про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 року м. Київ № 320/58921/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради
про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення, в якому просить суд:
- стягнути з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 04060542) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 30 серпня 2025 року по день прийняття рішення суду в цій судовій справі за даним позовом середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в судовій справі ЄУН 369/11467/16-а, а саме, не винесення Кам'янець-Подільським міським головою розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради, незабезпечення умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано документу про сплату судового збору. Проте, позивач у позовній заяві зазначив, що він звільнений від сплати судового збору в частині стягнення середнього заробітну на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У даному випадку позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення.
Позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення заробітної плати (окрім позовної вимоги про виплати вихідної допомоги) або про поновлення на роботі.
Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2019 року у справі № 910/6968/16 зазначив, що стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати. Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується .
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 461/1303/19 зазначив, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Отже, передбачені пунктом 1 частиною 1 статтею 5 Закону України «Про судовий збір» пільги зі сплати судового збору не розповсюджуються на заявлену позивачем позовну вимогу.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20*0,8).
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.