про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 року м. Київ № 320/59748/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 в
особі відокремленого підрозділу
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київсього окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відокремленого підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про виключення мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , з військового обліку, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резирвістів та реєстру "Оберіг".
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправнимb рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного, суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
В той же час, суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що в прохальній частині позову позивачем не сформовано вимогу яка саме дія/бездіяльність порушили його права та законні інтереси.
Також, позивачу належить уточнити прохальну частину позову та чітко сформувати позовні вимоги, зокрема, в частині позовних вимог зобов'язання виключення ОСОБА_1 з військового обліку, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резирвістів та реєстру "Оберіг", а саме виключення чи включення.
Відтак, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно усунути порушення шляхом надання уточненої позовної заяви з урахуванням висновків суду.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.