ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" грудня 2025 р. справа № 300/7374/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс», третя особа), в якому просить:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника задля отримання довідки про нього, як про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. При цьому, у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №784734 зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту». Позивач вважає такі відомості неправдивими, оскільки він не може вважатися таким, що здобув третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти раніше. Зокрема, на думку позивача, його навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2023-2024 роках не свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти, оскільки стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає саме попереднє здобуття освіти, а не навчання протягом певного періоду, після якого його було відраховано. Як зазначає позивач, поточне моє здобуття третього освітньо-наукового рівня вищої освіти в закладі вищої освіти «Карпатський національний університет імені Василя Стефаника» не може порушувати ст. 10 Закону України «Про освіту».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24.10.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 №1/34-Д-24, встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Відмічено, що Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти. На думку представника відповідача, за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Відповідач вважає, що повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому, у такому випадку у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». З огляду на викладене, враховуючи, що 01.10.2023 ОСОБА_1 зарахований до Київського національного університету імені Тараса Шевченка здобуття освітнього ступеня доктора філософії (був відрахований за власним бажанням 01.04.2024), а 29.09.2025 зарахований до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника для здобуття освітнього ступеня доктора філософії, на думку відповідача, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. У зв'язку із цим, у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Окрім цього, за доводами представника відповідача, функції щодо внесення згадуваних вище відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Натомість, на Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на ДП «Інфоресурс» - технічні функції, а тому відповідач і третя особа у спірних правовідносинах не виконували та не можуть виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 28-36).
27.10.2025 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позовних вимог. Зокрема, наголошено, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватися відповідним документом про освіту. З огляду на наведене, позивач вважає, що його повторне зарахування не означає, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-професійним ступенем освіти має підтверджуватися відповідним документом про освіту, наявність якого не підтверджується матеріалами справи (а.с. 52-56).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДП «Інфоресурс» отримало копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 26), правом на подання пояснень щодо позову/відзиву не скористалось.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 у 2015 році завершив навчання у Коломийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту.
У 2017 році позивач завершив навчання у Коломийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області та отримав свідоцтво про повну загальну середню освіту (а.с. 48).
У 2017 році ОСОБА_1 поступив до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та 30.06.2021 здобув освітній рівень бакалавра, що підтверджується дипломом бакалавра НОМЕР_1 (а.с. 10).
30.12.2022 позивач здобув освітній рівень магістра у Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника, що підтверджується дипломом магістра НОМЕР_2 (а.с. 9).
В подальшому, у 2023 році ОСОБА_1 поступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на третій освітньо-науковий рівень вищої освіти доктора філософії (PhD) за спеціальністю D8 «Право», однак, весною 2024 року, його було відраховано за власним бажанням (у зв'язку зі складними сімейними обставинами), що підтверджується академічною довідкою №124745 (а.с. 15-16).
Як вбачається з витягу із наказу №889 від 29.09.2025, позивач зарахований до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника з 01.10.2025 до числа здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти доктора філософії (PhD) першого року навчання на денну бюджетну форму здобуття освіти за спеціальністю D8 «Право» (а.с. 12).
На ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №784734 від 06.10.2025, у графі якої «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує» (а.с. 8).
Позивач, вважаючи такі дії відповідача щодо внесення неправдивих даних до ЄДЕБО протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок КМУ №560).
Додатком 5 до Порядку КМУ №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У вказаному переліку документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку КМУ №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №784734 від 06.10.2025, у графі якої «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує» (а.с. 8).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII).
Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За приписами статті 40 Закону №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII).
Згідно з частинами першою, другою, третьою та шостою статті 5 Закону №1556-VII, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Доктор філософії - це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.
Отже, здобутий рівень освіти характеризується його завершеністю, як етапу освіти, яка визначається успішним виконанням здобувачем освіти освітньої програми.
Відповідно до положень частини першої, четвертої статті 6 Закону №1556-VII, атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації разовою спеціалізованою вченою радою, утвореною закладом вищої освіти чи науковою установою, які мають акредитовану освітню програму третього рівня вищої освіти з відповідної спеціальності (спеціальностей для міждисциплінарних робіт).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1556-VII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №1556-VII встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
У дипломі доктора філософії/доктора мистецтва зазначається інформація про здобутий особою ступінь, галузь знань, спеціальність, з якої здобуто відповідний ступінь (галузі знань, спеціальності - для міждисциплінарних робіт), назва закладу вищої освіти чи наукової установи, в якому (якій) здійснювалася підготовка, назва закладу вищої освіти чи наукової установи, у разовій спеціалізованій вченій раді/разовій спеціалізованій раді з присудження ступеня доктора мистецтва якого (якої) захищено наукові/мистецькі досягнення (частина 4 статті 7 Закону №1556-VII).
Згідно з частиною 10 статі 7 Закону №1556-VII, інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватися відповідним документом про освіту.
При цьому, документом, який підтверджує факт здобуття особою вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти (успішного виконання освітньої програми ступеня доктора філософії) є диплом доктора філософії.
Як вже встановлено судом, позивач не завершував навчання за третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом доктора філософії, зокрема, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, куди був зарахований 01.10.2023 та в подальшому, за власним бажанням, відрахований з 01.04.2024, що підтверджується випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи (зв. ст. а.с. 13) та академічною довідкою (а.с. 15-16).
Таким чином, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО щодо нього, згідно із якими до цієї бази включено такі документи про освіту позивача:
свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_3 від 10.06.2015;
атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_4 від 24.06.2017;
диплом бакалавра серії НОМЕР_5 від 30.06.2021;
диплом магістра серії НОМЕР_2 від 30.12.2022 (а.с. 13).
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.10.2025 на підставі наказу №889 від 29.09.2025 зараховано до числа здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти доктора філософії (PhD) першого року навчання на денну бюджетну форму здобуття освіти за спеціальністю D8 «Право» (а.с. 12).
Враховуючи те, що позивач не завершив навчання за освітньо-науковим/освітньо-творчим рівнем в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де був відрахований, його вступ до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, для здобуття освітньо-наукового/освітньо-творчого рівня доктора філософії (PhD) за спеціальністю D8 «Право», за наявності лише раніше здобутої вищої освіти (диплом магістра), яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Суд звертає увагу на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, а саме: «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти». Словосполучення «здобутий рівень освіти» безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Отже, законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, що у спірних правовідносинах відсутнє.
Щодо питання про те, що внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Закону №1556-VII, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «;Про захист персональних даних», «;Про авторське право і суміжні права» та «;Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 (далі Положення МОН №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення МОН №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення МОН №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема: вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим-сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
Враховуючи вищенаведене, дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про вищу освіту», є протиправними та такими, що не вчинені на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
З метою запобігання порушення прав позивача та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, судом зроблено висновок, що відповідачем не дотримано приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 968,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ 37533381, вул. О. Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ), черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача, відповідачу і третій особі рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.