15 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3556/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Полтавській області №1-дс від 20.02.2025 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Згідно наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку: несвоєчасно здійснила повідомлення про потенційний конфлікт інтересів з моменту одруження із ОСОБА_2 . Позивач звертає увагу, що згідно посадових обов'язків вона виконує свої службові повноваження виключно у сфері контролю міжнародної діяльності та жоден із зазначених суб'єктів господарювання не здійснює міжнародної діяльності, а тому у неї не було конфлікту інтересу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 згідно наказу ГУ ДПС від 14.11.2024 №477-о «Про переведення працівників», працює начальником відділу контролю міжнародної діяльності управління трансферного ціноутворення Головного управління ДПС у Полтавській області з 15.11.2024 року. На дану посаду була призначена на підставі наказу ГУ ДПС від 14.11.2024 р. №477-о «Про переведення працівників»
Наказом відповідача № 1-дс від 20.02.2025 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2 та 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», підставами для прийняття якого є подання дисциплінарної комісії від 12.02.2025 року №210/16-31-01-дк, пояснення ОСОБА_1 від 13.01.2025 №39/16-31-23-02-05, від 07.02.2025 №124/16-31-23-02-05, від 19.02.2025 №153/16-31-23-02-01.
У наказі зазначено, що у зв'язку з переведенням ОСОБА_3 не було повідомлено відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» про наявний потенційний конфлікт інтересів стосовно близьких осіб, які перебувають на обліку в ГУ ДПС, а саме чоловіка ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ), який є фізичною особою підприємцем, директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528), рідного брата чоловіка ОСОБА_4 , який є директором, бухгалтером та засновником ПП «Зерноторгова компанія «Укрзернотранзит» ( код ЄДРПОУ 35724028), директором Опішнянської філії ТОВ «Метекс» (код ЄДРПОУ 25026600), засновником ТОВ «Фірми Харчпромсервіс» та ПП «Маркеттрейд» (код ЄДРПОУ 32316965), зважаючи на повідомлення про потенційний конфлікт інтересів, здійснене ОСОБА_3 за попередньою посадою, який був врегульований шляхом застосування зовнішнього контролю відповідно до наказу ГУ ДПС від 29.03.2024 р. № 11 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів».
Позивач ОСОБА_1 не погодилася із наказом Головного управління ДПС у Полтавській області № 1-дс від 20.02.2025 та оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон України "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно зі ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.
Засади дисциплінарної відповідальності регламентовані главою 2 розділу VIII Закону № 889-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Як передбачено п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Як передбачено ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Вимоги до дисциплінарної справи визначені у ч. 2 ст. 73 Закону № 889-VIII.
Як передбачено вимогами ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Отже, передумовою вирішення питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є проведення дисциплінарного провадження із обов'язковим дотриманням гарантій прав особи, щодо якої таке провадження здійснюється, а також порядку та процедури такого.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження».
Згідно з п. 24 Порядку № 1039, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до п. 33 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
При цьому дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Як передбачено п. 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Зазначене положення кореспондує з ч. 10 ст. 69 Закону № 889-VIII, де крім того зазначено, що такі мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Таким чином, однією з підстав для застосування до державного службовця такого стягнення як попередження про неповну службову відповідність є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця з'ясовуються під час розгляду дисциплінарної справи, за наслідками якого керівник державної служби вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні державного службовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Схожі висновки сформував Верховний Суд у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі № 420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 826/6165/17.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що за змістом абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також, зокрема чоловік та рідний брат чоловіка.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктами 3.1, 3.5 розділу 3 Правил № 52 працівники під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки та цих Правил, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування, з повагою ставитися до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб. Для забезпечення повної впевненості громадян України у неприйнятному ставленні до корупції та порушень загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки кожен Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися вимог Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», цих Правил та розпорядчих документів ДПС з питань запобігання корупції.
Працівники зобов'язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Надаючи оцінку наявності потенційного конфлікту інтересів, суд зазначає, що поняття потенційного конфлікту інтересів, включає в себе поняття неупередженості та об'єктивності при вчиненні чи невчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому, поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з'ясування інших ознак, а саме наявності у особи приватного інтересу.
Потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.
Перший елемент це наявність у посадової особи повноважень, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент це наявність у такої особи приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент це ризик впливу приватного інтересу посадової особи на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов'язків та повноважень в майбутньому. При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях. Зокрема, стверджуючи про приватний інтерес необхідно зазначити, в чому він проявляється чи може бути проявлений.
Такі висновки неодноразово викладалися Верховним Судом та наведені, зокрема, і в постанові цього суду від 07.10.2024 р. у справі № 990/28/24.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до службової записки управління податкових сервісів ГУ ДПС від 10.01.2025 №79/16-31-12-02-04 з інформацією у вигляді реєстраційних даних щодо ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ), ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код СДРПОУ 23811528), ПП «Зерноторгова компанія «Укрзернотранзит" (001 СДРПОУ 35724028), ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код СДРПОУ 23811528) та «Маркет Трейд» (код (ДРПОУ 32316965), ТОВ «Метекс» (код ЄДРПОУ 26026600): мають можливість здійснювати господарську діяльність: ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528), ІІІ «Зерноторгова компанія «Укръстиотранни (код СДРПОУ 35724028); припинено господарську діяльність: ФОП ОСОБА_2 , ПП "Маркет трейд", ТОВ "Метекс".
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.01.2023 серії НОМЕР_2 встановлено, що шлюб між ними зареєстрований 10.01.2023, отже з цього моменту ОСОБА_5 та брат чоловіка ОСОБА_4 є близькими особами для ОСОБА_1 в розумінні статті 1 Закону № 1700 та стосовно таких осіб у неї виник приватний інтерес, пов'язаний сімейними стосунками, що полягає в прагненні піклуватися про членів сім'ї.
При цьому, перебуваючи на попередній посаді, 28.03.2024 ОСОБА_3 здійснено повідомлення про потенційний конфлікт інтересів № 208/16-31-23-01 відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку № 226, у зв'язку з перебуванням на обліку ГУ ДПС її чоловіка ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ), який є фізичною-особою підприємцем, директором, бухгалтером і засновником ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528) та стосовно рідного брата чоловіка ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_3 ), який є директором, бухгалтером та засновником ПП «Зерноторгова компанія «Укрзернотранзит» (код ЄДРПОУ 35724028), директором Опішнянської філії ТОВ «Метекс» (код ЄДРПОУ 26026600), засновником ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528) та ПП «Маркет Трейд» (код ЄДРПОУ 32316965), шляхом застосування зовнішнього контролю відповідно до наказу ГУ ДПС від 29.03.2024 № 111 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів».
Наказом ГУ ДПС від 29.03.2024 № 111 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» врегульовано конфлікт інтересів шляхом застосування зовнішнього контролю відповідно до статті 33 Закону № 1700.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700 особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно
На підставі наведеного, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що ОСОБА_1 достовірно знала, що її чоловік зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, є директором, бухгалтером і засновником ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528), стосовно рідного брата чоловіка ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_3 ), що він є директором, бухгалтером та засновником ПП «Зерноторгова компанія «Укрзернотранзит» (код ЄДРПОУ 35724028), директором Опішнянської філії ТОВ «Метекс» (код ЄДРПОУ 26026600), засновником ТОВ «Фірма Харчпромсервіс» (код ЄДРПОУ 23811528) та ПП «Маркет Трейд» (код ЄДРПОУ 32316965), але при цьому, після переведення позивача на іншу посаду, повідомлення про потенційний конфлікт інтересів своєчасно не здійснила, чим порушила вимоги частини 1-2 статті 28 Закону № 1700.
Отже, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.М. Петрова