Справа № 420/33288/25
15 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому загальному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, Одеської митниці, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 19.09.2025 №156-дс “Про застосування дисциплінарорного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивачки
Позивачка вважає наказ про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження протиправним через його необґрунтованість та безпідставність.
Зокрема, вона посилається на те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи відповідач не довів порушення нею основних обов'язків державного службовця.
Спірний наказ, на думку позивачки, не встановлює, які конкретні її дії порушили положення Конституції та законів України, призвели до неефективного виконання завдань. Вона, як головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці, належним чином виконувала свої посадові обов'язки. Це підтверджується тим, що у всіх трьох досліджуваних справах про порушення митних правил суд ухвалив рішення на користь Одеської митниці, визнавши осіб винними. Це свідчить про якісну підготовку позивачкою доказової бази. В усіх трьох справах позивачка вчасно здійснила запит та долучила довідки про витрати до матеріалів, направлених до суду.
Крім того, позивачка зазначала, що рішення про стягнення витрат приймає виключно суб'єкт розгляду (суд або керівник митниці). У неї , як посадової особи відділу провадження, не має повноважень стягувати кошти.
Спростовуючи обвинувачення відповідача у незаявленні клопотання в суді про стягнення витрат, позивачка вказує, що вона не брала участі у судових засіданнях по спірних справах. На момент направлення справ не існувала норма, яка б зобов'язувала подавати розрахунок разом із матеріалами. Нові вимоги (ст. 522-1 МК України) набули чинності лише 04.07.2025 і не мають зворотної сили.
Також позивачка звертала увагу на те, що за результатами судового розгляду справ про порушення митних правил, які були предметом дослідження у дисциплінарній справі, відсутні будь-які негативні наслідки для Одеської митниці, пов'язані з стягненням витрат за зберігання майна. Зокрема:
у справі № 0392/50000/24 суд задовольнив клопотання про стягнення витрат;
у справа № 0795/50000/24 витрати були погашені добровільно, що доводить можливість стягнення без участі відділу провадження та без прямої вимоги у постанові суду;
у справі № 0267/50000/24 витрати не підлягають стягненню, оскільки застосовано конфіскацію майна .|
Вказані обставини спростовують порушення позивачкою приписів Митного кодексу України.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що дисциплінарне провадження порушено через неналежне виконання позивачкою, як головним державним інспектором обов'язку щодо забезпечення стягнення понесених митним органом витрат, що є порушенням відомчих інструкцій та призвело до збитків митного органу та вимагало додаткових коригувальних заходів (подання клопотань) у судових справах щодо встановлення порушення митних правил. Позивачка, як особа, відповідальна за провадження у справі, не забезпечила належне відображення вимог про їх стягнення у постанові суду, що призвело до втрат. З вини позивачки на теперішній час не стягнуті витрати, пов'язані із зберіганням майна.
Відповідач посилається на те, що недоліки щодо стягнення витрат були виявлені у трьох різних справах про порушення митних правил, що свідчить про системне порушення вимог Митного кодексу України. Незважаючи на те, що фінансові втрати були мінімізовані або відсутні у двох судових справах, факт відсутності вимог про стягнення у первинних постановах суду вказує на невиконання посадових обов'язків позивачкою та відділом, за який вона відповідає.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
06.10.2025 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.
21.10.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивачка перебуває на посаді головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці.
19.09.2025 до позивачки застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення зауваження відповідно до наказу начальника Одеської митниці від № 153-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » (далі - Наказ) за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, передбачених пунктами 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог статей 501, 520 та 541 Митного кодексу України (далі - МК України), Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731, з урахуванням обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, а саме: попередньої бездоганної поведінки та відсутності дисциплінарних стягнень.
Спірний наказ складений на підставі висновку комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 12.09.2025 № 19-02/19-02/45480, за результатом дисциплінарного провадження з розгляду дисциплінарної справи від 12.09.2025 № 19-02/19-02/45480.
Дисциплінарною комісією розглянуто інформацію та відомості, зазначені в доповідній записці начальника відділу внутрішнього контролю Одеської митниці. Відповідно до доповідної записки за період з 01.09.2024 по 19.03.2025 була проведена тематична перевірка з дотримання вимог ст. 519-520 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 «Порядок обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування».
Перевірка стосувалася випадків видачі зі складів Одеської митниці товарів, автотранспорту, які були тимчасово вилучені у справах про порушення митних правил.
Комісія зазначає, що в рамках здійснення провадження у справах про порушення митних правил № 0267/50000/24 від 02.03.2024, № 0392/50000/24 від 04.04.2024, № 0795/50000/24 від 28.07.2025 головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці Ольга Харлашина вжила всіх заходів щодо вирішення питання стягнення витрат, понесених митним органом, проте після рішення наради керівного складу Одеської митниці від 19.03.2025. Вказані обставини призвели до того, що на теперішній час не стягнуті витрати в сумі 330,43 грн.
Отже, комісія вважає, що головний державний інспектор Харлашина Ольга Олександрівна таким чином порушила вимоги статей 501, 520 та 541 Митного кодексу України.
В результаті перевірки дисциплінарна комісія зробила висновок про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення позщивачці зауваження, відповідно до статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання вимог статей 501, 520 та 541 Митного кодексу України, з урахуванням обставин, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, передбачених частиною 2 статті 67 Закону України «Про державну службу» в частині попередньої бездоганної поведінки (позитивної характеристики), відсутності дисциплінарних стягнень.
Крім того, під час перевірки дисциплінарна комісія встановила, що позивачка направляла запити до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо надання довідки про витрати митного органу стосовно усіх трьох справ про порушення митних правил.
Отримані довідки були долучені до матеріалів справ, що направлені до Малиновського районного суду м. Одеси.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Звертаючись до обставин цієї справи, відповідач ставить в провину позивачки те, що по теперішній час не стягнуті витрати митниці за зберігання майна, через неподання під час розгляду трьох справ про порушення митних правил в суді клопотання про стягнення витрат митниці за зберігання майна.
В спірному наказі відповідач зазначив, що позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за «неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог статей 501, 520 та 541 МК України, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731».
Позиція позивачки полягає в тому, що вона не здійснювала представництво митного органу в суді. Представництво в суді у справах про порушення митних правил, що були об'єктом дослідження у дисциплінарній справі, здійснювала інша особа.
В свою чергу відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про державну службу»:
“ Державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
[...] 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України ; [...].
Згідно з ч.7 ст.239 Митного кодексу України розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.
Згідно з ст.520 Митного кодексу України: “1. Витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
2. Посадова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов'язані зібрати та додати до справи документи про понесені у справі витрати.
3. Порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відповідно до ч.3 ст.541 Митного кодексу України “Витрати митного органу, пов'язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собівартості платних послуг.
Подання клопотань впродовж судового розгляду справи здійснюється учасниками процесу, які приймають участь у справі.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.501 Митного кодексу України : “ 1. Представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом.
2. Представник митного органу здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої митним органом».
З сукупного аналізу процитованого законодавства випливає, що до повноважень позивачки, в провадженні якої знаходилися справи про порушення митних правил, належало здійснити запит та додати до матеріалів доказову базу, зокрема довідку про витрати митного органу, пов'язані із зберіганням товару. Довідка готується уповноваженою посадовою особою бухгалтерської служби митного органу на запит посадової особи митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил. Запит на отримання довідки направляється посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, до бухгалтерської служби митного органу завчасно, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати направлення матеріалів у цій справі до суду або дати розгляду справи митним органом.
Рішення щодо стягнення вказаних витрат приймає суб'єкт, уповноважений розглядати справи про порушення митних правил. Таким чином, якщо справа підпадає під юрисдикцію митного органу, то відповідне рішення виносить керівник або його заступник, в інших випадках - суд.
В свою чергу право подавати окремі клопотання до суду входить до пвноважень представника сторони у справі.
Суд встановив, що позивачка не приймала участь у судових засіданнях у справах про порушення митних правил №№ 0267/50000/24, 0392/50000/24, 0795/50000/24.
Цю обставину не заперечує відповідач. Так само впродовж дисциплінарного провадження комісія безпосередньо встановила факти подання довідок позивачкою в матеріали справ.
Так, дисциплінарна комісія у висновку вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 501 Кодексу представник митного органу, серед іншого, має право брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Комісія у висновку сама визнає той факт, що відповідно до ч. 3 ст. 501 Кодексу представник митного органу, серед іншого, має право брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З огляду на висновок, комісія з'ясувала, що відповідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, супровід справи про порушення митних правил № 0267/50000/24 від 02.03.2024, № 0392/50000/24 від 04.04.2024, № 0795/50000/24 від 28.07.2024 здійснювала інша посадова особа митного органу.
Отже, суд погоджується з аргументами позивачки, що єдиною правовою вимогою до неї, як посадової особи Відділу провадження у справах про порушення митних правил в частині відшкодування витрат понесеним митним органом є вчасне направлення запитів до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, а також приєднання довідок до матеріалів справи під час направлення до уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд звертає увагу, з огляду на факти цієї справи, всі три рішення по досліджуваним справам про порушення митних правил винесені на користь Держави. У справах № 0267/50000/24 та № 0392/50000/24 постанови суду направлено до Виконавчої служби для примусового виконання, що відповідає ст. 541 МК України. По справі № 0795/50000/24 постанова суду не направлялась до виконавчої служби, у зв'язку з тим, що до особи була застосована санкція у вигляді штрафу без конфіскації. Штраф сплачено добровільно.
Впродовж розгляду справи відповідач не зазначив, який саме взаємозв'язок існує між діями позивачки на виконанням покладених на неї обов'язків та відсутністю у постановах суду рішення про відшкодування витрат митного органу. Також суд вважає недоведеним причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю позивачки та питанням про відшкодування витрат, які належить до компетенції суду. Відповідач не зазначив конкретно які дії позивачка повинна була вчинити в частині стягнення витрат на користь митного органу.
Таким чином, суд робить висновок про недоведеність відповідачем вини позивачки, а тому вважає застосування до неї дисциплінарного стягнення необґрунтованим та безпідставним.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, на підставі ч.1 ст.138 КАС України , суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 19.09.2025 №156-дс “Про застосування дисциплінарорного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».
3.Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія, буд. 21 А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім),68 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО