Справа № 420/40864/24
16 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Чернохатній Дмитро Анатолійович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно, внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно, внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 10.10.2023 по 28.08.2024 включно проходив військову службу як військовослужбовець за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач 13.11.2023 отримав поранення: мінно-вибухове поранення, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, пахової ділянки та калитки, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої стопи з дефектом м'яких тканин. В подальшому проходив неодноразово стаціонарне лікування та перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. З карток особового рахунку та витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди встановлено, що за періоди з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно нарахування та виплата додаткової винагороди здійснена не була. Заявою від 21.10.2024 позивач просив нарахувати та нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно. Заява отримана військовою частиною 09.11.2024. Відповіді на вказану заяву станом на дату подання позову отримано не було.
Бездіяльність відповідача щодо непроведення виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень позивач вважає протиправною, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.01.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.01.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 11 розділу XXXIV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Таким чином, протягом спірного періоду: з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно, законодавством вимагалось для включення до наказів командира про виплату до додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень у разі поранення першочергово наступні фактори:
- перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види) виплачується - в поточному місяці за минулий.
Період з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно в загальній сукупності виходить 18 днів.
У грудні місяці 2023 року був 31 день. Тобто, 100 000 грн / 31 день = 3 225,80 грн (за один день), 3225,80 грн х 18 днів = 58 064,52 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця №4301 за 01/2024 - 12/2024, 02/2024(за грудень місяць 2023) ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно у загальному розмірі 58064,52 грн.
Тобто, за період з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно було виплачено 58064,52 грн.
Виконання виплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 грн за період з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно потребує певного часу. Після доплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, військовою частиною НОМЕР_1 буде надано стороні по справі та до суду докази вищезазначеної виплати.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Також у відзиві на позовну заяву представник Військової частини НОМЕР_1 заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів.
Ухвалою суду від 07.02.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №420/40864/24 за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів залишено без задоволення.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 10.10.2023 по 28.08.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 в період з 10.10.2023 по 13.11.2023, з 26.11.2023 по 06.12.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації про України, перебуваючи в АДРЕСА_1 .
13.11.2023 солдат ОСОБА_1 одержав поранення: мінно-вибухове поранення, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, пахової ділянки та калитки, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої стопи з дефектом м'яких тканин, під час виконання бойового завдання в районі північно-західної околиці н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2023 № 4767п.
Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не являється наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 24.11.2023 № 2242 ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Позивач проходив лікування у такі періоди, а саме:
з 14.12.2023 по 07.02.2024 (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 206);
з 07.02.2024 по 29.02.2024 (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 2165)
з 29.02.2024 по 01.07.2024 (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 44).
За період з 26.11.2023 по 06.12.2023 виплата додаткової винагороди здійснена на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.02.2024 № 850.
Наказами командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) передбачено виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 100000 грн 00 коп. військовослужбовцям, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці, а саме:
з 01.02.2024 по 21.02.2024 (наказ від 02.03.2024 № 68);
з 01.03.2024 по 31.03.2024 (наказ від 05.04.2024 № 104);
з 01.04.2024 по 08.04.2024 (наказ від 02.05.2024 № 137);
з 01.05.2024 по 31.05.2024 (наказ від 04.06.2024 № 172, наказ від 28.08.2024 № 263 про внесення змін до наказу від 04.06.2024 № 172);
з 01.06.2024 по 30.06.2024 (наказ від 04.07.2024 № 202, наказ від 28.08.2024 № 263 про внесення змін до наказу від 04.07.2024 № 202);
з 01.07.2024 по 01.07.2024, з 15.07.2024 по 25.07.2024 (наказ від 02.08.2024 № 235).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ.
Відповідно до статті 1 Закон № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх з службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошеве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно з приписами пункту 12 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Судом встановлено, що дійсно 13.11.2023 солдат ОСОБА_1 одержав поранення: мінно-вибухове поранення, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, пахової ділянки та калитки, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої стопи з дефектом м'яких тканин, під час виконання бойового завдання в районі північно-західної околиці н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2023 № 4767п.
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано довідку від 15.11.2023 № 4767п про обставини травми, отриманої ОСОБА_1 13.11.2023.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 24.11.2023 № 2242 ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Позивач проходив лікування у такі періоди, а саме:
з 14.12.2023 по 07.02.2024 (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 206);
з 07.02.2024 по 29.02.2024 (виписка з медичної карти стаціонарного хвороба № 2165)
з 29.02.2024 по 01.07.2024 (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 44).
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебував у відпустці для лікування після поранення та проходив лікуванні в закладах охорони здоров'я після поранення, а відтак має право на виплату додаткової винагороди у збільшеної до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 07.12.2023 по 24.12.2023, з 22.02.2024 по 29.02.2024, з 09.04.2024 по 30.04.2024.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивачу за період з 07.12.2023 по 24.12.2023 виплачено додаткову винагороду у сумі 58064,52 грн, оскільки виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), однак наказу про виплату додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по 24.12.2023 відповідач до суду не надав.
Щодо позовної вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 суд зазначає наступне.
Пункт 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, вимоги позивача про проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно, внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 07.12.2023 по 24.12.2023 включно, з 22.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 09.04.2024 по 30.04.2024 включно, внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний