Справа № 420/38398/25
16 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) виключити з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
- судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідачів на користь позивача;
- зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Також судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/20551/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року по справі № 420/20551/25 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 про внесення даних до реєстру військовозобов'язаних осіб, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили 16.09.2025 року.
Таким чином зміст вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» є тотожнимт в обох справах (№ 420/38398/25, №420/20551/25). Тотожними є і підстави звернення із даними вимогами - заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» досі не розглянуто відповідачем та дані щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досі не внесені в реєстр “Оберіг», про що свідчить військово-обліковий документ позивача у застосунку Резерв+.
При цьому позивач у позові особисто зазначає, що «…заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» досі не розглянуто відповідачем. Разом з тим, дані щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досі не внесені в реєстр “Оберіг», про що свідчить військово-обліковий документ позивача у застосунку Резерв+ (копію надаємо в додатках). Як підсумок, ІНФОРМАЦІЯ_5 не лише протиправно не розглядається заява позивача від 14.05.2025 р., а й повністю ігнорується рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 420/20551/25. Таким чином, ОСОБА_1 вважає протиправною тривала бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо розгляду його заяви про виключення з військового обліку військовозобов'язаних, включно з невиконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 420/20551/25, у зв'язку з чим звертається із даним позовом до суду».
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьоюстатті14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу(ч. 8ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статтей382,383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС(ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19, від 18.05.2022 року у справі № 480/2378/21.
Аналіз предмету позову у даній справі, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року по справі №420/20551/25.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги у даній справі є ідентичними з вимогами у справі № 420/20551/25, які розглянуті судом та ухвалено рішення у справі, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Перегляд справи за цих умов та за наявності зазначених судових рішень, якими цей спір вже вирішено по суті, порушить імперативні положення статей129,129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відтак, спір у справі в даній частині вимог виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що провадження у справі в частині у даній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії підлягає закриттю відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Згідно ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись положеннями ст.ст.5, 47, 142, 189, 229, 238, 239, 248, 256, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження по справі №420/38398/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі в цій частині повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копії ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов
.