахунку утримує компанія The Мinсо Trust, яка була створена для управління часткою участі у Групі компаній Ferrexpo, стверджує про опосередковану приналежність цієї частки ОСОБА_6 та його найближчим родичам без вказівки на відсоток частки акціонерного капіталу кожного з вигодонабувачів.
За таких обставин зміст Звіту незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «Єристівський ГЗК» (вх. №3702/6/ЕКПП від 09.05.2024), як і зміст Проміжних результатів за шість місяців, що закінчилися 30.06.2024, не доводить факту того, що ОСОБА_3 є бенефіціарним власником та опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК» саме у розмірі 49,3 %.
Наступною обставиною, покладеною в основу висновку перевірки, є посилання на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 30.01.2025 у справі №757/39743/23-к.
Посилаючись на вказану ухвалу, контролюючий орган наполягає на тому, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником та опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК» у розмірі 49,3%.
Перевіряючи цей мотив відповідача, суд з'ясував, що дійсно, як і зазначено в акті документальної перевірки, ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 30.01.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124916819) за наслідками розгляду апеляційної скарги представника Компанії Феррекспо АГ «Ferrexpo AG» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2023, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000890 від 14.06.2019 та накладено арешт (повний перелік зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали), - залишено без змін, а апеляційну скаргу представника Компанії Феррекспо АГ «Ferrexpo AG» - без задоволення.
У свою чергу, задовольняючи клопотання прокурора в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000890 від 14.06.2019 та накладаючи арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на корпоративні права юридичних осіб, слідчий суддя в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113447378) зазначив, що «Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Прокурором в клопотанні наведені доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування, та його збереження, недопущення здійснення відносно нього будь-якої діяльності до кінця досудового розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.».
Адміністративний суд звертає увагу на приписи статті 78 КАС України, частиною 6 якої передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Наведені приписи КАС України кореспондують приписам статті 89 КПК України, за правилом частини першої якої, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, судження, покладені в основу ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування, не мають наперед встановленої сили ні для учасників кримінального провадження, ні для учасників будь-якого іншого провадження аж до постановлення вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідач під час проведення перевірки на ці особливості уваги не звернув, що призвело до використання контролюючим органом неналежних доказів, якими свого часу оперував суд на стадії досудового розслідування в рамках конкретного кримінального провадження.
При цьому, суд не бере до уваги обставини усіх інших судових проваджень, на які звертав увагу представник відповідача у додаткових поясненнях, оскільки таким мотивам оцінка не надавалася в ході документальної перевірки.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що використана контролюючим органом в якості доказу інформація, наведена у Проміжних результатах за шість місяців, що закінчилися 30 червня 2024 року, та у Звіті незалежного аудитора за 2023 рік по ТОВ «Єристівський ГЗК», не доводить факту того, що ОСОБА_3 є бенефіціарним власником та опосередковано володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «Єристівський ГЗК» у розмірі 49,3 %, тоді як судження, наведені судом на стадії досудового розслідування у справі №757/39743/23-к, не мають наперед встановленої доказової сили, окрім як для вирішення питання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000890 від 14.06.2019.
Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) Позивача є:- компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), розмір частки якої в перерахунку на відсотки становить 99,9990000001%; та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррекспо Сервіс" (код за ЄДР 33638786), розмір частки якого в перерахунку на відсотки становить 0,0009999999%.
Акціонерами компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) є компанія Ferrexpo PLC (Феррекспо ПЛС), що володіє 99,999999% акцій, та громадянин Швейцарської Конфедерації ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), який володіє 0,000001% акцій.
Інша фізична особа, що здійснює контроль, зазначено з позначкою "відсутня".
Згідно ч.1 та 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідно до відомостей, зазначених в Єдиному державному реєстрі щодо кінцевого бенефіціарного власника, зазначено: "інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - Кінцевий бенефіціарний власник відсутній. Причина відсутності кінцевого бенефіціарного власника: Неможливо визначити КБВ через наявність у структурі власності публічної компанії, акції якої допущені до торгів на Лондонській Фондовій Біржі".
Таким чином, відомості щодо засновників та учасників ТОВ «Єристівський ГЗК», які внесені до Єдиного державного реєстру є достовірними.
Відомостей про те, що Фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Єристівський ГЗК» в ЄДР відсутні.
Враховуючи вищенаведені обставини оцінки судом доказів, які були покладені відповідачем в основу акту документальної перевірки, суд констатує висновок про недоведеність обставин того, що ОСОБА_3 у розумінні Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Єристівський ГЗК», який здійснює прямий або непрямий вирішальний вплив (контроль) на діяльність Товариства, оскільки висновок контролюючого органу, за таких обставин, носить характер припущення.
При цьому адміністративний суд у цьому рішенні не виключає наперед можливість доведення такого впливу на Товариство з боку вказаної особи, однак розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників має доводитися контролюючим органом з використанням належних і допустимих доказів у відповідності з Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженою спільною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 19.09.2023 №1011.
З урахуванням вищевикладеного суд, в обсязі повідомлених відповідачем обставин, дійшов висновку, що Управлінням не доведено належними та допустимими доказами застосування санкцій до позивача та/або до осіб, що є його кінцевими бенефіціарними власниками чи мають вирішальний вплив на прийняття рішень щодо платника податку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Єристівський ГЗК" повністю.
Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справ.
Тож сплачена позивачем сума судового збору за звернення до суду з цим позовом у розмірі 24244,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39803, код ЄДРПОУ 35713283) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000/483/32-00-07-04-19 від 24.07.2025 року.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести відомості в реєстр заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ про скасування податкового повідомлення- рішення № 000/483/32-00-07-04-19 від 24.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39803, код ЄДРПОУ 35713283) витрати зі сплати судового збору у розмірі 24244 (двадцять чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова