Справа № 420/17503/25
16 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язано Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не включення індексації грошового забезпечення, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувались та виплачувались допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
13 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вхід. № 120456/25), в якій заявник просить встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (ЄДРПОУ: 0856417) подати звіт про виконання судового рішення у справі №420/17503/25 та встановити відповідний строк для цього в 15 робочих днів.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що представником Позивача було подано адвокатські запити Відповідачу з вимогою надати інформацію щодо вжиття заходів про виконання рішення суду та надання детального розрахунку зробленого на виконання рішення суду. 24.09.2025 та 28.10.2025. Відповідач надав відповідь на адвокатський запит, в якому було зазначено, що проведено відповідні розрахунки сум на виконання рішення суду та зазначено, що Відповідачем подано заявку на виділення у додаткових коштах загального фонду кошторису з метою виконання рішень суду. Крім того, було надано розрахунок нарахованих сум.
При вивченні наданих розрахунків, було встановлено, що Відповідач провів лише нарахування по одному пункту зобов'язуючого характеру, щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та не зробив жодних донарахувань з наступних пунктів рішення суду: - зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум; - зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
При цьому незважаючи на звернення представника Позивача відповідних, належних та повних донарахувань та жодних виплат не проведено.
При цьому вбачається, що Відповідач навмисно невірно провів розрахунок індексації різниці вказавши, що має місце збільшення доходу на суму більшу ніж зростання рівня інфляції, що не відповідає дійсності. Так Відповідач навмисно невірно зазначив, що начебто в березні 2018 мало місце нарахування грошового забезпечення в сумі 6786 грн., в порівнянні з лютим 2018 року на суму 1819,5 грн., що вказує на збільшення доходу на суму більшу ніж 4463,15. При тому, що з карток особового рахунку Позивача вбачається, що грошове забезпечення Позивача з урахування всіх основних видів грошового забезпечення (в тому числі і премії) в лютому 2018 складала 8417,44 грн., а за березень 2018 дорівнювала 9857,47 грн., що вказує на збільшення лише на 1440,03 грн (9857,47- 8417,44), та на необхідність нарахування індексації різниці за весь оспорюваний період в розмірі 3023,12 грн. (4463,15 - 1440,03) щомісячно, чого не було зроблено Відповідачем.
Також не було зроблено жодного нарахування щодо перерахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та не надано жодного обґрунтування такої бездіяльності. Таким чином, Відповідач здійснив невірні, явно занижені, розрахунки виплат які підлягають нарахуванню Позивачу на виконання рішення суду, та замовив кошти для виплат в заниженому розмірі, що вказує на умисні дії направлені на невиконання рішення суду в повному обсязі та порушення прав Позивача.
Такі дії Відповідача свідчать про навмисні протиправні дії направлені на неповне виконання судового рішення у цій справі.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» у тридцяти денний строк після отримання даної ухвали суду подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 420/17503/25.
Попереджено Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор», що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12 грудня 2025 року від Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25 (вхід. № 131422/25).
В звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного суду у справі № 420/17503/25 від 09.07.2025 року ОСОБА_1 проведені нарахування, загальний розмір яких складає 41478,48 грн. з урахуванням ПДФО.
Міністерство юстиції України є головним розпорядником бюджетних коштів із позначкою 1, що означає, що воно має найвищий рівень бюджетної мережі. Цей статус надає йому право визначати мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, а також розподіляти бюджетні асигнування та контролювати їх виконання.
Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», як розпорядник коштів нижчого рівня, не наділена повноваженнями самостійно змінювати бюджетні призначення, що потребує погодження головного розпорядника та не має права здійснювати видатки, які не передбачені кошторисом, або при відсутності відкритих асигнувань.
Тому виплата ОСОБА_1 не здійснена у зв'язку з відсутністю передбачених бюджетних асигнувань та неможливістю проведення платежу через Державну казначейську службу відповідно до статей 23, 48 «Бюджетного кодексу України».
У зв'язку з чим, державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» протягом 2025 року неодноразово направлялись листи про нагальну потребу у додатковому фінансуванні для здійснення розрахунків за вказаним рішенням суду, а саме 06.10.2025 до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. № 6/9-6960/Чв, 12.11.2025 до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. № 6/9-7827/Фм.
Станом на дату звіту, зміни до кошторису видатків Установи на 2025 рік, асигнування для розрахунків по перерахункам головним розпорядником державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» не затверджувались, що унеможливлює проведення виплати.
15 грудня 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення на звіт (вхід. № ЕС/131820/25).
У запереченнях позивач зазначив, що після встановлення судом судового контролю по справі Відповідач надав до суду заяву про прийняття звіту про виконання судового контролю, при цьому до заяви не надано жодного розрахунку сум, які повинен був зробити Відповідач з метою виконання рішення суду, вказавши лише нараховану суму щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
При цьому, жодним чином не обґрунтував, чому ним не проведено повних нарахувань на виконання інших вимог задоволених рішенням суду, а саме:
- не нараховано жодної копійки на виконання зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум. При цьому вбачається, що Відповідач навмисно невірно провів розрахунок індексації різниці вказавши, що має місце збільшення доходу на суму більшу ніж зростання рівня інфляції, що не відповідає дійсності.
Так Відповідач, на запит представника Позивача, навмисно невірно зазначив, що начебто в березні 2018 мало місце нарахування грошового забезпечення в сумі 6786 грн., в порівнянні з лютим 2018 року в сумі 1819,5 грн., що начебто вказує на збільшення доходу на суму більшу ніж 4463,15. При тому, що з карток особового рахунку Позивача вбачається, що грошове забезпечення Позивача з урахування всіх основних видів грошового забезпечення (в тому числі і премії) в лютому 2018 складала 8417,44 грн., а за березень 2018 дорівнювала 9857,47 грн., що вказує на збільшення лише на 1440,03 грн (9857,47- 8417,44), та на необхідність нарахування індексації різниці за весь оспорюваний період в розмірі 3023,12 грн. (4463,15 - 1440,03) щомісячно, чого не було зроблено Відповідачем.
Також на виконання зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, Відповідачем належних та повних донарахувань не проведено.
Не було зроблено жодного нарахування щодо перерахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та не надано жодного обґрунтування такої бездіяльності.
Таким чином, Відповідач здійснив невірні, явно занижені, розрахунки виплат які підлягають нарахуванню Позивачу на виконання рішення суду, та замовив кошти для виплат в заниженому розмірі, що вказує на умисні дії направлені на невиконання рішення суду в повному обсязі та порушення прав Позивача.
Також Відповідачем не надано жодного доказу (довідку про рух коштів, тощо) на підтвердження відсутності коштів у Відповідача, що також, на думку Позивача, вказує на намагання скрити факт наявності коштів, надаючи лише листи про начебто замовлення коштів, при цьому не надавши доказу направлення цих листів адресату. Такі дії Відповідача свідчать про навмисні протиправні дії направлені на неповне виконання судового рішення у цій справі.
Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених судом в адміністративних справах, встановлено у ст.382 КАС України.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25 відповідає вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 382-2 КАС України та поданий у встановлений судом строк.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25, зокрема:
- зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
В звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного суду у справі № 420/17503/25 від 09.07.2025 року ОСОБА_1 проведені нарахування, загальний розмір яких складає 41478,48 грн. з урахуванням ПДФО.
Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», як розпорядник коштів нижчого рівня, не наділена повноваженнями самостійно змінювати бюджетні призначення, що потребує погодження головного розпорядника та не має права здійснювати видатки, які не передбачені кошторисом, або при відсутності відкритих асигнувань.
Тому виплата ОСОБА_1 не здійснена у зв'язку з відсутністю передбачених бюджетних асигнувань та неможливістю проведення платежу через Державну казначейську службу відповідно до статей 23, 48 «Бюджетного кодексу України».
У зв'язку з чим, державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» протягом 2025 року неодноразово направлялись листи про нагальну потребу у додатковому фінансуванні для здійснення розрахунків за вказаним рішенням суду, а саме 06.10.2025 до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. № 6/9-6960/Чв, 12.11.2025 до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. № 6/9-7827/Фм.
Станом на дату звіту, зміни до кошторису видатків Установи на 2025 рік, асигнування для розрахунків по перерахункам головним розпорядником державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» не затверджувались, що унеможливлює проведення виплати.
При цьому суд зазначає, у звіті відповідачем не зазначено та не надано жодного розрахунку сум, які повинен був зробити відповідач з метою виконання рішення суду, вказавши лише нараховану суму щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
При цьому, в звіті відповідачем жодним чином не обґрунтовано чи зроблені відповідачем нарахування на виконання зобов'язань щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум, а також на виконання зобов'язання щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, відповідно до зазначеного рішення суду.
З викладених обставин вбачається, що відповідачем не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25 у повному обсязі.
Таким чином, матеріали справи підтверджують вчинення керівником державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», спрямованих на виконання судового рішення та встановлення бюджетних асигнувань, яке стосується здійснення виплат, проте судове рішення залишається невиконаним в частині виплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, а також в частині виконання зобов'язань щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум, а також зобов'язання щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
Згідно ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
З огляду на викладене в цілому, суд вважає за можливе прийняти звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25 та з огляду на неповне його виконання встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 78, 243, 248, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25 (вхід. № 131422/25 від 12.12.2025 року).
Встановити Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» новий шістдесяти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду від 09 липня 2025 року по справі №420/17503/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов