11 грудня 2025 року м. Київ справа №320/6696/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за відпрацьовані дні з 03 вересня по 04 вересня 1986 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за відпрацьовані дні з 03 вересня по 04 вересня 1986 року згідно довідки колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15 та відповідно пп. 4 п. З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01 жовтня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви
Ухвалою суду від 28.07.2025 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 3 категорії, а також перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію. У позові позивачем вказано, що він звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно довідки колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15 із застосуванням механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерного для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача. На думку позивача, відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії, а також прийнято протиправне рішення про відмову. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Представником відповідача до суду подано відзив, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки оскаржувані у даній справі позивачем дії та рішення вчинені та прийняте у відповідності до норм діючого законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, який має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням від 28.01.1992 року
Матеріали справи свідчать, що 03.10.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15 року із застосуванням механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерного для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, без застосування методу розрахунку, характерного для виконання робіт вахтовим методом.
Листом відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача із посиланням на відсутність підстав для застосування пункту п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
На думку позивача, дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії, а також прийняте рішення є протиправними та такими, що порушують його права.
Відповідно до положень ч.1 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Суд зазначає, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Порядок №1210).
Як передбачено положеннями п.1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 передбачено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Пунктом 4 Порядку №1210 визначено, що якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.
Як передбачено положеннями п.7 Порядку №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобовязаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що положеннями Порядку №1210 передбачено можливість перерахунку пенсії не лише з врахуванням роботи вахтовим методом, а також, виходячи з заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем у позовній заяві вказано, що він був відряджений та брав участь у ліквідації наслідків аварії па ЧАЕС з 03.09.1986 року по 04.09.1986 року, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено довідку колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15.
З наявної в матеріалах справи копії довідки колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15 вбачається, що вона видана на підставі особових рахунків, табеля обліку робочого часу, інших первинних документів, а також оплата позивачу була проведена за місцю роботи на підприємстві.
Позивачем у позовній заяві вказано, що підтвердженням не виконання ним роботи вахтовим методом та необхідності застосування механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є те, що відповідно до чинного на вказаний час законодавства працівникам підприємств і організацій, тимчасово переведеним і відрядженим з інших підприємств для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, які виконували зазначені роботи вахтовим методом, виплачувались добові, проте позивачу добові не виплачувались, а розрахунок проводився іншим чином, що вже не підпадає під вахтовий метод.
Суд зазначає, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах СРСР, затвердженої Мінфіном СРСР, Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 15 лютого 1980 року № 30, на працівників, які перебували у службовому відрядженні, поширювався режим праці і відпочинку, встановлений за місцем відрядження.
Особам, які виїжджали у службове відрядження на об'єкти (ділянки), на яких роботи провадились вахтовим методом, надавалось посвідчення про відрядження (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 3 грудня 1981 № 333-21-100).
Держкомпраці СРСР листом від 13.03.1986 № 116 роз'яснив, що відповідно до чинного законодавства право введення безперервного графіка роботи з підсумованим обліком робочого часу працівників підприємств, незалежно від їх відомчої підпорядкованості (включаючи осіб, тимчасово переведених і відряджених), надано керівникам підприємств, організацій і установ за погодженням з відповідними профспілковими комітетами.
На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 травня 1986 року № 583 «Про заходи про забезпечення введення в експлуатацію резервних енергоблоків ЧАЕС» та на підставі Типового положення про вахтовий метод, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 3 грудня 1981 року № 333-21-100, зі змінами, наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 17.07.1986 № 391 було затверджено Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на Чорнобильській АЕС, яким визначено, що вахтовим методом виконуються експлуатаційні, ремонтні, будівельно-монтажні та інші роботи.
Відповідальність за формування і комплектування вахт покладалася на Головне виробниче управління по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, керівництво ЧАЕС, Управління будівництва ЧАЕС, субпідрядні і інші організації і підприємства, що брали участь в аварійно-відновлювальних роботах.
При вахтовому методі виконання зазначених робіт встановлювався підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, встановленого законодавством.
Тривалість щоденної роботи (зміни) було дозволено встановлювати адміністрацією в залежності від специфіки робіт та при забезпеченні вимог радіаційної безпеки, але не більше як 2 години (для оперативного персоналу пультів і щитів управління - не більше 8 годин), із скороченням робочого часу в інший час облікового періоду або наданням додаткових днів відпочинку із розрахунку один день відпочинку за кожні 6 годин перепрацювання.
При вахтовому методі виконання робіт премія нараховувалась без врахування оплати днів відгулів і без врахування оплати за час проїзду з базового селища до місця виконання робіт, що провадилась виходячи з одинарної тарифної ставки (окладу).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії табелю обліку робочого часу та довідки колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15, вбачається, що позивач, знаходився в зоні ЧАЕС з 03.09.1986 року по 04.09.1986 року, однак вказані документи не містять даних про надання позивачу відгулів, оплати дороги, подвійної оплати у вихідні (святкові) дні та у нічний чи понаднормовий час.
Враховуючи зазначене суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за матеріалами пенсійної справи за раніше проведеним розрахунком, із застосуванням механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерного для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за відпрацьовані дні з 03 вересня 1986 по 04 вересня 1986 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за відпрацьовані дні з 03 вересня 1986 року по 04 вересня 1986 року згідно довідки колгоспу імені Ленінського комсомолу від 22.09.1992 року №15 та відповідно Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 жовтня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Cтягнути на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.