Справа № 420/32561/25
15 грудня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивачка просить суд:
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 11.02.2025 року по день ухвалення судового рішення у цій справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено 10.02.2025 року, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області мало поновити позивачку на роботі, однак до цього часу рішення суду не виконано. Вказаний факт, на думку позивача, є підставою для нарахування середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, представник відповідача зазначає, що рішення суду не виконано, через наявні обставини, що істотно ускладнюють його виконання: відділ фіто санітарних заходів на кордоні Управління фіто санітарної безпеки та посада позивачка у вказаному відділі станом на теперішній час відсутні.
07.11.2025 року від позивачки надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівниками.
Від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Наказом Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 11.12.2024 № 473-к «Про звільнення Приходько Наталі», ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідно до пункту третього частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, 12.12.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/39649/24 від 10.02.2025 року, яке набрало законної сили 05.05.2025 року, суд вирішив:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 09.12.2024 № 471-к “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у 2024 році», в частині затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, (додаток 2), заступника начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ПРИХОДЬКО Наталі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 11.12.2024 № 473-к “Про звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відповідно до пункту третього частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу».
Поновити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 12.12.2024 року.
Стягнути з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2024 року по 10.02.2025 року включно, в сумі 48 166, 45 грн (сорок вісім тисяч сто шістдесят шість грн., 45 коп.
Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та стягнення на її користь середнього заробітку за один місяць в сумі 21 282,93 грн (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дві грн, 93 коп) звернути до негайного виконання.».
Постановою П'ятого ААС від 05.05.2025 року ухвалено:
«Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року - змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновки стосовно того, що подані ОСОБА_1 письмові зауваження є скаргою, яка потребувала розгляду та письмової відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін.».
Разом з тим, станом на теперішній час, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/39649/24 від 10.02.2025 року в частині поновлення позивачки на роботі, яке суд допустив до негайного виконання, залишається невиконаним.
Позивачка вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час необґрунтованої затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/39649/24 від 10.02.2025 року про поновлення на роботі з 11.02.2025 року по день ухвалення судового рішення у цій справі, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України визначено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (абзац 1 статті 1 Кодексу законів про працю України, далі - КЗпП України).
Статтею 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до частини сьомої статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно зі статтею 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, стаття 236 КЗпП України передбачає обов'язок роботодавця, у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, виплатити працівнику середній заробіток за час затримки.
Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України, суду належить встановити, чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення з'ясуванню підлягає період цієї затримки, який обраховується від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі; та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Вказані висновки суд відповідають висновкам, що наведені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 року у справі № 420/21852/23.
При цьому, наведений обов'язок виплатити поновленій на посаді особі середній заробіток не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах підтверджено обставину затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі і позивачка має право, відповідно до статті 236 КЗпП України, на виплату середнього заробітку за час затримки його виконання, однак, оскільки рішення суду про поновлення на роботі і станом на час розгляду справи залишається невиконаним, суд не може встановити спірний період, за який відповідач має нести відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду.
Таким чином, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як передчасних.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-ма Пересипська, буд. 6, м. Одеса, Одеська обл.,65042, код ЄДРПОУ: 40342996) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 15.12.2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.