Справа № 420/26192/25
11 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.,
секретар Кологрива Ю.А.,
за участю:
прокурора Шептіліс О.І.,
представника відповідача Березовського Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчини певні дії,
встановив:
Доброславська окружна прокуратура Одеської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу звернулась з позовною заявою до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, в якій просить :
- визнати протиправною бездіяльність Визирської сільської ради Одеського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за 0,3 км від с. Пшонянове за координатами 46.793498, 31.123375, площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;
- зобов'язати Визирську сільську раду Одеського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за 0,3 км від с. Пшонянове за координатами 46.793498, 31.123375, площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу зазначила, що на території Визирської сільської територіальної громади розташований полігон твердих побутових відходів Кордонського старостинського округу (с. Пшонянове), паспортизований 07.02.2003 за № 51227152/2 (оновлені дані погоджено Департаментом екології та природних ресурсів Одеської державної адміністрації 23.06.2023). Полігон/місце видалення відходів -МВВ має бути «прив'язане» до конкретної земельної ділянки - з визначеними межами, гідрогеологічними характеристиками, рекультиваційним планом тощо. Без оформленої землевпорядної документації не можна коректно подати відомості для дозволу, не можна гарантувати відповідність природно-геологічним або екологічним вимогам, які передбачає закон. Розроблення вищезазначеної документації є неможливим без попереднього розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідач, маючи полігон твердих побутових не оформив належним чином земельну ділянку під ним, оскільки така не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені, речове право не зареєстровано.
Прокурор підтримав поданий позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу і зазначив, що в порушення приписів ст. ст. 25, 26. 33, 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також ст. 12, 19, 20, 22, 25, 26, 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 34, 35, 202, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ, Визирською сільською радою Одеського району Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - полігону твердих побутових відходів, розташованого за 0,3 км від с. Пшонянове, 46.793498, 31.123375, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї.
Згідно пункту 6 розділу ІІ Положення, Інспекція звертається до суду із позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 13.06.2025 за № 3346/2.1 окружну прокуратуру повідомлено про невжиття заходів на захист інтересів держави через обмежене фінансування. У зв'язку з викладеним, у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, констатуючи нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідач - Визирська сільська рада позовні вимоги не визнали та зазначили, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Держекоінспекції від 20.02.2023 року №33 - не є центральним органом виконавчої влади, а тому не має повноважень, згідно Закону на звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції, а тому не має повноважень, згідно ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на звернення до суду із даним позовом. Позивач не має повноважень визначених Законом, щодо здійснення державного нагляду у сфері землеустрою, так як здійснення такого державного нагляду належить Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), реалізуючи надані повноваження у межах Одеської області, у 2024р. проводила плановий захід державного контролю за додержанням Визирською сільською радою вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення Визирською сільською радою делегованих їй повноважень органу виконавчої влади, у відповідних сферах, що стосуються охорони навколишнього природного середовища. У предмет перевірки не увійшли питання щодо розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що є додатковим підтвердженням того, що позивач не має повноважень визначених Законом, щодо здійснення державного нагляду у сфері землеустрою, також і в частині контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень.
Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони подали до суду письмові заяви по суті, у яких підтримали свої позиції щодо обґрунтування позовних вимог та їх заперечень.
Судом встановлені такі обставини по справі.
На території Визирської сільської територіальної громади функціонує місце видалення відходів («МВВ») - «Полігон твердих побутових відходів Кордонського старостинського округу (с.Пшонянове) Визирської сільської територіальної громади.» Вказане місце видалення відходів «Полігон твердих побутових відходів Кордонського старостинського округу (с.Пшонянове) Визирської сільської територіальної громади.» експлуатується з 1995 року.
07.02.2003р. виготовлено Паспорт місця видалення відходів /МВВ/ №51227152/2, назва МВВ - Полігон твердих побутових відходів, який в подальшому було погоджено: начальником Держуправління екологічної безпеки в області 07.02.2003р., керівником органу Мінпраці в області, Керівником організації (підприємства) сфери управління Держкомгеології в області; Керівником організації (підприємства) сфери управління Держводгоспу в Одеській області; Головним Державним санітарним лікарем, а також було затверджено Головою місцевої державної адміністрації Комінтернівського району. Паспорт містить загальну характеристику МВВ, природно-геологічну характеристику МВВ, техніко-технологічну характеристику МВВ та загальну характеристику відходів, що видаляються, відомості про забруднення навколишнього природного середовища у районі МВВ та ін.
При оновленні паспорту місця видалення відходів (МВВ) (Ревізія даних паспорта) за 2022 рік, з урахуванням вимог Постанови КМУ від 03.08.1998р. №1216 «Про затвердження порядку ведення реєстру місць видалення відходів» Департаментом екології та природних ресурсів Одеської ОДА надано погодження оновленого Паспорту місця видалення відходів «Полігон твердих побутових відходів» Кордонського старостинського округу (с.Пшонянове) Визирської сільської територіальної громади. (Ревізія даних паспорта) за 2022р., розташованого біля с.Пшонянове Одеського району Одеської області про що свідчить лист Директора Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 23.06.2023р.
Згідно результатів оновлення паспорту місця видалення відходів (МВВ) (Ревізія даних паспорта) за 2022 рік назва МВВ: «Полігон твердих побутових відходів» Кордонського старостинського округу (с. Пшонянове) Визирської сільської територіальної громади, розташованого біля с. Пшонянове Одеського району Одеської області визначено, що рік початку експлуатації 1995 рік, площа, зайнята МВВ/ проектна площа становить 1,0га; віддаленість від населеного пункту становить 0,3 км; за режимом функціонування МВВ визначено як «Діюче».
Відповідно до Акту складеного Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу за результатами проведення планового заходу контролю за додержанням Визирською сільською радою Одеського району Одеської області вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органу виконавчої влади від 27 листопаду 2024 року № 54, зауважень, порушень законодавства, щодо експлуатації «Полігон твердих побутових відходів» Кордонського старостинського округу (с. Пшонянове) невикладено.
Зазначені обставини підтвердженні сторонами в судовому засіданні і ними не оспорюються.
Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор зазначив як підставу звернення наявність порушення відповідачем Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та невжиття Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу заходів на захист інтересів держави через обмежене фінансування.
Відповідач зазначає про відсутність права звернення до суду у Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу із вимогами, що зазначив прокурор, а також на те що правовідносини у сфері земельних відносин відносяться до сфери контролю Держгеокадастру.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі та приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, не тільки того у чому саме полягає порушення інтересів держави, обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором, але і закон який наділяє позивача процесуальною дієздатністю тобто надає йому право звернення до суду.
При цьому суд зазначає, що КАС України не є тим законом, що визначає право звернення суб'єкта владних повноважень до суду, оскільки право звернення до суду повинно бути передбачено окремим законом який врегульовує відносини, що віднесенні до компетенції цього суб'єкта владних повноважень та визначені цим же законом.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, зокрема, набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.
Статтею 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного закону загальними засадами державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Постановою КМУ «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» №15 від 14 січня 2015р визначено, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (далі Закон № 858-IV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать серед іншого: здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; здійснення державного нагляду у сфері землеустрою.
Таким чином, державний контроль за використанням і охороною земель являє собою діяльність компетентних органів держави, спрямовану на додержання вимог земельного законодавства, забезпечення гарантій реалізації земельно-правових норм та утвердження законності у земельних відносинах. Саме такий контроль, дозволяє не тільки виявляти й усувати наслідки правопорушень у сфері використання та охорони земель, вимог земельного законодавства, а й застосовувати у необхідних випадках до таких порушників земельного законодавства заходи відповідальності. Цей контроль охоплює всі категорії земель незалежно від форм власності та видів землекористування і поширюється на всіх суб'єктів земельних відносин.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор у позовній заяві і посилається саме на порушення відповідачем приписів Закону № 858-IV, що на думку суду є підтвердженням позиції відповідача з якою погоджується суд, що питання контролю за використанням і охороною земель є компетенцією органів Дергеокадастру, а не Державної екологічної інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Таким чином, зазначений прокурором позивач не є належним позивачем у цій справі, оскільки позов стосується питань здійснення державного нагляду у сфері землеустрою, що не входить до сфери повноважень екологічної інспекції.
Наведені прокурором посилання на статті ст. ст. 34, 35, 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року №1264-ХІІ як обґрунтування повноважень Державної екологічної інспекція Південно-Західного округу щодо контролю за використанням і охороною земель, суд відхиляє, оскільки не тільки у вказаних статтях, але і в цілому зазначений закон не наділяє вказаний орган такими повноваженнями, як і повноваженнями звернення до суду із вимогами зазначеними у цьому позові.
Суд зазначає, що системний аналіз всіх норм Закону №1264-ХІІ дає підстави стверджувати що вказаний закон не передбачає право звернення до суду Державної екологічної інспекція Південно-Західного округу, а тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним, що свідчить про відсутність процесуальної дієздатності у позивача на подачу цього позову.
Крім того, у позовній заяві прокурор просить визнати протиправною бездіяльність Визирської сільської ради щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язати вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Суд зазначає, що позивач обрав спосіб судового захисту, який законом не передбачений та не забезпечує ефективний захист тих інтересів держави, які порушені відповідачем у земельних правовідносинах.
Неефективність обраного прокурором способу судового захисту інтересів держави обґрунтовується тим, що обов'язок оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, (або “вжиття заходів») вже покладений на відповідача Земельним Кодексом України, а тому, в разі невиконання його приписів, за загальним правилом, органи влади, суб'єкти владних повноважень, в тому числі і прокурор, мають право на вжиття заходів примусу та реагування, щодо виявлених порушень.
Суд зазначає, що державний примус є основним засобом, за допомогою якого відбувається реалізація норм права. Право без примусу безсиле і перетворюється не більше, ніж на декларацію. Держава володіє широким арсеналом, за допомогою якого спонукає фізичних та юридичних осіб до правомірної поведінки. Державний примус являє собою владний вплив з метою підтримання певного порядку, який відбувається шляхом застосування встановлених у правових нормах заходів суб'єктом владних повноважень. Це один із методів впливу держави на свідомість і поведінку особи як учасниці публічних і приватних відносин. Він застосовується відповідно до компетенції державних органів незалежно від волі та бажання юридично зобов'язаних суб'єктів з метою забезпечення належної реалізації права, попередження правопорушень. Він спрямований на те, аби переконати всіх осіб діяти відповідно до закону, та є мірою попередження правопорушень.
На думку суду, саме державний примус допомагає вирішити спірне питання на користь встановленого державою правомірного варіанту поведінки.
Як вже було зазначено вище, державне управління у сфері земельних відносин здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 1) п. 3. Положення про Державну службу України з питань геодезії,
затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15, основними завданнями Держгеокадастру є:
1) реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; …
4. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань:
пп. 33) організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності: …
40) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення;…
41) розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку;
42) подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом; …
44) вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; …
46) організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
47) здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні;
57) здійснює землеустрій, зокрема забезпечує проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;
Частиною 5 п. 6 вказаного Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обов'язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і додержання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;…
звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою; …
передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Перелік вищенаведених приписів законодавства, дає підстави для висновку, що діючим законодавством України, а саме ЗК України врегульовані земельні відносини, а Постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15 “Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, тобто визначений орган уповноважений на здійснення функцій контролю у цій сфері, а також передбачені заходи примусу та реагування в разі виявлення порушень в галузі землекористування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд неодноразово аналізував вказану норму Основного Закону України, зокрема, у постанові від 07 листопада 2024 року у справі № 990/184/24 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що вжите законодавцем формулювання “у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто, діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.
Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суб'єктів владних повноважень звернутися до адміністративного суду, однак виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що жодним діючим законодавством у сфері земельних відносин, не передбачено права звернення до суду суб'єкта владних повноважень чи прокурора з вимогою забов'язати “вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку», але передбачені заходи примусу та реагування щодо усунення виявлених порушень законодавства (приписи, складання протоколів про адміністративні правопорушення, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності), тобто вчинення дій “на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Таким чином, на думку суду, прокурор обрав неефективний спосіб усунення виявлених порушень, оскільки просить зобов'язати відповідача вчинити дії які він вже зобов'язаний вчинити відповідно до ЗК України. При цьому, прокурор та уповноважений орган в сфері контролю земельних відносин не реалізовують заходи примусу та притягнення до відповідальності за виявлені порушення, а у органу визначеного прокурором у цій справі взагалі такі повноваження відсутні.
Суд зазначає, що прокурор може самостійно визначати спосіб захисту інтересів держави та усунення виявлених порушень, але такий спосіб не може бути неконкретизованим та абстрактним, не може заміняти заходи реагування та примусу, що передбачені діючим законодавством, створюючи альтернативні, оскільки це суперечитиме ст. 19 Конституції України.
Виходячи з цього, суд приходить до наступних висновків.
Діючим законодавством визначений орган контролю у сфері земельних відносин яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру з повноваженнями щодо контролю у сфері земельних відносин, який зобов'язаний здійснювати не тільки контроль, але і примус, а тому визначений прокурором орган в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу не є належним позивачем.
Заявлений прокурором спосіб захисту не є ефективним та не усуває виявлене порушення, а лише є вимогою зобов'язати виконати те, що уже зобов'язаний виконати відповідач на вимогу закону.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем та прокурором не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.241-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчини певні дії - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.