про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2025 року Київ № 320/55194/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 132 цього Кодексу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За нормами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, дві з яких є взаємопов'язаними.
До позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.
Пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Судом установлено, що позовні вимоги не є конкретними, тобто є абстрактними: не зазначено реквізитів оскаржуваного рішення; не вказано до конкретно якого іншого закладу ВЛК слід направити позивача; не зазначено про розгляд якої заяви та по догляду за ким слід зобов'язати відповідача її розглянути.
Слід зазначити, що адміністративне судочинство має на меті захист конкретного суб'єктивного права, тому позовні вимоги повинні бути чітко сформульовані та визначати предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення прав позивача, нормативне обґрунтування спірних відносин та обставини, на підставі яких суд може ухвалити судове рішення.
Суд зазначає, що обов'язок визначення та формулювання позовних вимог покладено саме на позивача, а суд, у свою чергу, не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження у справі.
У зв'язку із цим позивачеві необхідно уточнити прохальну частину позову, оскільки заявлені позовні вимоги є абстрактними та не чіткими, та за такого формулювання не сприятимуть ефективному захисту порушеного права у разі такого встановлення.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Крім того, у порушення вимог частини четвертої статті 161 Кодексу, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та усіх документів, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, а також не надано доказів понесення позивачем моральної шкоди з обґрунтованим розрахунком такої шкоди.
У порушення вимог частин четвертої та сьомої статті 161 Кодексу, до позовної заяви не надано не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а саме: заяви про відстрочку з доказами надсилання/отримання її відповідачем, а також оскаржуваного рішення.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про доплату 2422,40 грн судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом;
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема з викладом позовних вимог, які мають відповідати способам судового захисту, передбачених статтею 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- копії оскаржуваного рішення;
- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а саме: заяви про відстрочку з доказами надсилання/отримання її відповідачем та відповіді за результатами її розгляду;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.
Керуючись статтями 43, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.