про залишення позову без розгляду
16 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5640/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056)
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (надалі - ДСР) про визнання протиправним та скасування наказу.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області ДСР. Наказом ДСР №388о/с від 22.05.2025 року на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відтоді це дисциплінарне стягнення не виконане (не реалізоване) у зв'язку з тим, що позивач перебуває на лікарняному. Позивач не погоджується з цим наказом та зазначає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, не доведена, а підстави для застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції відсутні. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08.07.2025 року (справа №404/4065/25) провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. З цих підстав представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ДСР №388о/с від 22.05.2025 року в частині звільнення його зі служби в поліції.
Ухвалою судді від 20.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами проведеного службового розслідування щодо обставин події, яка мала місце 21.04.2025 року, встановлено, що поліцейський Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області ДСР ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у відмові (ухиленні) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ним як водієм транспортного засобу, щодо якого були підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Такі дії та поведінка є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Це стало підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, про що видано наказ №388о/с від 22.05.2025 року. Застосування такого крайнього заходу дисциплінарного впливу відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача, враховує його попередню поведінку та ставлення до служби. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку. Доводячи правомірність спірного наказу, просив суд у задоволення позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Розглядаючи справу, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з листопада 2015 року проходив службу в поліції, з листопада 2024 року - на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Позивач 21.04.2025 року о 00:38 год. керував автомобілем марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Кіровоградській області по вул. Євгена Тельнова, 11/3 у м. Кропивницькому для перевірки документів під час дії комендантської години, запровадженої на території Кіровоградської області.
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння і відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, був направлений поліцейськими до закладу охорони здоров'я на медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Лікар КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР" склав висновок від 21.04.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Наказом ДСР №98-П від 21.04.2025 року "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом можливого порушенням ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом в комендантську годину з ймовірними ознаками сп'яніння.
Службове розслідування проведено дисциплінарною комісією у формі письмового провадження. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія склала висновок, який 19.05.2025 року був затверджений начальником ДСР.
На підставі цього висновку начальник ДСР видав наказ №388о/с від 22.05.2025 року "Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Кіровоградській області", пунктом 1 якого наказав за порушення вимог підпункту 1 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2.5 розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, наказу Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", розпорядження Кіровоградської обласної військової адміністрації від 31.10.2023 року №1228-р "Про запровадження на території області комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування", Присяги поліцейського та посадової інструкції, що виразилося в особистій недисциплінованості, невиконанні норм законодавства України, що негативно вилинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, а також неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області ДСР, звільнити зі служби в поліції.
Позивач не погоджуючись із цим наказом, 15.08.2025 року звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 3 статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який містить такі норми:
Стаття 21. Строки застосування дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
2. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
3. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Стаття 22. Виконання дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
2. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
3. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
4. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Стаття 29. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану
1. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
3. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
Стаття 30. Особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності
1. У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
2. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
3. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання
Стаття 31. Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану
1. Поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
2. Подання поліцейським рапорту про перегляд або скасування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється протягом п'яти днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення.
3. Розгляд рапорту поліцейського здійснюється протягом семи календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування, та прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідь за результатами розгляду рапорту поліцейського надсилається на адресу, в тому числі електронної пошти, вказану поліцейським у рапорті. За наявності в рапорті номера засобу комунікаційного зв'язку поліцейського відповідь може бути надіслана на вказаний номер.
4. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 05.02.2020 року у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Цей спір стосується проходження позивачем публічної служби в органах поліції.
Позивач оскаржує наказ начальника ДСР №388о/с від 22.05.2025 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Цей дисциплінарний наказ виданий за наслідками службового розслідування, розпочатого 21.04.2025 року за фактом порушення позивачем службової дисципліни. Позивач 22.04.2025 року був ознайомлений із наказами про призначення службового розслідування та про відсторонення його від виконання службових обов'язків, а 24.04.2025 року надав пояснення щодо обставин, які були предметом службового розслідування. З 21.04.2025 року позивач перебував на лікарняному.
У зв'язку з відсутністю позивача на службі наказ №388о/с від 22.05.2025 року був направлений позивачу 27.05.2025 року поштовим зв'язком на адресу його місця проживання, а 10.06.2025 року був направлений з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку на його телефонний номер.
Таким чином, за правилами частини 2 статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позивач вважається таким, що ознайомлений зі спірним наказом 12.06.2025 року.
З цим позовом позивач звернувся до суду 15.08.2025 року, пропустивши 15-денний строк, установлений частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та місячний строк, установлений частиною 5 статті 121 КАС України.
Адвокат Одуд А.А. у позовній заяві заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Посилався на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний із фактом завершення службового розслідування та зі спірним наказом, позаяк перебував на лікуванні. Матеріали службового розслідування та копія спірного наказу надійшли на адресу адвоката лише 22.07.2025 року. Позивач з 18.07.2025 року по 10.08.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні, тож адвокат не мав можливості особисто зустрітися з клієнтом з метою передачі йому результатів службового розслідування для його ознайомлення.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем є день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині 2 статті 122 КАС України твердження "особа повинна була дізнатися" слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Незнання особи про порушення прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Адвокат у позовній заяві посилався на те, що позивач перебував на лікуванні і надав суду інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров'я НСЗУ про сформовані лікуючими лікарями медичні висновки про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 . Згідно з цими висновками позивач перебував на лікуванні у такі періоди у таких закладах охорони здоров'я: 21.04.2025 року - 25.04.2025 року (КНП "Центральна міська лікарня Кропивницької міської ради"), 22.04.2025 року - 22.04.2025 року (КНП "Центральна міська лікарня Кропивницької міської ради"), 22.04.2025 року - 26.04.2025 року (КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради"), 26.04.2025 року - 29.04.2025 року (КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради"), 30.04.2025 року - 30.04.2025 року (КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради"), 01.05.2025 року - 05.05.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 05.05.2025 року - 09.05.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 09.05.2025 року - 16.05.2025 року (КНП "Кам'янецька лікарня" Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 17.05.2025 року - 23.05.2025 року (КНП "Олекандрівська лікарня" Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 23.05.2025 року - 26.05.2025 року (КНП "Олекандрівська лікарня" Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 26.05.2025 року - 02.06.2025 року (КНП "Олекандрівська лікарня" Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 02.06.2025 року - 06.06.2025 року (КНП "Олекандрівська лікарня" Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 06.06.2025 року - 19.06.2025 року (КНП "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради"), 13.06.2025 року - 13.06.2025 року (КНП "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради"), 13.06.2025 року - 17.06.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 17.06.2025 року - 20.06.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 20.06.2025 року - 24.06.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 29.06.2025 року - 03.07.2025 року (КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Аджамської сільської ради"), 04.07.2025 року - 08.07.2025 року (КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Аджамської сільської ради"), 09.07.2025 року - 29.07.2025 року (КНП "Кам'янецька лікарня" Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 11.07.2025 року - 11.07.2025 року (КНП "Кам'янецька лікарня" Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), 14.07.2025 року - 16.07.2025 року (КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Аджамської сільської ради"), 17.07.2025 року - 21.07.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 17.07.2025 року - 17.07.2025 року (ФОП ОСОБА_3 ), 18.07.2025 року - 27.07.2025 року (ФОП ОСОБА_4 ), 28.07.2025 року - 03.08.2025 року (ФОП ОСОБА_4 ), 04.08.2025 року - 10.08.2025 року (ФОП ОСОБА_4 ).
Суд витребував у позивача докази того, що у ці періоди він безперервно перебував саме на стаціонарному лікуванні. Позивач такі докази суду не надав.
Суд зазначає, що перебування особи на амбулаторному режимі лікування, на відміну від стаціонарного лікування, яке здійснюється з поміщенням пацієнта в лікарню, саме по собі не свідчить про об'єктивну неможливість реалізації права на звернення до суду з позовом та не створює перешкод для своєчасного подання позовної заяви з метою захисту порушених прав.
Вказаний висновок відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 року (справа №815/1175/17), від 20.02.2020 року (справа №560/3070/19), від 26.03.2020 року (справа №805/2688/18-а), від 21.08.2021 року (справа №520/17941/2020) щодо критеріїв оцінки поважності пропуску строку звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на лікуванні.
У спірних правовідносинах перебування позивача на лікуванні не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки він не довів, що стан його здоров'я виключав можливість здійснення процесуальних дій упродовж усього строку.
Суд відмічає, що хворобливий стан здоров'я позивача не завадив йому приймати участь та вчиняти процесуальні дії у справі №404/4065/25 про адміністративне правопорушення, яка у червні - липні 2025 року розглядалася у Фортечному районному суді м. Кропивницького та у Кропивницькому апеляційному суді.
Тож ці обставини не свідчать про наявність у позивача перешкод для звернення до суду з позовом і не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для подання позову.
Суд установив, що ОСОБА_1 у червні 2025 року дізнався про прийняття дисциплінарного наказу №388о/с від 22.05.2025 року, коли отримав його засобами телекомунікаційного зв'язку. Отже, саме з цього моменту позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, визначитися щодо необхідності їх судового захисту та своєчасно звернутися до суду з позовною заявою. У межах установленого строку звернення до суду позивач повинен був вчинити всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою та поданням позовної заяви. З метою отримання правової допомоги він 26.06.2025 року уклав відповідний договір з адвокатом Одудом А.А. Останній 14.07.2025 року направив адвокатський запит до ДСР про надання йому копій матеріалів службового розслідування та наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Адвокат Одуд А.А. отримав ці документи 22.07.2025 року та 29.07.2025 року вперше подав до суду позов про скасування спірного наказу. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/5214/25 від 04.08.2025 року цю позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 11.08.2025 року позовну заяву повернуто, оскільки представник позивача 08.08.2025 року подав заяву про її відкликання. Повторно адвокат пред'явив цей позов 15.08.2025 року.
Суд зазначає, що чинне процесуальне законодавство не ставить можливість подання позову у залежність від попереднього отримання таких матеріалів, а позовна заява могла бути подана на підставі вже відомих позивачу обставин із подальшим уточненням позовних вимог або поданням додаткових доказів у ході розгляду справи.
Між датою укладення договору з адвокатом та датою подання позовної заяви минув значний проміжок часу, протягом якого позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду. Очікування відповіді на адвокатський запит є наслідком власного процесуального вибору позивача та не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання позову.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду зумовлений виключно пасивною поведінкою позивача та неналежним використанням наданих йому процесуальних прав, що відповідно до усталеної судової практики не визнається поважною причиною для поновлення такого строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, частинами 3, 4 якої установлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ