справа № 380/7464/23
15 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 07 грудня 2025 року про встановлення судового контролю (в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України) у справі № 380/7464/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , чинного станом на 01 січня 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії, визначеної наказом Головного управління ДСНС України у Львівській області на 2023 рік, для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії в розмірі, визначеному наказом Головного управління ДСНС України у Львівській області на 2023 рік, для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- судові витрати покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (вул. Підвальна, 6, м. Львів, 79008) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
09 грудня 2025 року від позивача до суду надійшла заява від 07 грудня 2025 року про встановлення судового контролю (в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України), яка мотивована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 380/7464/23 відповідач виготовив довідку від 10 серпня 2023 року № 126-ДВ/5807 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, яку позивач уважає неналежною у частині зазначення у ній відсоткового розміру премії, а саме в довідці зазначено 22% посадового окладу, а позивач стверджує, що повинно бути вказано 295% посадового окладу. На переконання позивача, така поведінка відповідача свідчить про невиконання ним рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 380/7464/23 та наявність підстав для встановлення судового контролю за його виконанням відповідно до статті 382 КАС України.
З огляду на вказане позивач на підставі статті 382 КАС України просить суд зобов'язати Головне управління ДСНС України у Львівській області у визначені судом терміни надати звіт про виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 380/7464/23 із підтвердженням про надсилання такого заявнику.
Вирішуючи заяву позивача від 07 грудня 2025 року про встановлення судового контролю (в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, є у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини першої статті 382 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, норми статті 287 КАС регулюють особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; норми статей 382-382-3 визначають порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; норми статті 383 КАС України унормовують особливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Тобто наведеними нормами законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, однією із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання.
Суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 380/7464/23 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області виконало, виготовивши довідку від 10 серпня 2023 року № 126-ДВ/5807 про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням у ній основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії станом на 01 січня 2023 року.
Утім позивач не погоджується із відсотковим розміром премії, який зазначений у цій довідці, вважаючи, що такий повинен становити не 22%, а 295% посадового окладу.
Суд зазначає, що питання відсоткових розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії у справі № 380/7464/23 судом не вирішувалося.
Предметом спору у справі № 380/7464/23 була правомірність відмови відповідача у видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року пенсії позивача.
Після видання відповідачем на виконання рішення суду у справі № 380/7464/23 нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відсоткового розміру премії, з яким позивач не погоджується, між сторонами виникли нові спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані та вирішення яких не охоплюється виконанням рішення у справі № 380/7464/23.
Водночас такі нові спірні правовідносини можуть бути ініційовані позивачем у спосіб звернення з відповідним позовом до суду у загальному порядку, передбаченому КАС України, а не у спосіб встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 380/7464/23 відповідно до статті 382 КАС України.
Отже, підстави для встановлення судового контролю у цій справі відсутні.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2025 року у справі 560/11142/24.
У зв'язку з наведеним у задоволенні заяви позивача від 07 грудня 2025 року про встановлення судового контролю (в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України) належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні заяви позивача від 07 грудня 2025 року про встановлення судового контролю (в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України) - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 15 грудня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.