справа № 380/2393/25
з питань відводу
16 грудня 2025 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., розглянув в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Карп'як О.О. у справі за позовом Приватного підприємства "ТТТ ЗАХІД" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України, Міністерство розвитку громад та територій України, Західний міжрегіональний відділ державної регуляторної служби про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
встановив:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "ТТТ ЗАХІД" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України, Міністерство розвитку громад та територій України, Західний міжрегіональний відділ державної регуляторної служби про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Карп'як О.О. від 10.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 06 лютого 2025 року залишено без розгляду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 24.02.2025 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.03.2025 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 10.07.2025 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору задоволено частково, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України, Міністерство розвитку громад та територій України, Західний міжрегіональний відділ державної регуляторної служби, встановлено третім особам строк для надання пояснень п'ять днів з дня отримання повідомлення про залучення їх до участі у справі.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року продовжено розгляд справи.
10.12.2025 представником позивача подано заяву про відвід судді. В обґрунтування зазначає, що суддя Карп'як О.О. у розгляді справи №380/2393/25 підлягає відводу на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 36 КАС України, з наступних підстав:
- незгодою з бездіяльністю суду по з'ясуванню причин перед прийняттям до розгляду заяви ухвалення судового рішення (ухвали від 12.11.2025 про залишення без руху позовної заяви), яке не містить жодного обґрунтування того чому суд вирішив, що причина для подання заяви щодо несплати судового збору за позовні вимоги, як формальної заяви про залишення позову без розгляду, здійсненого відповідачем під час судового засідання з розгляду справи по суті й після закінчення підготовчого засідання є поважною (в чому полягає така причина не подання заяви відповідачем вісім місяців та десять днів та її поважність на думку суду, та яка причина, на кінець, дозволила суду прийняти заяву відповідача до розгляду по суті); вважає, що подана представником відповідача заява ні по суті, ні по формі не була і не могла бути заявою відповідача про залишення позову без розгляду, так як в ній (заяві) заявлялось про можливий і ще не встановлений недолік позову щодо несплати судового збору; заява відповідачів подана ними 16 жовтня 2025 без жодних обґрунтувань та доказів поважності причин того чому вона не була заявлена в підготовчому провадженні, з метою їх (причин) з'ясування судом перед тим як перейти до розгляду по суті такої несвоєчасно поданої заяви з порушенням розумного строку чи залишити таку заяву без розгляду згідно з статтями 167, 204 КАС України; суд проігнорував вимоги частини 2 статті 167, частини 2 статті 204 КАС України та прийняв до розгляду заяву, подану з пропуском процесуального строку на 8 місяців та 10 днів, без наведення відповідачем для з'ясування судом жодних поважних причин такого пропуску - про причини пропуску та їх поважність не йдеться в ухвалі від 12 листопада 2025; такі дії суду, на думку позивача, свідчать про надання невиправданих процесуальних переваг одній стороні (відповідачу) на шкоду іншій (позивачу), що є ознакою упередженості та необ'єктивності; внаслідок чого: істотно порушено рівність сторін на користь відповідачів, стадійність та логіку адміністративного процесу, право позивача на доступ до правосуддя, чим створено штучну перепону з метою затягування розгляду справи по суті - справу призначено на 16 грудня 2025 о 10-30, тобто на два місяці пізніше;
- при винесенні ухвали суду від 12.11.2025 про залишення позову без руху, причинено надмірний і не обумовлений законом майновий тиск у вигляді нелогічно розрахованої суми судового збору, підтриманої судом в повній мірі як цілком правомірної;
- фактично суд визнав власну упередженість та/або некомпетентність і неефективність, при прийнятті таких судових рішень, триваючою в часі з 06 лютого 2025 по 12 листопада 2025, тобто сприяючою відповідачам у затягуванні справи та зловживанню правом на заявлення про недолік позову своєчасно;
- суд був упередженим та/або некомпетентним і неефективним відносно позивача та відповідача одночасно, так як перший: або знав, що в позовній заяві від 06 лютого 2025 (уточненнях до неї) існує недолік щодо сплати судового збору, і одночасно не спонукав позивача до його своєчасного виправлення шляхом винесення відповідної ухвали про залишення позову без руху з визначенням розміру судового збору до сплати - упередженість; або не знав що в позовній заяві від 06 лютого 2025 (уточненнях до неї) існує недолік щодо сплати судового збору (хоча повинен був би і мав би знати про це (не міг не знати про це)), внаслідок чого не спонукав позивача до його виправлення шляхом винесення відповідної ухвали про залишення позову без руху з визначенням розміру судового збору до сплати своєчасно і під час підготовчого засідання - не компетентність і неефективність;
- судом не надано жодної уваги тому, що позивач заявив відповідно не більше ніж дві позовні вимоги, які, арифметично, рахувалися ним виходячи з формально логічної та юридичної природи позову і його вимоги (потім двох вимог), а не з граматично-семантичної природи, як це зробили відповідачі та суд розділивши логічно неподільні вимоги (вимогу) на окремі семантично-граматичні частини чи члени речень так, ніби вони мають окремі логічні предмети та не входять до цілого у вигляді однієї вимоги (потім двох вимог) - це все одно що ділити одного індивідуума який складається з 13 членів на 13 окремих індивідуумів без членів;
- описана вище причина істотного порушення вказаних нами норм процесуального права судом полягала в упереджених та необ'єктивних діях і бездіяльності суду, внаслідок яких прийнятті судові рішення (також упереджені та необ'єктивні) - це є підставою для самовідводу або відводу суду для унеможливлення здійснення аналогічних упереджених і необ'єктивних (некомпетентних і непрофесійних) дій в майбутньому при вирішенні справи по суті;
- дії та бездіяльність судді не можуть бути кваліфіковані як проста суддівська помилка в застосуванні норм права статей 167, 171, 204, 240 КАС України;
- «помилка судового збору» могла була бути допущена судом умисно (прямий умисел чи необережність) не тільки по причинам упередженості і необ'єктивності, не компетентності і неефективності, але і по причині можливої узгодженості (координації) дій суду і відповідачів з метою затягування розгляду справи та створення умов для подальшого її блокування, зокрема накладенням на позивача надмірного судового збору несвоєчасно, і на підставі заяви про недолік позову, на несвоєчасне подання якої існування поважних причин не було з'ясовано судом, що порушило розумне сподівання позивача на правову визначеність;
- позивача фактично поставили в наступне становище: або платити надмірний судовий збір; або відмовитися від своїх позовних вимог щоб не платити надмірний судовий збір чи просити лишити частину позовних вимог без розгляду; або не платити надмірний судовий збір і не відмовлятися від позовних вимог одночасно оскаржуючи ухвалу про залишення позову без розгляду через несплату судового збору;
- на стадіях апеляційного та касаційного оскарження, в разі якщо в позивача виникне необхідність в оскарженні майбутніх рішень в цій справі, ставка судового збору буде рахуватися від надмірної суми судового збору обрахованої судом першої інстанції в цій справі, що накладе на позивача не справедливий майновий тиск неспівмірний до кількості вимог та природи позову (природи спірних правовідносин), який може об'єктивно утримати позивача від захисту порушеного права;
- реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді ОСОБА_1 невідомий РСУ з листопада 2008 по сьогодні. Обставини які вказують на пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи, реальність чи потенційність конфлікту інтересів між суддею та усіма відповідачами в цій справі, - що є підставою для відводу (самовідводу) передбаченою пунктом 2 частини 1 статті 36 КАС України, а також розгляду конфлікту інтересів РСУ;
- про прихований конфлікт інтересів судді з органами місцевого самоврядування в місті Львів свідчать: майнові декларації судді - в яких власність (житловий будинок загальною площею 285.7 кв.м.) декларується часом набуття до вступу на посаду судді (24 лютого 2006) незважаючи на його реконструкцію з розширенням, яка відбувалася в тому числі і під час перебування на посаді судді (2006-2009) за сприяння органів місцевого самоврядування, а також того факту що власність на вказаний будинок виникла у судді 24 лютого 2006 у загальній площі 153.7 кв. м. (до моменту реконструкції з розширенням до 285.7 кв. м. яка відбулася після цього впродовж 2006-2009), тобто не в тій загальній площі яка декларується суддею як 285.7 кв. м. з 24 лютого 2006; рішення органів місцевого самоврядування прийняті в її приватних інтересах як судді 21 серпня 2009 (рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 632 від 21 серпня 2009), так і громадянина 16 березня 2006, а також як під час перебування на посаді судді (з 13 листопада 2008 і далі), так і до цього (до 13 листопада 2008 і перед цим);
- конфлікт службових інтересів судді в цій справі в такому випадку полягає в тому, що відповідачі в цій справі (виконавчий комітет, міська рада та департамент будівництва) сприяли приватному інтересу першої до та під час перебування її на посаді судді в 2006, 2009 та 2010, та сприяють йому досі, а саме: в 2005-2006 у приватизації житлового будинку пам'ятки архітектури місцевого значення без погодження і висновків державних органів охорони культурної спадщини та укладення охоронного договору з першими (договір ОСОБА_1 був укладений з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону), приватизації землі цього будинку без отримання погоджень і висновків від державних органів охорони архітектурної спадщини;
- суддя, діючи в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, мала певну упередженість судити на догоду відповідачам від яких і досі залежить її приватний інтерес оцінений приблизно в ? 12 735 300, приймаючи судові рішення у даній справі;
- сама суддя, як обдарована відповідачами людина і громадянин (отримані безкоштовно будинок і земля), є більш ніж вдячною органам місцевого самоврядування Львова за послідовне і оперативне сприяння останніми в реалізації її приватного інтересу з набуття нерухомості (будинку та землі) та подальшої її (нерухомості) забудови (прилеглої території)/перебудови (реконструкції) з розширенням будинку пам'ятки архітектури місцевого значення через збільшення загальної площі, поверховості (п'ять рівнів поверховості або п'ять поверхів включно з підземним поверхом) та зовнішнього вигляду фасаду (вартості як нерухомого активу зі збільшеною загальною площею) і даху, а також і за покривання зловживань з приватизацією пам'ятки архітектури місцевого значення без погоджень державних органів охорони культурної спадщини, без укладення та виконання охоронного договору, з наступним виділенням землі під неї без відповідних обґрунтувань з обмеження забудови і погоджень державних органів охорони культурної спадщини, забудовою і реконструкцією з розширеннями на ній та прийняттям перебудованої пам'ятки архітектури місцевого значення в експлуатацію після розширення її загальної площі з 153.7 кв. м. до 285.7 кв. м;
- переконані (в т. ч. з підстав вказаних в розділі І цього відводу), що суддя віддає перевагу приватному інтересу над службовим, доказом чого слугують її дії/ бездіяльність та ухвалені рішення ними спричинені в цій справі, а також, додатково, і сам факт умисного і неодноразового недостовірного зазначення в декларації судді об'єкту нерухомості (пам'ятки архітектури місцевого значення) як такого який набутий нею не під час перебування на посаді судді 26 лютого 2010 - в площі 285.7 кв. м., а до перебування на посаді судді 26 лютого 2006 - в площі 285.7 кв. м.;
- отже, реальний чи потенційний конфлікт інтересів полягає у триваючій прямій залежності приватної вигоди судді (отриманої внаслідок сумнівної легалізації набуття та реконструкції пам'ятки архітектури місцевого значення, оформлення права власності на неї, а також земельної ділянки для будівництва і обслуговування такої пам'ятки архітектури без погоджень і дозволів органів охорони культурної спадщини, без наукових обґрунтувань проектної документації по відведенню землі і реконструкції з розширенням загальної площі пам'ятки архітектури місцевого значення - результат інвестиції коштів джерело походження яких невідомо) від дій/ бездіяльності відповідачів в цій справі;
- під час перебування її на посаді судді, участі в справах в сфері будівництва де беруть задіяні органи місцевого самоврядування (відповідачі) - створює розумний сумнів у її здатності об'єктивно і неупереджено оцінювати позови проти цих відповідачів з вдячності чи зі страху перед ними, постійно підтримуваними можливим застосуванням бюрократичного та/або політичного впливу щодо майна судді (будинок), набутого нею внаслідок порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини (охорони пам'яток архітектури місцевого значення) та/або за цілковитого сприяння органів місцевого самоврядування в місті Львів.
Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року визнано необґрунтованою заяву позивача ПП «ТТТ Захід» про відвід судді Карп'як О.О. в адміністративній справі №380/2393/25 та передано заяву для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025, для вирішення питання про відвід судді Карп'як О.О., визначено суддю Коморного О.І.
Дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Згідно ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У відповідності до ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.3 ст.40 КАС України). Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.4 ст.40 КАС України). Відповідно, у порядку ч.8 ст.40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. При цьому, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч.11 ст.40 КАС України).
З системного аналізу підстав, які наведені у ст.36-37 КАС України встановлено, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості.
При розгляді заяви представника позивача про відвід судді Карп'як О.О., не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу судді.
Мотиви, які представник позивача вказує в якості підстав для відводу судді, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Посилання представника позивача на те, що суддею винесено ухвалу про залишення без руху, на переконання суду, не може свідчити про упередженість судді, а лише вказує про незгоду позивача/представника позивача з процесуальними рішеннями судді та його думкою щодо юридичних питань.
Щодо покликань заявника на пункт 4 частини 1 статті 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді) як на підставу для відводу судді у цій справі суд зазначає таке.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
При цьому припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами не може бути підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу. Сподівання і припущення позивача на той чи інший результат розгляду цієї справи, не може свідчити про наявність підстав уважати, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду цієї справи.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2024 у справі №215/2945/23, від 23.07.2024 у справі №990/217/24 неодноразово зазначав, що суб'єктивна незгода сторони з діями судді не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у його неупередженості.
Інших вагомих та переконливих підстав щодо заявленого відводу не наведено.
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року “Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Карп'як О.О. в адміністративній справі №380/2393/25 за позовом Приватного підприємства "ТТТ ЗАХІД" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України, Міністерство розвитку громад та територій України, Західний міжрегіональний відділ державної регуляторної служби про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив :
У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Карп'як О.О. в адміністративній справі №380/2393/25 за позовом Приватного підприємства "ТТТ ЗАХІД" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України, Міністерство розвитку громад та територій України, Західний міжрегіональний відділ державної регуляторної служби про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коморний О.І.