Справа № 420/39203/25
15 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився особою, що перебувала на державній службі,
Департамент патрульної поліції звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився особою, що перебувала на державній службі у розмірі 3691,81 грн.
Ухвалою від 01.12.2025 року позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:
- шляхом надання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з вказівкою поважних причин його пропуску;
- надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
10.12.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із заявою про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яка обґрунтована наступним.
У зв'язку із підготовкою матеріалів судово-претензійної роботи, листування з іншими органами влади тощо та фізичною неможливістю здійснити збирання доказів та підготовки тексту позовної заяви представник позивача не мав можливості дотриматись процесуальних строків, визначених в законодавстві. Також, у зв'язку з переведенням особового складу Національної поліції на посилений режим несення служби, всі посадові особи відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та його структурних підрозділів залучені до виконання завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Проте, реченням другим абзацу другого частини другої статті 122 КАС України передбачено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним тримісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до п.17 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, служба в Національній поліції є публічною службою.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на переконання позивача, зобов'язання щодо відшкодування видних йому під час служби предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наказом Департаменту патрульної поліції від 25.09.2025 року № 1610 о/с (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію». У наказі вказано, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 3691,81 грн.
Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання щодо відшкодування вартості виданих під час служби предметів однострою, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування такої вартості відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач звернувся до суду з даним позовом засобами поштового зв'язку 20.11.2025 року, тобто з пропуском місячного строку з дня звільнення відповідача (25.09.2025 року).
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З огляду на вказане, суд зазначає, що враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень, останнім належним чином не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану з 24.02.2022 року вплинуло на неспроможність представника Департаменту патрульної поліції своєчасно звернутись до суду в межах строку на звернення до суду, передбаченого КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі “МШ “Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та наявність правових підстав для повернення заявнику позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився особою, що перебувала на державній службі.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
Оскільки позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн., вказана сума підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.248, 256, 293 КАС України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску Департаментом патрульної поліції строку звернення до суду з даним позовом, викладені у заяві від 10.12.2025 року.
Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився особою, що перебувала на державній службі - повернути заявнику.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 37607526) повернути Департаменту патрульної поліції (адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) згідно платіжної інструкції № 72874 від 08.12.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів