про повернення позовної заяви
16 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/9838/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: 1. Прийняти до розгляду та розглянути за правилами спрощеного позовного провадження позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язаннями здійснити дії. 2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 розміру премії з 208% до 87% в довідці від 07.10.2024 року № хр 14073 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 у справі № 260/11138/24. 3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії у розмірі 208% посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
08 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для такого поновлення та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цих строків.
12 грудня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву у новій редакції із зазначенням коду ЄДРПОУ відповідача та відомостей про наявність електронного кабінету учасників справи. Також позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У поданій заяві позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 24.11.2025 року №11/1/14571, а тому вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Розглянувши подану заяву та надані позивачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є незгода позивача із діями відповідача щодо визначення у довідці №хр14073 від 07.10.2024 року премії у розмірі 87%, а не 208%. Отже, порушення своїх прав позивач пов'язує з неправильним обчисленням складових грошового забезпечення, вказаних відповідачем у довідці №хр14073 від 07.10.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року
У поданій заяві в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даною позовною заявою позивач вказує, що враховуючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення за відповідною посадою позивач звернувся із запитом до відповідача 11.11.2025 року, на який отримав відповідь 24.11.2025, разом з тим, позивач жодним чином не обгрунтовує чому йому було невідомо/не могло бути відомо про неправильно зазначений на думку позивача, розмір премії у довідці №хр14073 від 07.10.2024. Позивачем не наведено обставин за яких йому не могло бути відомо про складові грошового забезпечення наведені у вказаній довідці. Відтак, суд констатує, що після отримання довідки №хр14073 від 07.10.2024 позивач знав про розмір зазначеної в ній премії, відповідно вважаючи такий протиправним мав можливість звернутися до суду у межах строку визначеного КАС України.
Суд зауважує, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання певної інформації необхідної для захисту своїх прав, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року, що ухвалена у справі № 240/12017/19.
При цьому суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22 у подібних правовідносинах.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру премії з 208% до 87% у довідці від 07.10. 2024 року №хр14073 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року. Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження дій відповідача звернувся 03.12.2025 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених статтею 122 частиною 2 КАС України.
На підставі викладеного, суд зауважує, що пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до уповноваженого органу для оскарження дій щодо складових грошового забезпечення наведених у довідці для перерахунку пенсії не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.
На переконання, наведені позивачем обставини не можуть вважатися такими, що об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом.
Отже, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього є необхідним виконання умови щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Оскільки з даною позовною заявою про визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру премії з 208% до 87% у довідці від 07.10. 2024 року №хр14073 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року. позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суд тільки 03.12.2025, то позивачем пропущено установлений процесуальним законом шестимісячний строк звернення до суду.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у клопотанні про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об'єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене дану позовну заяву через пропуск строку звернення до суду слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.Ю.Дору