КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
16 грудня 2025 року Справа № 320/14846/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2024 № 1461930701, від 26.12.2024 № 1461950701 та від 26.12.2024 № 1461880701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 268 151 грн та штрафних санкцій у розмірі 567 037,75 грн.
Позиції сторін
В обґрунтування вимог позивач вказує, дії контрагента щодо неподання фінансової та податкової звітності, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не можуть слугувати доказом нереальності господарських операцій.
Зазначає, що посилання контролюючого органу на інформацію із інформаційно-аналітичних систем щодо операцій ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» та ТОВ «СІДІСІ» не може вважатися належним доказом нездійснення господарських операцій.
Вказує про надання відповідачу копії звітів із детальним описом робіт за договором про виконання робіт із підготовки будівельного майданчика від 23.01.2019 № 1131-1/01/19.
Посилається, що відсутність підпису ТОВ «СІДІСІ» в повідомленні про початок робіт не може свідчити про нереальність господарських операцій.
Також, зазначає, що у судових рішеннях, на які посилається контролюючий орган відсутні посилання на взаємовідносини позивача із ТОВ «СІДІСІ».
У зв'язку із зазначеним ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ТОВ «СІДІСІ» замовляло послуги у ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» для позивача ще до заключення договору про надання таких послуг між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» та ТОВ «СІДІСІ», що свідчить про маніпулювання звітністю.
Зазначає, що повідомлення про початок робіт від 19.02.2019, яким замовник ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» уповноважує підрядника розпочати наступні роботи останнім не підписане.
Вказує, що ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП», яке декларувало надання послуг, які надавалися позивачу для ТОВ «СІДІСІ» не відображало формування податкового зобов'язання по покупцю ТОВ «СІДІСІ».
Також посилається, що ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП» було залучено субпідрядника ТОВ «КОМПАНІЯ «САРЕКС», яким зазначено дату виписки податкової накладної 31.10.2018.
Водночас, зазначає, що ТОВ «КОМПАНІЯ «САРЕКС» в жовтні 2018 - лютому 2019 придбавалися алкогольні напої, пиво, цигарки.
Крім того, вказує, що надані звіти та документація мають узагальнений характер та не дають змоги обґрунтувати понесені витрати, що відображені в актах наданих послуг.
Також, зазначає, що доводи ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» є безпідставними, у зв'язку із чим в задоволенні позову просить суд відмовити.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі № 320/14846/25 відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати таку за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 13 травня 2025 року об 10:30 год.
15.04.2025 до відділу діловодства суду від представника ГУ ДПС у Київській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення приймались ГУ ДПС у м. Києві, а не ГУ ДПС у Київській області.
09.05.2025 до відділу діловодства суду надійшла заява від представника позивача у якій він зазначив, що підтримує клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача у справі, та просив підготовче засідання провести без його участі.
13.05.2025 до суду прибули представники позивача та відповідача, подали заяви з проханням розглянути клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача у справі в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 320/14846/25 клопотання ГУ ДПС у Київській області задоволено, замінено первісного відповідача ГУ ДПС у Київській області на належного відповідача ГУ ДПС у м. Києві та призначено наступне судове засідання на 04.06.2025 об 11:30 год.
03.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі № 320/14846/25 заяву представника позивача Кобець Р.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернуто без розгляду.
04.06.2025, в судовому засіданні за участі представника відповідача Лущий В.С., у зв'язку із неявкою представника позивача судом на місці ухвалено відкласти підготовче засідання на іншу дату та час.
Наступне судове засідання призначено на 02 липня 2025 року об 13:15 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
30.06.2025 судом отримано відповідь на відзив.
02.07.2025, в судовому засіданні за участі представника позивача Кобець Р.Ю., судом на місці ухвалено відкласти підготовче засідання за клопотанням представника відповідача.
Наступне судове засідання призначено на 30 липня 2025 року об 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
30.07.2025, в судовому засіданні за участі представника позивача Кобець Р.Ю., представника відповідача Бондара П.М., ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 320/14846/25 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 вересня 2025 року об 09:30 год.
17.09.2025, в судовому засіданні за участі представника позивача Кобець Р.Ю., представника відповідача Бондара П.М., заслухавши пояснення сторін, за відсутності заперечень, судом ухвалено на місці здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Встановлені судом обставини
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.09.2024 № 6421-п, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42205062) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.06.2018 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 07.06.2018 по 30.06.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07.06.2018 по 30.06.2024.
27.11.2024 посадовими особами відповідача складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» № 126121/Ж5/26-15-07-01-02-20/42205062.
Посадовими особами відповідача встановлено порушення ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН»:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 6, п. 7 П(С)БО № 16, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 819 447 гривень за 2019 рік у сумі 1 819 447 гривень та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І півр. 2024 року на суму 1 895 595 гривень;
- п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2 296 843 гривень;
- п.п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період січень 2024 року, на суму ПДВ - 256,97 гривень;
- п. V Порядку заповнення декларації, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» невірно відображено показники в деклараціях з ПДВ за листопад 2018 року та січень 2024 року;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.4 порядку № 1588 щодо неподання Повідомлення ф. № 20-ОПП за період 2018 рік;
- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, щодо порушення граничних термінів подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб за І квартал 2020 року, а також подання з помилками податкових розрахунків за IV квартал 2023 року, І квартал 2024 року;
- недотримання вимог абз. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» подало заперечення на акт перевірки від 27.11.2024 № 126121/Ж5/26-15-07-01-02-20/42205062 в яких прохалося переглянути результати податкової перевірки в частині висновків про порушення товариством встановлених порушень.
Листом від 24.12.2024 № 49486/Ж12/26-15-07-01-02-08 «Про розгляд заперечення» висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
За результатом виявлених порушень, відповідачем складено наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 19.12.2024 № 1444570701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 2 040 грн;
- від 19.12.2024 № 14457524022, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020 грн;
- від 19.12.2024 № 144500701, яким застосовано штраф у розмірі 5,14 грн;
- від 26.12.2024 № 1461880701, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 296 843 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 574 211 грн;
- від 26.12.2024 № 1461950701, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 819 447 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 454 862 грн;
- від 26.12.2024 № 1461930701, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 895 595 грн.
ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» в порядку адміністративного оскарження подало скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 1461930701, від 26.12.2024 № 1461950701 та від 26.12.2024 № 1461880701.
Рішенням Державної податкової служби України від 11.03.2025 № 6800/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 26.12.2024 № 1461930701, від 26.12.2024 № 1461950701 та від 26.12.2024 № 1461880701 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вирішуючи цей спір суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) (надалі - ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України встановлено, що податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
Приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України)
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 196 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон України № 996) та п. 2.1. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України № 996, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Крім того, у відповідності до п. 1.2. глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
За приписами п. 1.3. глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Такі ж положення закріплено у ч. 3 ст. 9 Закону України № 996.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Так, судом встановлено, що 10 травня 2019 року між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «СІДІСІ» (Виконавець) укладено договір на надання послуг № 10/05/2019-01 (надалі - Договір № 10/05/2019-01), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати інженерно-геодезичні вишукування згідно державних будівельних норм: топографічна зйомка земельної ділянки площею 82 га М 1:500 по об'єкту «Будівництво електростанції з використанням сонячної енергії ФЕ Парку Чигирин в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області» (п. 1.1 Договору № 10/05/2019-01).
Відповідно до п. 1.2 Договору № 10/05/2019-01, Виконавець зобов'язується виконати інженерно-геодезичні вишукування у відповідності до умов Договору, вихідних даних, Завдання на вишукування Замовником та чинних будівельних норм і правил.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 10/05/2019-01, вартість здійснення доручених Виконавцю відповідно до Договору робіт визначається Протоколом узгодження договірної ціни і становить 205 000 грн (двісті п'ять тисяч грн, 00 коп.) з ПДВ.
По закінченні виконання інженерних вишукувань документація передається Замовнику на паперовому та магнітному носіях (файли з розширенням pdf, dwg, tif, а також один з форматів який відображає оптимізовану тривимірну модель) згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт одночасно з накладною на документацію (п. 3.1 Договору № 10/05/2019-01).
Також, 23.01.2019 між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «СІДІСІ» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська область Україна № 1131-1/01/19 (надалі - Договір 1131-1/01/19), відповідно до якого Виконавець зобов'язується власними та (або) залученими силами виконати комплекс робіт, у тому числі: розчищення земельної ділянки кадастровим номером 7125485000:04:000:0006 від рослинності та сміття, перевезення (на майданчик, визначений Замовником) або складання на майданчику або зворотня укладка верхнього шару ґрунту, вертикальне планування майданчика, ущільнення ґрунту (надалі - Роботи) на майданчику ФЕ ПАРК Чигирин, Черкаська область Україна (надалі - Майданчик) відповідно до переліку робіт наведених в Додатку 1 до цього Договору, та в Технічному Завданні (Додаток 2) та вихідних даних Замовника, здати Роботи Замовнику у встановлений цим Договором строк та відповідно до графіку, Передбаченого Додатком 1 до цього Договору, а Замовник зобов'язується надати Виконавцю фронт робіт на підставі Акту приймання-передачі, прийняти виконані Роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору № 1131-1/01/19).
Пунктом 1.2 Договору № 1131-1/01/19 визначено, що Замовник гарантує Виконавцю повну господарську самостійність при виконанні Робіт за Договором згідно чинного законодавства України. Однак, Замовник має право здійснювати контроль за ходом та якістю виконання Робіт, як це передбачено пунктом 7.3. цього Договору, а Виконавець зобов'язаний усувати недоліки в Роботах, виявлені Замовником, впродовж термінів, узгоджених Сторонами.
У випадку залучення субпідрядників чи інших третіх осіб до виконання цього Договору, Виконавець несе відповідальність за їх дії перед Замовником як за свої власні.
Виконавець зобов'язаний виконувати Роботи в об'ємі відповідно до затвердженого технічного завдання, проектної документації і проекту виконання робіт (далі - ПВР), що визначають обсяг і зміст Робіт, та інших вимог, які ставляться до Робіт. Виконавець зобов'язаний при виконанні робіт вжити всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки та охорони Майданчику та нести повну відповідальність у зв'язку з цим відповідно до вимог з охорони праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища (п. 1.3 Договору № 1131-1/01/19).
Відповідно до п. 2.3 Договору № 1131-1/01/19, дата початку Робіт відраховується з підписання Сторонами цього Договору та починається від наступного робочого дня після:
- надання Замовником Виконавцю повідомлення про початок робіт;
- перерахування Замовником авансу на поточний рахунок Виконавця згідно з п. 5.2 цього Договору;
- затвердження Замовником ПВР;
- надання замовником вихідних даних.
Також, п. 3.1 Договору № 1131-1/01/19 обумовлено, що вартість робіт за Договором становить 9 098 856 грн (дев'ять мільйонів дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ (20%) 1 516 476 грн (один мільйон п'ятсот шістнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 00 копійок).
19.02.2019 позивачем направлено повідомлення ТОВ «СІДІСІ» про початок робіт. В той же час, у вказаному повідомленні в графі «ПРИЙНЯТО ТА УЗГОДЖЕНО» відсутній підпис представника ТОВ «СІДІСІ».
Також, судом встановлено, що між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» та ТОВ «СІДІСІ» укладалися додаткові угоди до Договору № 1131-1/01/19, якими обумовлювалися здійснення додаткових робіт та збільшувалася вартість витрат Виконавця згідно додаткових угод.
Крім того, 29.05.2019 між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «СІДІСІ» (Виконавець) укладено договір надання комплексу складських послуг № 29/05/2019-02 (надалі - Договір № 29/05/2019-02), відповідно до якого Виконавець / Охоронна служба зобов'язується своїми силами та засобами надавати Замовнику комплекс складських послуг (надалі - Послуги), що визначені у п. 2.2. Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані Послуги та своєчасно здійснити оплату за надані Виконавцем Послуги (п. 2.1 Договору № 29/05/2019-02).
Відповідно до п. 2.2 Договору № 29/05/2019-02, охоронною службою виступає компанія Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТЕБЛЬ» (скорочено ТОВ «КОНСТЕБЛЬ»), в особі Директора Ткача Валентина Івановича, що діє на підставі Статуту, ліцензія МВС України АЕ № 284675 від 19.11.2013 з охоронної діяльності.
У додаткових угодах до Договору № 29/05/2019-02 сторони затвердили назву робіт та їх вартість.
Позивачем надано до суду копії актів надання послуг та приймання виконаних робіт, а саме:
- акта № 3 від 30.05.2019 приймання виконаних робіт на загальну суму 1 364 828,40 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська область України;
- акта № 4 від 20.06.2019 приймання виконаних робіт на загальну суму 909 885,60 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська область України;
- акта надання послуг № 6 від 03.07.2019 на загальну суму 696 349,56 грн, щодо виконання робіт будівництва тимчасового складу, Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 13 від 31.07.2019 на загальну суму 267 624,00 грн, щодо послуг щомісячного утримання тимчасового складу за 1 місяць, Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 7 від 08.07.2019 на загальну суму 267 624,00 грн, щодо послуг щомісячного утримання тимчасового складу за 1 місяць, Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 18 від 30.08.2019 на загальну суму 267 624,00 грн, щодо послуг щомісячного утримання тимчасового складу за 1 місяць, Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 08 від 10.07.2019 на загальну суму 1 248 906,00 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 9 від 15.07.2019 на загальну суму 67 500,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 10 від 17.07.2019 на загальну суму 52 500,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 11 від 22.07.2019 на загальну суму 58 200,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 12 від 25.07.2019 на загальну суму 63 600,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 20 від 20.12.2019 на загальну суму 1 145 459,94 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 17 від 28.08.2019 на загальну суму 63 000,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 19 від 10.10.2019 на загальну суму 1 108 020,08 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 15 від 22.08.2019 на загальну суму 42 000,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 16 від 26.08.2019 на загальну суму 42 000,00 грн, щодо надання послуги розвантаження обладнання на майданчику ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта надання послуг № 5 від 01.07.2019 на загальну суму 205 005,00 грн, щодо виконання інженерно-геодезичних вишукувань: топографічна зйомка земельної ділянки площею 82 га М 1:500 по об'єкту «Будівництво електростанції з використанням сонячної енергії ФЕ Парку Чигирин в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області»;
- акта надання послуг № 14 від 07.08.2019 на загальну суму 1 963 572,00 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта приймання виконаних робіт № 2 від 18.04.2019 на загальну суму 2 295 948,00 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.;
- акта приймання виконаних робіт № 1 від 03.04.2019 на загальну суму 2 274 714,00 грн, щодо виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська обл.
Також, позивачем надано платіжні доручення на відповідні суми.
Водночас, у акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до інформаційно-аналітичної системи ДПС України (реєстр податкових накладних) встановлено виписку та реєстрацію податкових накладних ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» на адресу ТОВ «СІДІСІ» починаючи з 29.03.2019 (реєстрація 03.04.2019), надання послуг передбачено за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, Рахівська сільська рада, що видно з додатку № 5 до договору надання комплексу послуг зберігання від 29.05.2024 № 29/05/2019-02, тобто ТОВ «СІДІСІ» замовляло послуги ТОВ «КОНСТЕБЛЬ» для ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» ще до заключення договору про надання таких послуг між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» та ТОВ «СІДІСІ», що свідчить про маніпулювання звітністю.
Крім того, контролюючий орган зауважив, що до перевірки надані акти приймання виконаних робіт та акти надання послуг без деталізації таких послуг (наприклад, найменування робіт, послуг зазначено однією фразою: виконання робіт з підготовки майданчика ФЕ Парку Чигирин, Черкаська область).
Зазначає, що відсутні звіти щодо проведених робіт відповідно до технічного завдання (специфікації), відсутня деталізація, фото та відео фіксація з місця надання послуг, щодо наявних насаджень на території об'єкту, кількості днів, коріння, що видалені щонайменше на 600 мм нижче нульового рівня, як передбачалося завданням, кількості людей задіяних та транспортних засобів залучених, кількості та обсягу проведеного демонтажу будівельних конструкцій і споруд, визначення вартості робіт із залізобетонними польовими фундаментами, відсутня інформація щодо вивезених залишків дерев (підтвердження вивезення гілок, дерев з території об'єкту, яким транспортом та ким безпосередньо надавалися такі послуги, відмітки в журналах в'їзду та виїзду на територію об'єкту. Відсутня інформація щодо фактичної кількості витрачених людських ресурсів та часу, відсутня інформація щодо визначення справедливої вартості щодо виконаних робіт, послуг, формування ціни, відсутні фото і відео фіксації об'єкту до проведення робіт та після.
Суд зазначає, що складені за результатами господарських операцій первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій.
Дійсно законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Однак критерієм можливості відображення операцій у податковому обліку є забезпечення підтвердження фактичного їх здійснення на підставі наявних документів.
Умовою належного документального підтвердження операцій є можливість зробити обґрунтований висновок про те, що витрати фактично понесені, а роботи чи послуги виконані (надані). З цією метою первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті наданих послуг, розкривати їх господарську доцільність.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 803/1041/17, 28.06.2023 у справі № 160/17647/21, від 21.02.2023 у справі № 820/4281/18 та від 12.04.2023 у справі №807/2118/16.
У постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 810/611/14-а Судом зазначено таке: «Разом з тим, у справі, що переглядається, на підтвердження факту отримання спірних товарів та послуг від ПП ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Демстрой» подано лише акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури. Однак вони не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, не містять інформації про хід виконання спірних операцій що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності ТОВ «Тера Вінд».
Таким чином, факт придбання та подальше використання в господарській діяльності товарів та послуг від ПП ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Демстрой» не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення.»
Суд зазначає, що надані позивачем копії актів надання послуг та приймання виконаних робіт не розкривають обсягу та змісту господарських операцій.
Водночас, інші наявні в матеріалах справи документи також не розкривають зміст та обсяг задокументованих операцій. Разом з тим, такі документи жодним чином неможливо пов'язати із наданням послуг саме по задекларованих операціях.
Також, у акті перевірки зазначено, що ТОВ «СІДІСІ» придбавало послуги з розчищення земельної ділянки площею 82 га у ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП» 25.02.2019.
В той же час, ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП» придбавало зазначені послуги 31.10.2018 у ТОВ «КОМПАНІЯ «САРЕКС», однак вказане підприємство придбавало алкогольні напої, пиво та цигарки, а реалізувало вказані послуги.
Крім того, ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП» у декларації за лютий 2019 року не відобразило податкових зобов'язань по покупцю ТОВ «СІДІСІ».
В акті перевірки також зазначено, що ТОВ «СІДІСІ» придбавало послуги з розчищення земельної ділянки площею 82 га у ТОВ «ГАРНА ХАТА ГРУП», які останньою придбавалися у ТОВ «КОМПАНІЯ «САРЕКС» та ТОВ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНА».
Окрім того, відповідач зазначає, що ТОВ «СІДІСІ» придбавало послуги з розчищення земельної ділянки площею 82 га у ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС АРХІТЕКТОБУД», який формував податковий кредит операціями з придбання сантехніки, плитки, водонагрівачів тощо.
Водночас, суд бере до уваги, що товариства по ланцюгу постачання замовляли послуги по виконанню робіт, які надавалися позивачу контрагентом ТОВ «СІДІСІ» ще до укладення договору між сторонами та що такі підприємства не включали податкові зобов'язання до декларацій з податку на додану вартість, що ставить під сумнів реальність надання таких послуг на користь ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Зі змісту акта перевірки слідує, що висновки за результатами перевірки зроблено за сукупністю фактів, які свідчать про документування господарських операцій з контрагентом Позивача.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15 колегія зазначила, зокрема, що «Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.»
Аналогічна позиція викладена, зокрема, але не виключно у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 823/603/17 та від 08.08.2024 у справі № 520/1009/19.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 вказала, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).»
Так, стаття 83 ПК України встановлює перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України до таких матеріалів відносить, зокрема, податкову інформацію.
Підпунктом 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
У статті 1 Закону України «Про інформацію» зазначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно із ч. 2 ст. 16 Закону України «Про інформацію», правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Таким чином, висновки податкового органу за наслідками здійсненого ним контрольного заходу можуть, серед іншого, ґрунтуватись і на податковій інформації, до якої відносяться будь-які відомості та/або дані, що стосуються предмета перевірки.
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 у справі № 240/15137/20 Суд зазначив, «Серед іншого, судами враховано на інформацію, отриману з баз даних ДФС України, аналітичної системи «Податковий блок», відповідно до якої поставка товару не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання, які, до того ж, не мають достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів (основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку) для здійснення відповідної господарської діяльності саме для поставок товарів відповідної якості для державного оборонного замовлення, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).»
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 820/2835/18 колегія зазначила, що формальна наявність договорів, видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі № 823/876/16 вказав наступне: «Крім того, хоч з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.»
Разом з тим, наявність первинних документів є обов'язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов'язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.
Указані висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 27 травня 2025 року у справі № 560/2607/20, від 05 травня 2023 року у справі № 1340/5998/18, від 08 листопада 2023 року у справі № 280/4704/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 380/18276/21 тощо.
У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди (позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а).
Окрім того, відповідачем зазначено, що повідомлення про початок робіт від 19.02.2019, яким замовник ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» уповноважує підрядника розпочати наступні роботи: підготовчі роботи на будівельному майданчику та роботи з планування , вирівнювання, включаючи WWP, що виконуються ТОВ «СІДІСІ» компанією, останньою не підписане.
Суд звертає увагу, що позивачем вказаний факт жодним чином не заперечується.
Крім того, копія повідомлення про початок робіт від 19.02.2019 міститься в матеріалах справи та немає підпису зі сторони ТОВ «СІДІСІ».
Судом також встановлено, що ТОВ «ЕМЕРАЛЬД ГРУП», ТОВ «КОМПАНІЯ «САРЕКС», ТОВ «ГАРНА ХАТА ГРУП», ТОВ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНА» є фігурантами кримінальних проваджень у низці кримінальних справ.
Суд зазначає, що сукупність вищезазначених обставин свідчить про лише документування господарських операцій між ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» та ТОВ «СІДІСІ», відображення їх в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій й не дає можливості підтвердити реальність факту надання таких операцій в дійсності.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2024 № 1461930701, від 26.12.2024 № 1461950701 та від 26.12.2024 № 1461880701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 268 151 грн та штрафних санкцій у розмірі 567 037,75 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН».
Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТЕК СОЛАР СОЛЮШНЗ ЮКРЕЙН» відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.