про залишення позовної заяви без руху
м. Львів
16 грудня 2025 рокусправа № 380/24295/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю. С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 174 146 грн 88 коп. (сто сімдесят чотири тисячі сто сорок шість) гривень 88 копійок під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби.
Адміністративна справа була передана на розгляд судді Кондратюк Ю.С. відповідно до п.5 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді.
Статтею 5 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Вказане положення узгоджується з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до ч. 19 ст. 31 КАС України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
27.03.2025 рішенням Зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду №2 від 27.03.2025 на підставі п.1.4.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №39 від 11.11.2024, затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді (далі - Засади).
Пунктом 1 Засад передбачено, що порядок функціонування автоматизованої системи визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України за №39 від 11.11.2024 з урахуванням Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді.
Відповідно до пункту 5 Засад, у разі повторного надходження до Львівського окружного адміністративного суду позовних заяв між тими самими сторонами з аналогічними за змістом позовними вимогами, за наявності ухвал суду про залишення позовної заяви без руху, повернення та залишення без розгляду, такі передаються раніше визначеному головуючому судді у судовій справі. Аналогічними за змістом позовними вимогами уважаються однакові вимоги та/або вимоги, об'єднані спільною підставою виникнення (наприклад, наказ про проведення перевірки, акт перевірки, рішення суб'єкта владних повноважень тощо).
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування пропущеного строку позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що з першого дня широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України (тобто з 24.02.2022) командування та особовий склад військової частини НОМЕР_1 з метою проведення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України залишило пункт постійної дислокації в м. Костянтинівка Донецької області (по якому неодноразово було нанесено ворожі артилерійсько ракетні удари) та по теперішній час перебуває в районах ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей, де бере безпосередню участь у бойових діях, захищаючи державний суверенітет та цілісність України.
Звертає увагу, що про наявність факту переплати відповідачу грошового забезпечення командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо за результатами службового розслідування, яке завершене 09.09.2025 та його результати викладені в наказі командира військової частини №968 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за липень, серпень та вересень 2022 року молодшому сержанту ОСОБА_1 ».
Крім цього, відповідно до судової практики невід'ємною складовою підстави звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів є наявність витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. ТУ ДБР, розташоване у м. Краматорську тільки 13.05.2025 року сформували відповідний витяг (а внесли інформацію лише 12.05.2025 року) щодо військовослужбовця ОСОБА_1 .
Додатково звертає увагу, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 , тобто не має банківських рахунків, не володіє та не розподіляє кошти. Фінансування грошового забезпечення військовослужбовців, оплати за виконання рішень судів та зокрема оплата судового збору проводиться виключно військовою частиною НОМЕР_4 на підставі рапортів/заявок військової частини НОМЕР_1 .
Як свідчить зміст позовної заяви, суми якій підлягають стягненню військовою частиною було нараховано та виплачено відповідачу за липень, серпень, вересень 2022 року.
При цьому позовна заява надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 11.12.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд критично ставиться до покликань відповідача, що про наявність факту переплати відповідачу грошового забезпечення командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо за результатами службового розслідування, яке завершене 09.09.2025 та його результати викладені в наказі командира військової частини №968 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за липень, серпень та вересень 2022 року молодшому сержанту ОСОБА_1 ».
Суд звертає увагу, що спірні суми виплачені у липні, серпні, вересні 2022 року. Також як зазначає сам позивач стосовно відповідача ще у 2023 році проведено службове розслідування за фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу.
Суд бере до уваги покликання позивача про те, що ТУ ДБР, розташоване у м. Краматорську тільки 13.05.2025 сформували відповідний витяг (а внесли інформацію лише 12.05.2025 року) щодо військовослужбовця ОСОБА_1 , проте це не зімнює момент коли позивач міг дізнатися про порушене право.
При цьому позовна заява надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 11.12.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як видно зі змісту поданої заяви, однією із причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану.
Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об'єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Позивачем, не надано доказів того, що запровадження воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв'язку, а саме покликання на запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуальних строків.
Зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання належних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Отже, заява представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 ст. 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
До позовної заяви позивач долучив копію квитанції № 4159-3046-0825-5124 від 03.10.2025 на суму 2422,40 грн.
Проте відповідно до довідки Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2025, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №380/24295/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 діловодством спеціалізованого суду надано інформацію про те, що Номер платіжного документа № 4159-3046-0825-5124 вже внесений до бази даних по справах №380/19774/25 та №380/22216/25, суддя Кондратюк Юлія Степанівна.
Отже, за подання цього позову до суду позивач не сплатив судовий збір та не долучив до позовної заяви документи, що підтверджують право на звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Вказаний позов подано суб'єктом владних повноважень та ціна позову становить 174146,88 грн. Тому судовий збір за подання цього позову становить 3028,00 грн (174146,88 х 1,5 % = 2612,20 грн, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028,00 х 0,8 = 2422,40).
Отже, за подання цього позову потрібно сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суд звертає увагу, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим ст. ст. 160, 161 КАС України, тому позовну заяву потрібно залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.
2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів- залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів; оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2422,40 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
5. Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна